Справа №22ц-3704/2006 р.                      Головуючий у 1 інстанції Медвідь Н.О.

Категорія-44                                           Доповідач у 2 інстанції Тракало В.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2006 року   колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі: головуючого - судді Антоненко В.І., суддів Поліщука М.А., Тракало В.В., при секретарі   Колесник Н.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 жовтня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_16, ОСОБА_9, ОСОБА_17, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_21, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_18, ОСОБА_15 до товариства з обмеженою відповідальністю „Побут ЛТД" про визнання недійсними рішень зборів учасників товариства.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника позивачів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів -

встановила:

У березні 2006 року позивачі, як учасники ТОВ „Побут ЛТД" звернулися до суду з позовом про визнання недійсними рішення зборів учасників ТОВ „Побут ЛТД" від 14 березня 2006 року, як такі, що проведені з порушенням    чинного законодавства України „Про господарські товариства".

В обгрунтування позовних вимог посилалися на те, що при проведенні вказаних зборів не було здійснено реєстрацію учасників товариства, присутніх на цих зборах, крім того, не було надано документів, які б посвідчували повноваження представників інших учасників товариства, зокрема ТОВ „Ліс" та ТОВ ,Буран і К".

У червні 2006 року позивачі звернулися до суду з позовом про визнання недійсним рішення позачергових зборів учасників цього ж товариства від 3 травня 2006 року. В позовній заяві посилалися на те, що була порушена процедура скликання цих зборів. При проведенні зборів не було здійснено реєстрацію учасників товариства, присутніх на цих зборах; при голосуванні на зборах порушувався підрахунок голосів; по закінченню проведення зборів голова та секретар зборів не підписали протокол, яким оформлені рішення зборів учасників товариства.

Ухвалою судці Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 жовтня 2006 року обидва позови об'єднані в одне провадження.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 жовтня 2006 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що 14 березня 2006 року та 3 травня 2006 року були проведені загальні збори учасників ТОВ „Побут ЛТД". Вказані збори були проведені з дотриманням процедури їх скликання та порядку проведення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю. На зборах велася реєстрація учасників відповідно до вимог ч.2 ст. 60 Закону України „Про господарські товариства", що стверджується наявними в матеріалах справи протоколами зборів, на вказаних зборах був присутнім представник позивачів за довіреностями, збори були правомочними.

За таких обставин, коли позивачі не довели тих обставин, на які вони посилалися в позовах, суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні вимог позивачів про визнання недійсними рішень зборів учасників ТОВ „Побут ЛТД" із заявлених позивачами підстав.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального та процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні.

Посилання в скарзі на розгляд справи без позивачів, які позбавили своїх представників процесуальних повноважень, про що повідомили суд, подавши письмову заяву, не грунтуються на законі та матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа.

Згідно ч.4 цієї статті про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви або усної заяви, зробленої у судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що в судовому засіданні 26 жовтня 2006 року був присутній представник позивачів ОСОБА_19 з належно посвідченими довіреностями на представництво інтересів від імені позивачів та адвокат за угодою ОСОБА_20. На день розгляду справи судом першої інстанції вказані довіреності не були скасовані особами, які їх видали. На час закінчення розгляду справи судом та виходу суду до нарадчої кімнати позивачами не було подано суду, який розглядав справу, письмової заяви або усної заяви. зробленої у судовому засіданні, про припинення представництва представником за довіреностями. Із поданої позивачами до канцелярії суду 25 жовтня 2006 року письмової заяви, яка була отримана головуючим по справі лише 27 жовтня 2006 року (а.с. 129), тобто після оголошення судом рішення та закінчення розгляду справи, вбачається, що в ній позивачі повідомляли суд про бажання відкласти розгляд справи, так як їх не влаштовують дії їх представника. Проте жоден із 19 позивачів не прийшов у судове засідання 26 жовтня 2006 року та не заявив у суді про припинення представництва їх інтересів представниками за довіреностями чи про відкладення розгляду справи судом. За таких обставин, коли суду не було відомо про заяву представників про відкладення розгляду справи, а в справі брав участь за довіреностями представник позивачів. представництво інтересів яких за довіреністю не було припинено позивачами відповідно до вимог ст.44 ЦПК України, ст.248 ЦК України, колегія суддів вважає, що судом не було допущено порушень норм процесуального права, які б могли бути підставою для скасування рішення суду.

Перевіряючи законність та обгрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що воно ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відхиляє апеляційну скаргу.

Керуючись ст. 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 відхилити, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 жовтня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.