Справа № 2-10\2007 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2007 року
Ямпільський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Дзерина М.М.
при секретарі Голинській І.В.
за участю представника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ямполі
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ЯМПІЛЬСЬКОГО
БЕЗБАЛАНСОВОГО ВІДДІЛЕННЯ ВІННИЦЬКОГО ОБЛАСНОГО УПРАВЛІННЯ ВАТ „ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" про визнання недійсним договору застави в частині предмета застави,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась до суду з даним позовом. Вказала, що 08.05.1996 року її бувший чоловік ОСОБА_2, подарував їхній спільній доньці ОСОБА_3 будинок АДРЕСА_1, що є їх спільною сумісною власністю подружжя, який вони разом побудували за час шлюбу. Шлюб із ОСОБА_2, розірвала ІНФОРМАЦІЯ_1, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу зроблено запис за НОМЕР_1. На день подання позовної заяви до суду їй стало відомо, що її донька ОСОБА_3, якій на той час належав будинок АДРЕСА_1 на підставі Договору дарування від 08.05.1996 року із ОСОБА_2, заставили вказаний будинок в рахунок отримання кредиту ОСОБА_2, про що свідчить Договір застави від 03.01.2002 року. Вказала, що Договір дарування від 08.05.1996 року Рішенням Ямпільського районного суду від 01.12.2005 року визнаний недійсним. Позивачка також вказала, що майновим поручителем у Договорі застави виступила її донька ОСОБА_3, яка на той час мала право розпоряджатись будинком АДРЕСА_1 на свій власний розсуд, але після визнання Договору дарування від 08.05.1996 року недійсним остання втратила таке право з моменту укладання Договору застави від 03.01.2002 року, тому житловий будинок АДРЕСА_1 повернувся у спільну сумісну власність подружжя. Позивачка зазначила, що іншого житла в неї не має, не згідна з залишенням житлового будинку АДРЕСА_1 у заставі, тому захищаючи своє право на житло гарантоване їй ст. 47 Конституції України була вимушена звернутись до суду з даним позовом.
Представник позивачки ОСОБА_4, показав суду, що ОСОБА_1, одружилась із ОСОБА_2, в 1976 році. В 2004 році між ОСОБА_1, та ОСОБА_2, шлюб було розірвано, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу зроблено відповідний запис за НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1. Житловий будинок АДРЕСА_1, який є предметом спору, з моменту визнання недійсним Договору дарування укладеного 08.05.1996 року перейшов у спільну сумісну власність подружжя, тобто позивачки та ОСОБА_2, а тому відповідно до чинного Цивільного законодавства України, майно, що є у спільній власності, може бути передано у заставу лише за згодою усіх співвласників. Представник позивача також показав, що житловий будинок, який є предметом спору будувався за спільні кошти подружжя, тобто за кошти ОСОБА_1, та ОСОБА_2 Представник позивача позовні вимоги підтримав просив задовольнити їх в повному об'ємі.
ОСОБА_2, в судове засідання не з'явився, про день та час судового засідання був повідомлений завчасно. Надав суду заяву у якій вказав, що проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Відповідач Ямпільське безбалансове відділення Вінницького обласного управління ВАТ „Державний ощадний банк України" позовні вимоги не визнав, оскільки житловий будинок, який є предметом спору належить на праві приватної власності ОСОБА_2
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши надані матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Із наданих документів та показів сторін встановлено, що за час свого шлюбу ОСОБА_1, та ОСОБА_2, за власні кошти побудували житловий будинок АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 між ОСОБА_1, та ОСОБА_2, шлюб було розірвано, про що свідчить Свідоцтво про розірвання шлюбу. 03.01.2002 року ОСОБА_2, та донька останнього ОСОБА_3, що виступила майновим поручителем, уклали із відповідачем - Ямпільське без балансове відділення Вінницького обласного управління ВАТ „Державний ощадний банк України" Договір застави, предметом якого був житловий будинок АДРЕСА_1, який на той час на підставі Договору дарування від 08.05.1996 року належав ОСОБА_3
01.12.2005 року Договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1, Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області, визнаний недійсним.
В ч.1 ст. 236 ЦК України зазначено, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Відповідно до ст. 16 Закону України „Про власність", майно нажите подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.68 Сімейного кодексу України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.
Відповідно до ч.1 ст. 73 Сімейного кодексу України, за зобов'язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі.
В статті 578 ЦК України говориться, що майно, що є у спільній власності, може бути передане у заставу лише за згодою усіх співвласників.
В ч.2 ст.6 Закону України „ Про іпотеку" зазначається, що майно, що є у спільній власності, може бути передано в іпотеку тільки за нотаріально посвідченою згодою усіх співвласників.
Враховуючи викладене та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог і має достатні підстави для повного задоволення позову.
Керуючись ст.ст.10,11,60,212,213,214,215 ЦПК України і на підставі ст.ст. 321, 578 ЦК України, ст.ст. 60,68,73 Сімейного кодексу України, ст. 16 Закону України „Про власність" та ст. 6 Закону України „Про іпотеку", суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати недійсним Договір застави від 03.01.2002 року укладеного між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Ямпільським безбалансовим відділенням Вінницького обласного управління ВАТ „Державний ощадний банк України" № 10001/051, в частині предмета договору застави - житлового будинку за АДРЕСА_1, який є майном спільної сумісної власності подружжя.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з часу його проголошення, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення, через Ямпільський районний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
ГОЛОВУЮЧИЙ М.М.ДЗЕРИН