Справа № 22ц-69/2007 Головуючий у першій інстанції- КАРАПУТА Л.В.
Категорія - цивільна Доповідач - ШЕМЕЦЬ Н.В.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 січня 2007 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді ІВАНЕНКО Л.В.,
суддів: ШЕМЕЦЬ Н.В.,ШКОЛЬНОГО В.В.,
при секретарі: ПАЦ Т.М.,
за участю: сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ «Чернігівське Хімволокно» на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 2 листопада 2006 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Чернігівське Хімволокно» про визнання наказу незаконним, зобов'язання виплатити заробітну плату та стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, просив визнати незаконним наказ відповідача НОМЕР_1 про накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани за неналежне виконання посадової інструкції начальника цеху витягування корду та невжиття своєчасних заходів до підлеглого порушника трудової дисципліни; зобов'язати відповідача виплатити додаткову заробітну плату за коефіцієнт якості праці, якої він був позбавлений на 100% в зв"язку з притягненням до дисциплінарної відповідальності, з травня 2006 року і по місяць прийняття судового рішення; відшкодувати моральну шкоду у розмірі 2500 грн.
Рішенням суду від 02.11.2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково: оскаржуваний наказ визнаний незаконним і скасований; зобов'язано відповідача виплатити позивачеві додаткову заробітну плату за коефіцієнт якості роботи за травень-жовтень 2006 року; стягнуто моральну шкоду в розмірі 200 грн.
В апеляційній скарзі ВАТ «Чернігівське Хімволокно» просить рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 5 жовтня 2006 р. скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом неправильно визначена підстава для оголошення догани ОСОБА_1; суд незаконно дійшов висновку, що факт порушення позивачем трудової дисципліни невстановлений у відповідності до п. 6.6 ГІВТР; суд необгрунтовано пов'язує непритягнеиня ОСОБА_2, працівника цеху, де начальником позивач, до дисциплінарного стягнення за прогули 24-26.03.06 р. з відсутністю порушення трудової дисципліни з боку позивача; висновок суду, що факт порушення трудової дисципліни позивача не встановлений у відповідності до ПВТР не відповідає дійсним обставинам справи; позивачем не надано суду жодного доказу заподіяння моральної шкоди; судом залишено без уваги пропущення позивачем строку звернення до суду за вирішенням трудового спору. 1
В запереченнях на апеляційну скаргу позивач вважав доводи апелянта необгрунтованими.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду зміні в частині зобов'язання відповідача виплатити на користь позивача додаткову заробітну плату, а також в частині судового збору, виходячи з наступного.
По справі встановлено, що оскаржуваним наказом НОМЕР_1 за неналежне виконання пунктів 2.38,2.42, 2.52 посадової інструкції начальника цеху витягування корду та невжиття своєчасних заходів до порушника трудової дисципліни начальнику цеху витягування корду ОСОБА_1 оголошено догану. Як зазначено в наказі, робітник даного цеху ОСОБА_2 з 24 по 26 березня 2006 року здійснив прогули. Позивач 12 квітня 2006 року отримав від нього пояснення, проте документи для оформлення наказу в порушення встановленого порядку, без відповідної резолюції керівника підприємства, подав до відділу кадрів лише 25 квітня 2006 року, коли вже закінчувався термін застосування дисциплінарного стягнення. Тому, як вбачається з наказу, ОСОБА_1 не виконав вимоги своєї посадової інструкції, Правил внутрішнього трудового розпорядку та Інструкції з діловодства.
Суд першої інстанції визнаючи даний наказ незаконним, прийшов до висновку, що позивачем не допущено порушення трудової дисципліни.
З таким висновком погоджується і апеляційний суд.
Як слідує з пояснень позивача, проти чого не заперечував і представник відповідача, вчиненні ОСОБА_2 24-26 березня 2006 року прогули були зафіксовані і зазначені в табелі обліку робочого часу, в місячному звіті про використання робочого часу працівниками цеху. Ці документи 3 квітня 2006 року були передані у відповідні відділи ВАТ „Чернігівське Хімволокно". Тобто, позивач, виконуючи вимоги своєї посадової інструкції довів до відома адміністрації підприємства у передбаченому порядку про вчинені ОСОБА_2 прогули. Також, в силу наданих йому повноважень як начальнику цеху, притягнув останнього до матеріальної відповідальності - позбавив на 100% додаткової зарплати за березень 2006 року.
12 квітня 2006 року позивач одержав від ОСОБА_2 пояснення з приводу допущених ним прогулів, 21 квітня 2006 року підготував документи з пропозицією на винесення порушнику трудової дисципліни догани і, після вихідних, 25.04.2006 року подав документи до відділу кадрів, який повернув їх йому лише через декілька днів.
ОСОБА_1 притягнутий до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання п.2.38; 2.42; 2.52 своєї посадової інструкції, а саме: завданнями та обов'язками начальника цеху витягування корду є: контроль за додержанням працюючими виробничої та трудової дисципліни, правил внутрішнього розпорядку; подання пропозицій по накладенню дисциплінарних стягнень на порушників трудової дисципліни; виконання вимог документів системи якості, правил внутрішнього трудового розпорядку. Також в наказі зазначено, що він не виконав вимоги пунктів 4.7; 6.6 Правил внутрішнього трудового розпорядку, якими передбачено обов'язок адміністрації підприємства(структурного підрозділу) забезпечувати суворе додержання трудової і виробничої дисципліни, застосовувати заходи впливу до порушників трудової дисципліни та зазначені терміни застосування дисциплінарного стягнення.
Видавши спірний наказ відповідач вважав, що ОСОБА_1 неналежним чином виконав свої посадові обов'язки, що є порушенням трудової дисципліни, і, отже, підставою для оголошення йому догани.
Апеляційний суд , вважаючи наказ незаконним, враховує наступне.
Згідно ст.139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової дисципліни.
За порушення трудової дисципліни може бути застосовано захід дисциплінарного стягнення і таке право надано тому органу, який здійснює право прийняття на роботу - ст.ст.147 ч.1,147-1 ч.1 КЗпП України.
Тобто, право притягнути ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності згідно закону надано керівнику ВАТ „Чернігівське Хімволокно", а не начальнику цеху, де працював порушник трудової дисципліни. Позивач повідомив адміністрацію підприємства 03 квітня 2006 року про вчинені ОСОБА_2 прогули, а 25.04.2006 року надав його пояснення і свої пропозиції щодо можливого заходу дисциплінарного стягнення.
Невжиття керівником підприємства заходів впливу до ОСОБА_2 не є неналежним виконанням позивачем своїх посадових обов'язків, оскільки позивач не є тією посадовою особою, яка має приймати таке рішення. Він діяв в межах наданих йому прав та обов'язків.
Щодо тієї обставини, що позивачем подані документи до відділу кадрів лише 25.04.2006 року, то апеляційний суд враховує, що термін притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності дійсно витікав, проте ще не закінчився, як це зазначено і в самому наказі відповідача, і вирішення цього питання могло відбутися і за обставин, що склалися.
Посилання в оскаржуваному наказі на невиконання позивачем вимог Інструкції з діловодства, що він мав надати документи не до відділу кадрів, а до загального відділу є необгрунтованими, оскільки з даною Інструкцією позивача не було ознайомлено і доказів на спростування цього факту матеріали справи не містять.
Щодо моральної шкоди, то апеляційний суд вважає доведеним спричинення позивачеві моральної шкоди в результаті незаконного притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Розмір відшкодування визначений судом з врахуванням глибини і тривалості душевних страждань позивача, принципів розумності і справедливості.
Доводи апелянта щодо пропуску позивачем трьохмісячного строку звернення до суду не відповідають дійсності, оскільки про порушення свого права він дізнався 24 травня 2006 p., а з позовом до суду звернувся 17 вересня 2006 p., тобто в межах строку передбаченого ст. 233 КЗпП України, а не як вказує апелянт - 29 серпня 2006 p., оскільки цією датою датована виправлена позовна заява, на виконання ухвали судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 серпня 2006 р. Також представник апелянта в судовому засіданні апеляційного суду визнав свій довід в цій частині необгрунтованим.
Тому апеляційний суд вважає, що рішення суду в частині визнання незаконним наказу про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани та відшкодування моральної шкоди є законним і обґрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги такими, не дають підстав для скасування рішення в цій частині.
Проте судове рішення підлягає зміні в частині зобов'язання відповідача виплатити додаткову заробітну плату на користь ОСОБА_1, оскільки це вимоги про виплату частини заробітної плати і мають матеріальний зміст, тому їх задоволення має бути у грошовому виразі шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 1179 грн.71 коп. додаткової заробітної плати за коефіцієнт якості роботи за травень-грудень 2006 року.
Також суд першої інстанції стягнув з відповідача судовий збір в сумі 51 грн., проте підлягає стягненню 59 грн.50 коп.( 51 грн. + 8 грн.50 коп. /моральна шкода), тому судове рішення в цій частині підлягає зміні.
Згідно ст..ст.209,218 ЦПК України складання повного рішення відкладається до 12 січня 2007 року.
Керуючись ст. ст.88,215 ч.4, 307, 309 ч.1 п. 4, 313 - 314, 316-317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ВАТ «Чернігівське Хімволокно» - задовольнити частково.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 2 листопада 2006 року в частині зобов'язання ВАТ „Чернігівське Хімволокно" виплатити на користь ОСОБА_1 додаткову заробітну плати за коефіцієнт якості роботи за період з травня 2006 року по 01.11.2006 року відповідно до „Положення про розподілення колективного заробітку" та судового збору -змінити.
Стягнути з ВАТ „Чернігівське Хімволокно" на користь ОСОБА_1 1179 грн.71 коп. додаткової заробітної плати за коефіцієнт якості роботи за період травень - грудень 2006 року.
Стягнути з ВАТ „Чернігівське Хімволокно" 59 грн.50 коп. судового збору на користь держави.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: