Справа № 22ц-85- 2007 р.                   Головуючий

У першій інстанції :Смаль І.А.

Категорія - цивільна       Доповідач :Іваненко Л.В.

УХВАЛА

Іменем    України

"05" січня 2007 р. Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

Головуючого : Іваненко Л.В.,

Суддів :Школьного В.В., Шемець Н.В.

При секретарі:.Івановій Н.Б.

З участю :ОСОБА_1, ОСОБА_2 Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Сосницького районного суду від 20 листопада 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просив скасувати рішення Сосницького районного суду від 20 листопада 2006 року в даній справі в частині стягнення з нього на користь ОСОБА_1 28272 грн.36 коп. матеріальної шкоди, 299,73 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, а в частині стягнення з нього 300 грн. морального відшкодування з рішенням суду погодився та просив залишити його без зміни.

Доводи апелянта зводяться до того, що суд в порушення положень ст..ст.57, 58 ЦПК України врахував як доказ по справі акт дослідження спеціаліста автотоварознавця НОМЕР_1 , який не являється висновком експертизи, а тому даний доказ не може бути врахований для визначення розміру заподіяної шкоди. Апелянт знаходить, що розмір заподіяної матеріальної шкоди є завищеним, а тому, відповідно невірно були визначені судом і судові витрати.

Рішенням Сосницького районного суду від 20 листопада 2006 року з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 стягнуто 28272,36 грн. матеріальної шкоди, 300 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, 299,73 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інфораційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи. В решті вимог позивачеві відмовлено.

В засіданні апеляційного суду позивач підтримав свої вимоги, заперечуючи проти доводів апеляційної скарги та пояснив, що при огляді автомобіля спеціалістом та складанні 23.10.2003 року дефектної відомості огляду транспортного засобу був присутній відповідач, який підписав зазначену відомість, погодившись із завданими автомобілю механічними пошкодженнями , тривалий час відмовлявся в добровільному порядку відшкодувати заподіяну з його вини шкоду, а тому апелянт просив відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення місцевого суду без зміни.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення позивача, його представника та дослідивши матеріали справи апеляційний суд приходить до на ступного висновку.

Судом встановлено, що 19 жовтня 2003 року на автодорозі Київ-Харків по вул..К.Шлях у м. Бориспіль з вини ОСОБА_4, який керував автомобілем ВАЗ-21011 не обрав безпечної дистанції та швидкості руху, сталась дорожньо-транспортна пригода , внаслідок якої автомобіль МЕРСЕДЕС-БЕНЦ, належний на праві власності ОСОБА_1 зазнав механічних ушкоджень.

Вина ОСОБА_4 у здійсненні ДТП по справі підтверджена складеним відносно ОСОБА_4 19.10.2003 року протоколом про адміністративне правопорушення , постановою Сосницького районного суду від 18.12.2003 року , згідно до яких останній був визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП і підданий штрафу 17 грн. у зв"язку з тим, що не обрав безпечної дистанції та швидкості руху і здійснив наїзд на автомобіль МЕРСЕДЕС-БЕНЦ, який рухався попереду і належав позивачеві. Дані документи знаходяться в матеріалах адміністративної справи, що оглядалась як судом першої інстанції, так і апеляційним судом.

Розмір шкоди, заподіяний позивачеві у зв"язку з пошкодженням його автомобіля, визначений судом на підставі акту дослідження спеціаліста автотоварознавця НОМЕР_2 за цінами 2003 року, оскільки позивач не наполягав на визначенні ціни з урахуванням інфляції та на початку 2004 року відремонтував автомобіль в умовах приватної майстерні. Доводи апелянта про те, що даний акт дослідження неправомірно сприймався судом в якості доказу, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до положень ст..57 ЦПК України доказами являються будь-які фактичні дані , на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін. Оскільки цивільний процес будується на принципі змагальності сторін, відповідач мав право в судовому засіданні заперечувати проти поданого позивачем доказу та просити призначити судову автотоварознавчу експертизу, мотивуючи необхідність її призначення посиланнями на конкретні недоліки представленого суду дослідження, проте, як видно зі справи, такою можливістю відповідач не скористався та в апеляційній скарзі не навів мотивованих доводів щодо сприйняття представленого дослідження, як доказу.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд приходить до висновку про те, що розмір матеріального відшкодування встановлений судом першої інстанції вірно та відповідно по вимог ст.. 1166 ЦК України сума матеріальної шкоди стягнута на користь позивача.

Що стосується відшкодування судових витрат, то апеляційний суд знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 в рахунок повернення державного мита в сумі 299,73 коп., а рішення в цій частині зміні, шляхом зменшення зазначеної суми мита до 291 грн.22 коп. Таке зменшення необхідно провести у зв"язку з тим, що суд помилково за стягнення моральної шкоди вважав за необхідне відшкодувати мито в сумі 17 грн., в той час, як п.п. „д" ч.1 ст.З Декрету KM України „ Про державне мито" передбачено, що з позовних заяв немайнового характеру справляється державне мито у розмірі 0,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян, що в грошовому еквіваленті складає 8,50 грн.

Керуючись ст..209, 218,307, 309, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, п.п. "д „ ч.1 ст.З Декрету KM України „ Про державне мито", апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково, рішення Сосницького районного суду від 20 листопада 2006 року змінити, зменшивши суму державного мита, що стягнута з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 до 291 грн. 22 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді:

З