УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2008р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Дячука В.М. ,
суддів: Томенчука Б.М. , Ладики Я.Л.,
прокурора Левенець Я.І.,
захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ,
засудженої ОСОБА_4,
розглянувши 17 березня 2008р. у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_4 на вирок Долинського районного суду від 26 листопада 2007 року, -
встановила:
Вказаним вироком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженка та жителька с Шевченкове, Долинського району, освіта вища, приватний підприємець, громадянка України, - засуджена за ст. 366 ч.1 КК України до штрафу у розмірі 650 грн.
Запобіжний захід залишено засудженій попередньо обраний - підписку про невиїзд. За вироком суду ОСОБА_4 визнана винною і засуджена за те, що працюючи директором ТзОВ аптеки „Фарм-Дан", особисто склала і видала Долинській міжрайонній прокуратурі завідомо неправильну довідку від 27.09.2006 року про заборгованість по зарплаті працівникам товариства, яка є офіційним документом. В ній зазначила, що така заборгованість 13 працівникам станом на 01.01 2004 року становить 9481 грн. 76 коп. Окрім
Справа № 11-115/2008р. Головуючий у І інстанції Монташевич С. М.
Категорія ст. 366 ч.1 КК України Доповідач Ладика Я.І.
цього, вказала, що підприємство за період з грудня 2003 року по 27.09.2006 року не погасило борги по обов'язкових платежах у бюджет та у Державні спеціальні фонди. Фактично станом на 18.02.2004 року вона провела повний розрахунок по зарплаті з усіма працівниками ТзОВ аптеки „Фарм-Дан".
Маючи повноваження керівника підприємства та службової особи, ОСОБА_4, як роботодавець, подала до Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань розрахункові відомості по ТзОВ аптека „Фарм-Дан" за 2004, 2005 роки і 2006 роки, які є офіційними документами, зазначивши у них наявність заборгованості по зарплаті, хоч станом на 18.02.2004 року такої заборгованості не було.
Окрім цього, подаючи до відділення виконавчої дирекції Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та виконавчої дирекції Фонду державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, складені нею розрахункові відомості за вказані роки, ОСОБА_4 зазначила в них за один і той же період різні суми заборгованості по заробітній платі, тобто складала і видавала зазначеним фондам завідомо неправдиві документи.
В поданій апеляції засуджена ОСОБА_4 посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, відсутність в її діях складу злочину та на істотне порушення судом норм кримінально-процесуального закону, зокрема вимог ст. 277 КПК України. Просить вирок суду скасувати, а провадження у справі закрити за відсутності в її діях складу злочину.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженої ОСОБА_4 та її захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 , які підтримали апеляцію, обґрунтування прокурора, яка вважає апеляцію безпідставною, а вирок законним і просить залишити його без зміни, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення частково з таких підстав.
За змістом ч.2 ст. 277 КК України зміна обвинувачення в суді не допускається, якщо цим будуть порушені правила про обов'язковість проведення досудового слідства.
З матеріалів кримінальної справи вбачається, що органи досудового слідства пред'явили ОСОБА_4 первинне обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 175 КК України. Під час досудового слідства ними не досліджувались обставини, пов"язані з службовим підробленням, і не ставились ОСОБА_4 у провину будь-які дії, передбачені ст. 366 КПК України.
Фактично змінене прокурором обвинувачення з ч.1 ст. 175 на ч.1 ст. 366 КК України не витікає з матеріалів справи та зібраних на досудовому слідстві доказів.
За таких обставин прокурор не мав підстав для зміни обвинувачення у суді і, дійшовши висновку про наявність в діях ОСОБА_4 службового підроблення, зобов"язаний був заявити клопотання про повернення справи на додаткове розслідування.
Залишивши поза увагою вимоги ч.2 ст. 227 КПК України, суд передчасно визнав змінене прокурором обвинувачення доведеним і постановив щодо ОСОБА_4 обвинувальний вирок за ч.1 ст. 366 КПК України, висновки якого не відповідають фактичним обставинам справи.
Порушивши вимоги ч.2 ст. 277 КПК України, органи досудового слідства одночасно порушили право ОСОБА_4 на захист, оскільки не пред'явили їй обвинувачення за ч.1 ст. 366 КК у порядку, передбаченому ст. ст. 140, 142 КПК, та не ознайомили з тими матеріалами справи, які стосуються нового обвинувачення.
За таких обставин вирок суду не може залишитися у силі, а справа підлягає поверненню на додаткове розслідування, в ході якої необхідно всебічно, повно і об"єктивно дослідити всі обставини справи, що стосуються службового підроблення та забезпечити ОСОБА_4 можливість реалізувати надане їй Конституцією та КПК України право на захист.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію засудженої ОСОБА_4 задовольнити частково.
Вирок Долинського районного суду від 26 листопада 2007 року щодо неї скасувати , а справу направити прокурору Долинської міжрайонної прокуратури для проведення додаткового розслідування.