Справа № 406/2664/14
Провадження № 2/406/1070/14
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 травня 2014 року Алчевський міський суд Луганської області
в складі: головуючого - судді Колядова В.Ю.
при секретарі Помогаловій І.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Алчевську цивільну справу за позовом ОСОБА_1, діючого як законний представник від імені та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виділ часток із спільної сумісної власності, визнання договору міни дійсним та визнання права власності на нерухоме майно та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання договору дарування дійсним та визнання права власності на нерухоме майно,
В С Т А Н О В И В:
09.04.2014 року позивач ОСОБА_1, діючий як законний представник неповнолітніх, звернувся до суду з первісним позовом, посилаючись на слідуючи обставини.
Двокімнатна квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на підставі свідоцтва № 14672 про право власності на житло, виданого 19.12.2003 року Головним управлінням економіки та ринкових відносин Алчевської міської ради на підставі розпорядження від 19.12.2003 року № 1347. Право власності зареєстроване в КП «АБТІ» за реєстраційним № 4208084 від 27.12.2003 року.
Однокімнатна квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 28.07.2006 року приватним нотаріусом Алчевського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_5 реєстровий № 2171. Право власності зареєстроване в КП «АБТІ» за реєстраційним № 15516930 від 13.11.2006 року.
30 березня 2014 року сторони уклали договір міни належної відповідачу ОСОБА_4 однокімнатної квартири на належні позивачам ОСОБА_2 і ОСОБА_3 частки у двокімнатній квартирі.
Відразу ж позивач звернувся до нотаріуса для нотаріального посвідчення даної угоди, але йому було відмовлено, оскільки договір міни є двостороннім договором, тому при нотаріальному посвідченні договору необхідна присутність обох сторін. Відповідач вважає свої обов'язки по укладенню договору міни виконаними в повному обсязі та не бажає йти до нотаріуса.
За таких обставин, він звернувся до суду з позовом, в якому просить виділити ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 по 1 / 4 частці двокімнатної квартири та визнати за ними право власності на ці частки; визнати дійсним договір міни спірної квартири АДРЕСА_1 на 1 / 2 частку квартири АДРЕСА_2, укладений 30.03.2014 року, між ОСОБА_2, ОСОБА_3, від імені та в інтересах яких діє як законний представник ОСОБА_1, з однієї сторони, та ОСОБА_4, з другої сторони; визнати за ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в рівних частках право власності на квартиру АДРЕСА_1 по 1 / 2 частці кожному; визнати за ОСОБА_4 право власності на 1 / 2 частку квартири АДРЕСА_2.
23.04.2014 року відповідач за первісним позовом ОСОБА_4 в свою чергу звернулась до суду із зустрічним позовом, посилаючись на слідуючи обставини.
Квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на підставі свідоцтва № 14672 про право власності на житло, виданого 19.12.2003 року Головним управлінням економіки та ринкових відносин Алчевської міської ради на підставі розпорядження від 19.12.2003 року № 1347. Право власності зареєстроване в КП «АБТІ» за реєстраційним № 4208084 від 27.12.2003 року.
20.03.2014 року відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 подарував їй належну йому 1 / 4 частку спірної квартири. Відразу ж вона дарунок прийняла.
Пізніше вона звернулась до нотаріуса для нотаріального посвідчення даної угоди, але їй було відмовлено, оскільки договір дарування є двостороннім договором, тому при нотаріальному посвідченні договору необхідна присутність обох сторін. Відповідач вважає свої обов'язки по укладенню договору дарування частки квартири виконаними в повному обсязі та не бажає йти до нотаріуса.
Ці обставини змусили її звернутися з позовом до суду, в якому вона просить визнати дійсним договір дарування 1 / 4 частки спірної двокімнатної квартири, укладений 20.03.2014 року, між ОСОБА_1 (дарувальник) та ОСОБА_4 (обдаровувана); визнати за нею право власності на 1 / 4 частку спірної двокімнатної квартири.
У судовому засіданні позивач за первісним позовом, діючий як законний представник від імені та в інтересах неповнолітніх дітей, та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні; зустрічний позов визнав у повному обсязі, не заперечував проти його задоволення.
Позивач за зустрічним позовом та відповідач за первісним позовом ОСОБА_4 у судовому засіданні свій зустрічний позов підтримала, просила його задовольнити; первісний позов визнала у повному обсязі.
Представник третьої особи за первісним позовом Відділу у справах дітей Алчевської міської ради - Щербатюк І.В., діюча на підставі доручення від 02.01.2014 року, у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення первісного позову, надала суду копію витягу із рішення виконкому від 06.05.2014 року № 348 «Про надання дозволів на вчинення правочинів» (а.с. 56).
Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що первісна та зустрічна позовні заяви є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства і підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, згідно свідоцтва № 14672 про право власності на житло, виданого 19.12.2003 року Головним управлінням економіки та ринкових відносин Алчевської міської ради на підставі розпорядження від 19.12.2003 року № 1347, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 належить на праві спільної сумісної власності двокімнатна квартира АДРЕСА_2 (а.с. 8). Право власності зареєстроване в КП «АБТІ» за реєстраційним № 4208084 від 27.12.2003 року (а.с. 8 зворот.).
Згідно договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 28.07.2006 року приватним нотаріусом Алчевського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_5 реєстровий № 2171, ОСОБА_4 належить на праві власності однокімнатна квартира АДРЕСА_1 (а.с. 18-20). Право власності зареєстроване в КП «АБТІ» за реєстраційним № 15516930 від 13.11.2006 року. (а.с. 21).
Згідно ст. 328 ЦК України право власності отримується на підставах, не заборонених законом. Право власності передбачається таким, що виникло правомірно, якщо інше прямо не виходить із закону або незаконність придбання права власності не встановлена судом.
Згідно ч. 2 ст. 370 ЦК України при виділенні частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, рішенням суду або законом.
Отже, частки всіх співвласників в спірній квартирі АДРЕСА_2, є рівними і складають по 1 / 4 частці кожному.
Відповідно до свідоцтв про народження (а.с. 15, 16), батьком неповнолітнього ОСОБА_2 та малолітнього ОСОБА_3 є ОСОБА_1
30.03.2014 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, від імені та в інтересах яких діє як законний представник ОСОБА_1, з однієї сторони, та ОСОБА_4, з іншої сторони, уклали договір міни 1 / 2 частки квартири АДРЕСА_2 на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 5).
Згідно ст. 715 ЦК України, за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і є покупцем товару, який він одержує взамін.
Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов'язань щодо передання майна сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом.
Сторони передали один одному правовстановлюючі документи на належні їм нерухомості та обмінялися ключами.
Згідно роз'яснень, наданих 15.04.2014 року приватним нотаріусом Алчевського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_7, сторонам відмовлено в посвідченні договору міни спірної нерухомості, оскільки недостатньо надано документів, а саме відсутній звіт про незалежну експертну оцінку нерухомого майна (а.с. 47).
У відповідності з ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. В цьому випадку подальше нотаріальне посвідчення договору не потрібне.
Оскільки фактично умови договору міни сторонами були виконані, то суд вважає, що цей договір можливо визнати таким, що відбувся, та визнати право власності за ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в рівних частках на однокімнатну спірну квартиру, а за ОСОБА_4 - на 1 / 2 частку спірної двокімнатної квартири.
Крім того, ОСОБА_1, як дарувальник, передав у власність ОСОБА_4, як обдаровуваній, належну йому 1 / 4 частку квартири АДРЕСА_2, про що свідчить письмовий договір дарування від 20.03.2014 року (а.с. 27).
Згідно ст. 717 ЦК України, за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 48), відомості щодо обтяжень по спірній нерухомості відсутні.
Згідно інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (а.с. 49), відомості щодо заборон відчуження по спірній нерухомості відсутні.
У відповідності з ч. 2 ст. 219 ЦК України, суд може визнати такий правочин дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідав справжній волі особи, яка його вчинила, а нотаріальному посвідченню правочину перешкоджала обставина, яка не залежала від її волі.
Оскільки фактично умови договору дарування 1 / 4 частки квартири сторонами були виконані, то суд вважає, що цей договір можливо визнати таким, що відбувся, та визнати право власності за ОСОБА_4 на 1 / 4 частку квартири АДРЕСА_2.
Доводи сторін є переконливими, первісна та зустрічна позовні заяви підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 123, 174, 208-209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 219, 220, 328, 715, 717-719 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1, діючого як законний представник від імені та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виділ часток із спільної сумісної власності, визнання договору міни дійсним та визнання права власності на нерухоме майно та зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання договору дарування дійсним та визнання права власності на нерухоме майно, задовольнити.
Виділити ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 по 1 / 4 частці квартири АДРЕСА_2 та визнати за ними право власності на ці частки.
Визнати дійсним договір міни 1 / 2 частки квартири АДРЕСА_2 на квартиру АДРЕСА_1, укладений 30.03.2014 року, між ОСОБА_2, ОСОБА_3, від імені та в інтересах яких діє як законний представник ОСОБА_1, з однієї сторони, та ОСОБА_4, з другої сторони.
Визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_3 в рівних частках право власності на квартиру АДРЕСА_1, по 1 / 2 частці кожному.
Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1 / 2 частку квартири АДРЕСА_2.
Визнати дійсним договір дарування 1 / 4 частки квартири АДРЕСА_2, укладений 20.03.2014 року між ОСОБА_1 (дарувальник) та ОСОБА_4 (обдаровувана).
Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1 / 4 частку квартири АДРЕСА_2.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження і може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Алчевський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя: В.Ю. Колядов