Справа №22ц-3686/2006 р.                  Головуючий у 1 інстанції Якутюк B.C.

Категорія 44                                           Доповідач у 2 інстанції Тракало В.В.

У ХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27   грудня 2006 року  колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного

суду Київської області в складі:

головуючого - судді Антоненко В.І.

суддів  Поліщука М.А.,Тракало В.В.,

при секретарі  Чабанюк Т.Г.

розглянула   у відкритому судовому засіданні у м.Києві цивільну справу за апеляційною

скаргою     ОСОБА_1 на рішення  Богуславського  районного  суду

Київської області від 2 листопада 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до селянського фермерського господарства „Добробут" про відшкодування

матеріальної та моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів

встановила:

У серпні 2006 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до селянського фермерського господарства „Добробут" про відшкодування 4400 грн. матеріальної та 2600 грн. моральної шкоди.

В позовній заяві зазначив, що згідно державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого 7 березня 2006 року йому належить земельна ділянка розміром 2,828 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована в межах Побережківської сільської ради Богуславського району Київської області , в полі №1. Весною цього року відповідач без згоди та дозволу позивача, без укладення договору оренди земельної ділянки, самовільно засіяв гречкою належну позивачеві земельну ділянку та зібрав з неї урожай. Після косовиці гречки зникли межові знаки земельної ділянки. На думку позивача в цьому винен відповідач. Тому позивач просив стягнути з відповідача заподіяну йому матеріальну та моральну шкоду у зазначеному в позовній заяві розмірі.

Рішенням Богуславського районного суду Київської області від 2 листопада 2006 року позов задоволено частково. Постановлено стягнути із селянського фермерського господарства „Добробут" на користь ОСОБА_1 640 грн.59. коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди. В решті позовних вимог відмовлено.

В  апеляційній скарзі ставиться питання про зміну рішення суду та стягнення з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі частки від отриманого відповідачем доходу  від реалізації гречки, що припадає на розмір належної позивачеві земельної ділянки.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судом встановлено, що згідно державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого 7 березня 2006 року, ОСОБА_1 належить земельна ділянка розміром 2,828 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах Побережківської сільської ради Богуславського району Київської області, в полі №1. 10 травня цього року відповідач без укладення договору оренди цієї земельної ділянки та без згоди позивача засіяв гречкою цю ділянку в загальному масиві земель поля №1 в с.Побережка.

Тому суд прийшов до правильного висновку, що відповідач повинен відшкодувати позивачеві заподіяну матеріальну шкоду. Визначаючи розмір матеріальної шкоди суд правильно виходив з того, що відповідно до вимог ст.60 ЦПК України позивач не довів розміру заявленої ним в позові шкоди. Суд обгрунтовано визначив розмір шкоди в сумі 640 грн.59 коп., взявши до уваги розмір орендної плати, яку відповідач сплатив іншим власникам земельних часток (паїв).

Доводи позивача про зміну рішення суду та стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі частки від отриманого відповідачем доходу від реалізації зерна гречки, що припадає на розмір належної позивачеві земельної ділянки, не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_1 не надав доказів того, що він сам мав намір обробляти земельну ділянку, чи що дії відповідача перешкодили здати земельну ділянку позивачу в оренду іншим особам.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду, викладені в рішенні.

Перевіряючи законність та обгрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що воно ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відхиляє апеляційну скаргу.

Керуючись ст. 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Богуславського районного суду Київської області від 2 листопада 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.