справа № 2-654\09
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
20 січня 2009 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі
головуючого судді Штих Т.В.
секретаря Квітчастої О.Е.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ВАТ КБ «Надра», третя особа ОСОБА_2про поновлення на роботі та оплаті часу вимушеного прогулу та компенсації моральної шкоди -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до до ВАТ КБ « Надра», третя особа ОСОБА_2про поновлення на роботі та оплаті часу вимушеного прогулу та компенсації моральної шкоди
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він працював на посаді директора ВАТ КБ «Надра» ХРУ з 09 червня 2005 року. Наказом №557-П від 28 травня 2008року позивача було звільнено із займаної посади директора Філії ВАТ КБ «Надра» ХРУ за одноразове грубе порушення трудових обов'язків керівником філії відповідно до п.1 ч.1 ст.41 КЗпП України, яке полягало в тому, що в результаті проведеної 21 травня 2008року перевірки Територіальної державної інспекцією праці у Харківській області було встановлено порушення директором філії ВАТ КБ «Надра» ХРУ вимог ст. 38 КЗпП України з підстав не розірвання трудового договору з ОСОБА_1.- начальником відділення № 31 філії ВАТ КБ « Надра» Харківського РУ з 05 травня 2008року на підставі поданої ОСОБА_1. заяви від 21 квітня 2008 року та прийняття на його місце іншого працівника.
Вказує, що його звільнено незаконно оскільки відповідачем при обранні виду стягнення не враховано вимоги ст. 149 КЗпП України, не вказано які саме посадові обов'язки було порушено крім того порушення яке мало місце, не носить характеру грубого.
В обґрунтування завданої моральної шкоди вказує, що був позбавлений єдиного доходу у вигляді заробітної плати, звільнення призвело до вимушених змін у способі його життя, йому довелося докласти чималих моральних та матеріальних зусиль для подолання розладу здоров'я у зв'язку з чим він звертався за медичною допомогою з приводу лікування серцево-судинної системи.
Позивач просить скасувати (визнати незаконним) наказ №557-п від 28 травня 2008року про звільнення його з посади директора Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» Харківське регіональне управління за п.1 ч.1 ст.41 КЗпП України, поновити його на посаді, стягнути з ВАТ КБ «Надра» на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу з 29 травня 2008року по день поновлення на роботі та компенсацію за моральну шкоду в розмірі 10000 гривен.
Представник позивача ОСОБА_3 повністю підтримав позовну заяву, просив її задовольнити, а також у судовому засіданні 10 грудня 2008р. надав суду розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу та просив суд стягнути з відповідача суму коштів у розмірі 120411,90 гривен \ сто двадцять тисяч чотириста одинадцять гривен дев'яносто копійок \, як втрачений середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Представник відповідача - ВАТ КБ «Надра» - Суденко Р.В., проти позову заперечує, вказуючи, що позивача було правомірно звільнено з посади директора на підставі тематичної перевірки Філії ВАТ КБ «Надра» з додержанням законодавства про працю, проведеною Територіальною державною інспекцією праці у Харківській області. За результатами перевірки було складено акт №20-10-609/1011 від 21 травня 2008року та винесено припис №20-10-609/1011-735 від 21 травня 2008 року про усунення порушень. Під час зазначеної перевірки, у діяльності позивача було виявлено, ознаки одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівника філії, які виявилися в невиконанні положень посадової інструкції та призвели до порушення прав працівника ВАТ КБ «Надра» і завдали майнової шкоди відповідачу. Вважає, що керівництвом ВАТ КБ «Надра» було правомірно прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 за п.1 ч.1 ст.41 КЗпП України та повною мірою дотримано законодавчий порядок такого звільнення. Щодо моральної шкоди представник відповідача вказав, що сума моральної шкоди в заявленому розмірі доказами не обґрунтована, позивачем не доведено факту спричинення йому моральної шкоди саме через дії відповідача. Таким чином, відповідач вважає звільнення таким, що відповідає чинному законодавству. На наданий представником позивача розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу, представник відповідача надав відповідні заперечення, які приєднані до матеріалів справи.
Третя особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву в якій проти позову заперечує з доводів викладених представником відповідача в запереченні на позовну заяву та просив розглядати справу за його відсутності, а рішення прийняти на розсуд суду, що суд вважає за можливе.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходе до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини, при цьому судом ретельно досліджувалися наявні між сторонами правовідносини.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.41 КЗпП України, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути також розірваний у випадку одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації його заступниками, а також службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами.
Відповідно до роз'яснень, викладених
у п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів
Судом достовірно встановлено, що згідно наказу №433-п від 09 червня 2005 року ОСОБА_1 був прийнятий в ВАТ КБ «Надра» на посаду директора філії Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» Харківське регіональне управління з випробувальним терміном три місяці.
Наказом Голови правління - Президента Банку ВАТ КБ «Надра» ОСОБА_2 №557-п від 28 травня 2008 року «Про звільнення ОСОБА_1», ОСОБА_1 - директора філії ВАТ КБ «Надра» Харківське регіональне управління звільнено з роботи з 28 травня 2008року за одноразове грубе порушення трудових обов'язків керівником філії відповідно до п.1 ст.41 КЗпП України.
Судом ретельно досліджувалися підстави та порядок звільнення ОСОБА_1 з займаної посади директора філії ВАТ КБ «Надра» Харківське регіональне управління.
Встановлено, що за дорученням керівництва, за зверненням Територіальною державною інспекцією праці у Харківській області було здійснено первинну перевірку додержання законодавства про працю на Філії ВАТ КБ «Надра» ХРУ. Вказане підтверджується актом перевірки №20-01-609/1011 від 21 травня 2008року, складеного начальником відділу контролю за додержанням законодавства про працю - державним інспектором праці Храпач Н.П., з якого вбачається, що в порушення ст. 38 КЗпП України - трудовий договір з ОСОБА_1. з 05 травня 2008 року не розірваний.
За наслідками перевірки відповідач 28 травня 2008 року видав наказ про звільнення позивача з роботи за п.1 ст.41 КЗпП України, в якому зазначено, що в результаті проведеної 21.05.2008р. Територіальною державною інспекцією праці у Харківській області перевірки додержання законодавства про працю було встановлено порушення директором філії ВАТ КБ «Надра» ХРУ вимог ст.38 КЗпП України з підстав не розірвання трудового договору з ОСОБА_1. з 05 травня 2008 року на підставі поданої особистої заяви від 21 квітня 2008 року та прийняття на його місце іншого працівника.
У ході судового розгляду справи та у своїх запереченнях на позов представник відповідача посилався на грубе порушення позивачем своїх трудових обов'язків, які стали підставою для звільнення його за п.1 ст.41 КЗпП України, а грубе порушення з боку позивача проявилося в порушенні трудового законодавства при звільненні ОСОБА_1 та створенні уяви про неможливість звільнення за власним бажанням з установи банку. При цьому зазначає, що відповідачу було завдано матеріальної шкоди у вигляді виплати заробітної плати ОСОБА_1 до моменту звільнення, що підтверджується довідкою №1659 від 08.08.2008р.
На думку суду, факт завдання матеріальної шкоди відповідачу знайшов своє підтвердження під час розгляду справи в суді, так як суду надано довідку №1659, видану ВАТ КБ « Надра», яка підтверджує факт нарахування та виплати ОСОБА_1 заробітної плати до моменту звільнення.
Оскільки, звільнення є дисциплінарним стягненням, то згідно зі ст.149 КЗпП України, при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
В ході судового розгляду судом було встановлено, що Київським районним судом м. Харкова у справі №3-11486/08/03 позивач ОСОБА_1 був визнаний винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КпАП України, про що було винесено відповідну постанову від 24 червня 2008року. При цьому, враховуючи малозначність діяння, позивача в силу ст.22 КпАП України було звільнено від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням. Однак винність ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення доведено.
Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
За таких обставин, враховуючи також наявні в матеріалах справи докази, суд розцінює застосування до позивача крайньої міри дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із займаної посади виправданим.
Умовою для звільнення за п.1 ст.41 КЗпП України є наявність одноразового грубого порушення посадових обов'язків, тому на думку суду необхідною умовою під час розгляду справи про поновлення на роботі є з'ясування відомостей про посадові обов'язки особи, що звільнили. Судом досліджувалась посадова інструкція ОСОБА_1, яка ним підписані. Серед обов'язків ОСОБА_1 зазначені, серед інших, забезпечення виконання філією вимог законів України, нормативних актів органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та ін.
Таким чином, даючи оцінку доказам у справі в їх
сукупності, суд дійшов висновку, що характер проступку - порушення директором філії ВАТ КБ «Надра» ХРУ вимог ст.38
КЗпП України з підстав не розірвання трудового договору з ОСОБА_1. з 05 травня 2008 року на підставі
поданої заяви від 21 квітня 2008 року та
прийняття на його місце іншого працівника, обставин, за яких було вчинено
порушення, доведеність спричинення шкоди
для банку та ознайомлення зі змістом посадової інструкції є підставою вважати, що позивачем допущено
грубе порушення трудових обов'язків, яке є підставою для його звільнення з
роботи за п. 1 ст. 41 КЗпП України
Тому суд відмовляючи в задоволенні позовних вимог, визнає звільнення позивача з посади директора філії ВАТ КБ «Надра» ХРУ за п.1 ст.41 КЗпП України законним, в зв'язку з чим не має підстав для скасування наказу про звільнення ОСОБА_1 №557-п від 28 травня 2008року, та поновлення ОСОБА_1 на посаді.
Позовні вимоги позивача в частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 29.05.2008р. по 30.12.2008р. також не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться в разі, коли порушення його законних прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків або змушує докладати додаткових зусиль для організації свого життя.
Судом не встановлено моральних страждань позивача та їх тривалість, втрату ним нормальних життєвих зв'язків, які він зазнав у зв'язку з порушенням відповідачем його трудових прав, в зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог стосовно стягнення моральної шкоди необхідно відмовити.
Виходячи з положень ст.88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. В даному випадку і в задоволенні позовних вимог стосовно відшкодування судових витрат необхідно відмовити, так як в задоволенні позовних вимог суд відмовляє.
Керуючись п.1 ст. 41 КЗпП України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1до ВАТ КБ « Надра», третя особа ОСОБА_2про поновлення на роботі та оплаті часу вимушеного прогулу та компенсації моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя Штих Т.В.