УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 березня 2008 року м. Запоріжжя
у складі: головуючого - судді Тютюнника В.М. суддів Шпоньки В.П., Незоли І.М. за участю прокурора Пазинич М. В. засудженого ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 жовтня 2007 року
ВСТАНОВИВ
Цим вироком, -
ОСОБА_1, який народився АДРЕСА_1 і там же проживаючого по АДРЕСА_2, не працюючого, раніше судимого:
17 березня 1998 року, Мелітопольським міським судом Запорізької області, за частинами 2 і 3 статті 140 КК України (1960 р.) на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі за відбуттям покарання - 10 вересня 1999 року за амністією;
9 липня 2001 року, тим же місцевим судом, за частиною 2 статті 142 КК України (1960 p.), із застосуванням статті 45 КК України (1960 р.), на 4 роки позбавлення волі умовно з іспитовим строком 2 роки, зі штрафом в сумі 850 гривен;
24 грудня 2003 року, тим же місцевим судом, за частиною 1 статті 190 КК України до штрафу в сумі 850 гривен, -
засуджено за КК України до позбавлення волі за частиною 1 статті 309 на 1 рік, за частиною 1 статті 263 на 2 роки, за частиною 2 статті 185 на 2 роки, за частиною 3 статті 185 і сукупністю злочинів, на підставі статті 70, остаточно на 3 роки.
Початок строку відбування покарання, із зарахуванням попереднього ув'язнення, засудженому ОСОБА_1 обчислено з 17 червня 2007 року.
ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в Запорізькій області, місті Мелітополі і там же проживаючого по
№ 1-985/2007 головуючій у 1 ін ст. - суддя Урупа І.В.
№ 11 -305/2008 доповідач в апеляційній інстанції - суддя Шпонька В.П.
АДРЕСА_2, не працюючого, раніше не судимого в силу статті 89
КК України, -
засуджено за частиною 3 статті 185 КК України, із застосуванням статті 75 КК України, на 3 роки позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки.
На підставі статті 76 КК України на засудженого ОСОБА_2
покладені обов'язки, які передбачені:
пунктом 2 цієї статті, а саме - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально виконавчої системи;
пунктом 3 цієї статті, а саме - повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;
пунктом 4 цієї статті, а саме періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
ОСОБА_2 звільнено з під варти в залі суду і у строк відбування покарання зараховано строк тримання під вартою з 19 червня по 12 жовтня 2007 року.
Із засудженого ОСОБА_1 стягнуто на відшкодування матеріальних збитків від злочину на користь ОСОБА_3 1650 гривен, ПП «Вітмас» -1693 гривен 50 коп., ОСОБА_4 - 950 гривен, ОСОБА_5 - 700 гривен і 2000 гривен на відшкодування моральних збитків, ОСОБА_6 3774 гривен 50 коп. і 1000 гривен на відшкодування моральних збитків.
Питання про речові докази вирішені вироком відповідно до вимог статті 81 КПК України.
ОСОБА_1 визнано винним в повторних крадіжках чужого майна з 25 липня 2004 року по 12 червня 2007 року, які ним були вчинені: у дев'яти випадках самостійно, в тому числі дві крадіжки з проникненням у житло і інше приміщення; дві крадіжки - за попередньою змовою групою осіб з проникненням у приміщення.
Крім того:
11 квітня 2007 року, - у незаконному придбанні - шляхом привласнення знайдених 47 спортивно-мисливських патронів кільцевого запалення, калібру 5, 6 мм, які він незаконно зберігав при собі до 11 год. 12 квітня 2007 року;
15 червня 2007 року, - у незаконному придбанні о 10 год. 9, 6 гр. особливо наркотичного засобу - канабісу (марихуани), яке незаконно зберігав до 16 години - часу вилучення його працівниками міліції.
В апеляції ОСОБА_1 просить про зниження строку покарання із застосуванням положень статті 69 КК України. Посилається на щире каяття, сприяння розкриттю злочинів, позитивну поведінку, наявність неповнолітньої дитини. У доповненнях до апеляції просить про призначення покарання взагалі не пов'язаного з позбавлення волі.
У судовому засіданні апеляційної інстанції, вислухавши доповідь судді щодо вироку, ким і в якому обсязі він був оскаржений, та основних доводах
апеляції і заперечень інших учасників процесу: апелянт підтримав доводи апеляції, прокурор знайшов вирок законним і обгрунтованим.
Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд не вбачає підстав до задоволення апеляції.
Справу розглянуто згідно з положеннями статті 299 КПК України, при цьому, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно всіх фактичних обставин справи та розмірів цивільних позовів, допитав підсудного, який визнав себе винним у повному обсязі інкримінованих йому діянь та їх наслідках.
Винність засудженого ОСОБА_1 у вчинені інкримінованих йому злочинних дій підтверджена доказами, які є в матеріалах справи, і його діям місцевий суд дав належну і відповідну юридичну оцінку.
Засудженому ОСОБА_1 суд призначив покарання відповідно до положень Загальної частини КК України - у межах, установлених у санкціях статей Особливої частини цього кодексу, що передбачають відповідальність за вчинені ним злочини, з належним урахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, особи винного та обставин, що пом'якшують (в тому числі тих на які він посилається в апеляції) та обтяжують покарання. Таким чином, й за сукупністю злочинів, засудженому_призначене покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Керуючись ст. ст. 362, 365, 366 КПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ
вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 жовтня 2007 року у відношенні ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляцію - без задоволення.