Справа № 22а-1347/2006р. Головуючий І інстанції:
Русанова Т.Т.
Доповідач: Галан Н.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2006 року Судова колегія судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Луганської області в складі :
Головуючого: Галан Н.М.
Суддів: Медведєвої Л.П., Пригорнєвої Л.І.
За участю секретаря: Стехіної Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську Луганської області на постанову Первомайського міського суду Луганської області від 13 жовтня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську Луганської області про перерахунок пенсії,
ВСТАНОВИЛА:
В липні 2006 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, де на обґрунтування позовних вимог зазначив, що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом З групи, та одержує пенсію. У червні 2006 року звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, оскільки вважає, що його основна пенсія не може бути менша за 6 мінімальних розмірів пенсії за віком і, крім того, він має право на 50 % додаткову щомісячну мінімальну пенсію за віком в розмірі 179 грн. 50 коп., але йому було відмовлено в перерахунку.
Просив суд визнати дії управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську незаконними, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок призначеної йому пенсії, встановивши в розмірі 6 мінімальних розмірів пенсії за віком 2154 грн. та додатково щомісячно 50% мінімальної пенсії за віком в розмірі 179 грн.50 коп, а всього 2333 грн. 50 коп. З дня звернення, та зобов'язати відповідача робити перерахунок пенсії у разі підвищення мінімальної пенсії за віком постійно.
Постановою Первомайського міського суду Луганської області від 13 жовтня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.
Суд визнав дії управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську Луганської області неправомірними, зобов'язав управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську Луганської області зробити перерахунок пенсії позивачу, встановивши розмір пенсії з 30.06.2006 року в розмірі 2154 грн. (шість мінімальних пенсій за віком відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне страхування") та додатково 50 % мінімальної пенсії за віком у розмірі 179.50 грн., а всього 2333.50 грн. Суд зобов'язав відповідача робити перерахунки пенсії, призначеної ОСОБА_1., у разі підвищення мінімальної пенсії за віком постійно.
В апеляційній скарзі відповідач з постановою суду не згоден, вважає, що постанова не відповідає вимогам закону, постановлена з порушенням норм матеріального права, висновок суду суперечить положенням статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" , тому просить скасувати постанову суду і постановити нове судове рішення про відмову в задоволенні заявлених позивачем вимог.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість постанови СУДУ У межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, згідно зі ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі -Закону) від 28.02.1991р.(з подальшими змінами і доповненнями), пенсії особам, що відносяться до першої категорії, встановлюються у вигляді державної пенсії і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, пенсію було призначено відповідно до зазначеного Закону із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження, а саме, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 54 Закону.
Частиною 4 ст. 54 Закону дійсно передбачено, що розмір пенсії для інвалідів 3 групи не повинен бути нижчим за б мінімальних пенсій за віком, але частиною 5 - застережено, що порядок обчислення таких пенсій визначається Кабінетом Міністрів України,
Постановою КМУ від 26.07.1996г. № 831 був визначений мінімальний, розмір пенсії за віком 1662 тис. крб. (16,62 грн.), який застосовується для нарахування додаткових пенсій, визначених статтею 50 вищезазначеного Закону, при призначенні пенсій згідно із ч.1 ст. 54 цього ж Закону.
На виконання вимог статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 1 від 03.01.2002 року.
Згідно із цією постановою, розрахунок пенсій, призначених відповідно до ч. 4 ст.54 Закону, провадиться з розміру 19,91 грн.,
і вони постановою КМУ № 894 від 13.07.2004р. з 01 вересня 2004 року були збільшені на 12 %.
Також з розміру 19.91 грн. проводиться розрахунок додаткових пенсій при призначенні пенсій за Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Законом України « Про підвищення мінімального розміру пенсії» від 15.07 1999 р. був встановлений мінімальний розмір пенсії за віком у 24 грн, 90 коп., який розповсюджувався вже тільки на трудові пенсії, призначені за Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Впродовж ряду років, відповідно до постанов КМУ « Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», збільшувався мінімальний розмір тільки трудової пенсії.
Статтею 65 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» затверджений не мінімальний розмір пенсії, а прожитковий мінімум для різних категорій населення, зокрема, для непрацездатних осіб з 1 січня -350 грн., з І квітня - 359 грн., з І жовтня - 366 грн , який встановлюється щорічно.
Виходячи з цього, було внесено зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванні» від 09.07 2003 p., зокрема, в статтю 28, якою встановлюється мінімальний розмір пенсії за віком, у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Але дія цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із цим Законом, що закріплено п. З ст. 28 Закону.
Розмір пенсії по інвалідності позивача, був розрахований із заробітку , який він одержав за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу в зоні відчуження.
Згідно із постановою КМУ № 1293 від 27.12.2005 p., основний розмір пенсії позивача був збільшений у 2,5 рази.
На момент звернення до суду загальний розмір пенсії позивача складав 1174.38 грн., де: 1106.72 грн. - основний розмір пенсії, 09.96 грн. - додаткова пенсія як інваліда 3 групи; 107.70 грн. - підвищення інваліду війни 3 групи, 50.00 грн. - допомога на прожиття інвалідам війни.
Постановою КМУ № 1293 від 27.12.2005 р. встановлено, що мінімальний розмір пенсії, передбачений ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не може бути нижчим для інваліда 3 групи за 467 грн.
Таким чином, УПФУ в м. Первомайську Луганської області діяло відповідно до діючого законодавства
Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року, на яке послався суд, стосується конкретного питання і його висновки не може бути застосовано до правовідносин по даній справі.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми матеріального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції з постановленням нового судового рішення про відмову в задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 195,198,202,205,207 КАС України,
колегія суддів -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську Луганської області - задовольнити, постанову Первомайського міського суду Луганської області від 13 жовтня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську Луганської області про перерахунок пенсії - скасувати і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську Луганської області про перерахунок пенсії - відмовити.
Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України у місячний строк з дня її оголошення.