Провадження по справі № 2/260/1111/2014
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 червня 2014 року Ленінський районний суд м. Донецька в складі:
головуючої судді Данилюк О.С.
при секретарі Яременко Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Донецьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування своїх вимог зазначивши, що 07.05.2008 року між ПАТ Комерційний банк «А-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № ACRJRX223370007, згідно умов якого банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 6 189,48 грн. зі сплатою 12,00 % річних на суму залишку заборгованості по кредиту. Однак всупереч договірним зобов'язанням, у встановлені графіком терміни позичальником не повернуто належні грошові кошти, в результаті чого сума кредиту не зменшувалась, а проценти нараховувались на фактичний залишок суми кредиту за кожний день користування кредитом. У зв'язку з цим сума боргу станом на 26.03.2013 рік складає - 31 948,57 грн., які й просили стягнути з ОСОБА_1 на користь банку, а також судовий збір у розмірі 319,49 грн.
В судове засідання представник позивача за довіреністю Круподьорова О.В. не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала до суду заяву, якою просила розглянути справу без її участі, вимоги позовної заяви підтримала повністю, заперечувала проти застосування до правовідносин сторін позовної давності.
В судовому засіданні представник відповідача за довіреністю адвокат ОСОБА_3 надав заяву, якою просив зменшити розмір неустойки та застосувати до пені строк позовної давності та просив справу розглянути без його участі.
Дослідивши та вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. ст. 509, 1054 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язується вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Так, з матеріалів справи встановлено, що 07.05.2008 року між сторонами було укладено кредитний договір, згідно умов якого позивач надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 6 189,48 грн. на строк 24 місяці з 07.05.2008р. по 07.05.2010р. включно, на наступні цілі: придбання товару, а також у розмірі 237,48 грн. на сплату страхового платежу зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,0% на місяць, на суму заборгованості за кредитом, єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 992,0 грн. та щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 148,55 грн. (а. с. 5-12).
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Однак, всупереч умовам кредитного договору та вимогам чинного законодавства України, відповідач не сплатив щомісячні платежі на повернення кредиту у строк, встановлений кредитним договором, зокрема, відповідно до графіку погашення кредиту, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості (а. с. 4).
У зв'язку з порушенням зобов'язань по кредитному договору, та відповідно до згаданого у рішенні розрахунку, відповідач має заборгованість у розмірі - 31 948, 57 гривень, з яких: заборгованості за кредитом - 5 088,88 гривень; заборгованість за відсотками - 500,28 гривень; заборгованість з комісії - 2 079,70 гривень; в.т.ч. прострочено комісії - 2 079,70 гривень; погашено пені в.т.ч. списано - 117,67 гривень; заборгованість з пені - 22 282,16 гривень; штраф (фіксована частина) - 500,00 гривень; штраф (відсоток від суми заборгованості) - 1 497,55 гривень.
Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідач на підтвердження своїх пояснень в частині застосування позовної давності до пені й зменшення розміру неустойки та збитків посилався на вимоги ст. 258 ЦК України та ст. 551, 616 ЦК України, відповідно до положень якої для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені);
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до змісту ст.ст. 11, 15 ЦК України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист. При цьому захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Разом з тим, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до вимог ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. За загальним правилом даний строк застосовується до захисту всіх цивільних прав незалежно від статусу уповноваженого суб'єкта та характеру спірних правовідносин, де відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ч. 1 ст. 259ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Разом з тим, строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно з ч. 3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.
Згідно п. 5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка» Стандарт), на підставі яких позивач надав грошові кошти відповідачу, терміни позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюються сторонами тривалістю 5 років (а.с. 11).
Отже, вимоги позивача про стягнення заборгованості з відповідача заявлені в межах строків позовної давності.
Разом з тим, ч. 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому згідно ст. 616 ЦК України якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у свої постанові «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).
За таких обставин, з урахуванням вказаних положень Закону, враховуючи, що розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, суд вважає необхідним зменшити розмір пені за тілом кредиту та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість з пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі - 6 000 гривень.
Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути наступну суму заборгованості кредитним договором № ACRJRX223370007 від 07.05.2008 року в розмірі - 15 666,41 гривень, в тому числі:
- заборгованості за кредитом - 5 088,88 гривень;
- заборгованість по процентам за користування кредитом - 500,28 гривень;
- заборгованість з комісії - 2 079,70 гривень;
- заборгованість з пені - 6 000 гривень (з урахуванням вимог ст. 551 ч. 3 ЦК України);
- штраф (фіксована частина) - 500,00 гривень;
- штраф (відсоток від суми заборгованості) - 1 497,55 гривень.
Також суд вважає, що підлягають задоволенню вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на його користь судових витрат, які були понесені ним у зв'язку із зверненням до суду по сплаті судового збору у розмірі 319,49 грн. (а .с. 1), що відповідає вимогам ст. 88 ЦПК України, оскільки ці витрати, які підтверджені документально квитанцією залученою до матеріалів справи, є судовими витратами, які у разі задоволення позову підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі ст. ст. 261, 509, 525, 526, 530, 551, 625, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Акцент Банк» заборгованість за кредитним договором № ACRJRX223370007 від 07.05.2008 року у розмірі - 15 666,41 гривень, а також судовий збір у розмірі 319,49 гривень, а всього - 15 985 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять) гривень 90 копійок.
В іншій частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк апеляційної скарги.
СУДДЯ: