Провадження по справі № 2/260/266/2014
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 травня 2014 року Ленінський районний суд м. Донецька у складі:
головуючої судді Данилюк О.С.
при секретарі Яременко Ю.М.
за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача, адвоката ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про зобов'язання повернути транспортний засіб та технічний паспорт, в обґрунтування своїх позовних вимог зазначивши наступне. Так, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_4. Вона є спадкоємцем першої черги після смерті чоловіка. До складу спадкового майна входить транспортний засіб «Тоуоtа Соrolla», д.н. НОМЕР_1, 2006 р.в. ЇЇ чоловік, ОСОБА_4 тяжко хворів та не міг використовувати вищевказаний автомобіль, однак для його лікування потрібно було придбати ліки в різних аптеках міста. Тому в березні 2013 року вищевказаний автомобіль ними було передано у тимчасове безоплатне користування ОСОБА_3, який є племінником її померлого чоловіка. Після смерті ОСОБА_4 вона звернулася до нотаріуса із заявою про прийнятті спадщини, однак нотаріус повідомив, що видати свідоцтво про право власності в порядку спадкування за законом на автомобіль не є можливим, оскільки для вчинення нотаріальної дії потрібно надати оригінал правовстановлюючого документу. Враховуючи, що після смерті її чоловіка, автомобіль «Тоуоtа Соrolla», д.н. НОМЕР_1, 2006 р.в. залишився у розпорядженні ОСОБА_3, вона звернулась до останнього і попросила повернути автомобіль та документи на нього. Однак ОСОБА_3 категорично відмовився їх повертати. 31.10.2013 року вона звернулася до відповідача з листом, в якому також просила повернути транспортний засіб і технічний паспорт на нього протягом трьох днів з дня отримання такого листа. На даний лист ОСОБА_3 не відреагував, автомобіль і документи на нього не повернув. Отже вона позбавлена можливості отримати свідоцтво про право власності в порядку спадкування за законом та зареєструвати автомобіль у ВРЕВ. Враховуючи, що відповідач безпідставно утримує транспортний засіб у себе та користується ним і відмовляється його повертати, просила суд зобов'язати відповідача повернути їй вищевказаний транспортний засіб та документи на нього та стягнути з нього на її користь понесені судові витрати.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просила суд їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, з раніше наданого до суду заперечення на позов ОСОБА_1 вбачається, що на його думку, він не є тією особою, яка заволоділа спірним майном, і тому не може бути відповідачем за даним позовом. З огляду на це, вважає, що позов пред'явлений до нього безпідставно. Він ніякого майна ані у неї, ані у його покійного дядька у тимчасове користування чи оренду не брав, відповідних документів не підписував. Також зазначив, що йому відомі факти, згідно яких дядько за життя передавав у користування власні транспортні засоби третім особам. Тому у задоволенні позову ОСОБА_1 просив відмовити.
Представник відповідача, адвокат ОСОБА_2 вимоги позовної заяви також не визнав, підтримав надане до суду заперечення ОСОБА_3, просив у позові відмовити.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду повідомила, що знає сторін по справі. З позивачем вони працювали разом. Вона з чоловіком в 2006 році придбали нову машину. Коли чоловік позивачки захворів, на новий рік вона запропонувала допомогу, але позивачка сказала, що їм допомагає ОСОБА_3. Він використовує їх машину для доставки ліків. В квітні чоловіка позивачки не стало. Потім їй зателефонувала позивачка і запитувала у її чоловіка, що робити, якщо їй ОСОБА_3 не віддає машину. Останній раз бачила відповідача на похоронах. З похорон ОСОБА_3 їх розвозив на автомобілі позивача. Де зараз автомобіль, їй невідомо, вважає, що він у ОСОБА_3. Про те, що автомобіль у ОСОБА_3, дізналась зі слів позивачки.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду повідомила, що знає сторін по справі. З позивачем разом працювала. Вважає, що відповідач у справі ОСОБА_3 не хоче віддавати автомобіль позивачці. Коли чоловік позивачки захворів, вона приходила до них, пропонувала допомогу. Їй достеменно відомо, що на той час чоловік позивачки надав машину відповідачу, щоб той їм допомагав. З похорон чоловіка позивачки відповідач їх забирав на цьому автомобілі. Потім вона була у позивачки на дачі влітку. ОСОБА_3 привозив цукор. Позивач просила його віддати автомобіль, але він не відреагував. Вважає, що автомобіль у ОСОБА_3 зараз, але точно цього не знає. В останнє бачила спірний автомобіль на дачі в серпні 2013 року.
Суд, вислухавши позивача ОСОБА_1 представника відповідача, адвоката ОСОБА_2, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, проаналізувавши надані сторонами докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як встановлено судом з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, про що ВРАЦ Ленінського РУЮ у м. Донецьку було видано свідоцтво, актовий запис № 462 (а.с. 6).
Після його смерті була відкрита спадкова справа (а.с. 7).
Відповідно довідки, наданої Управлінням ДАІ 23.10.2013 року № 9/3-3322, на ім'я померлого ОСОБА_4 зареєстрований автомобіль «Тоуоtа Соrolla» д.н. НОМЕР_1, 2006 р.в. (а.с. 10).
З позовної заяви вбачається, що зазначений автомобіль «Тоуоtа Соrolla», д.н. НОМЕР_1, 2006 р.в. на теперішній час знаходиться у відповідача ОСОБА_3.
Втім, будь-яких фактичних доказів знаходження на теперішній час у відповідача або використання ним спірного майна суду не надано та матеріалами справи не встановлено.
При цьому, допитані у судовому засіданні свідки повідомили, що їм невідомо, де знаходиться та у кого перебуває автомобіль «Тоуоtа Соrolla», д.н. НОМЕР_1, 2006 р.в. на час розгляду справи у суді, та не заперечували, що повідомлення суду про знаходження спірного майна саме у відповідача є лише їх особистим припущенням.
Факт перебування автомобіля у відповідача не знайшов свого підтвердження і в матеріалах, зареєстрованих в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинення кримінального правопорушення за № 347 від 13.01.2014 року, які були досліджені в судовому засіданні судом.
Зокрема, з висновку, складеного оперуповноваженим СУР Ленінського РО ДМУ ГУМВС України в Донецькій області капітаном міліції Медведенко А.А., який проводив перевірку за заявою позивачки щодо неповернення належного їй майна, вбачається, що ОСОБА_3 при його опитуванні працівниками міліції з цього приводу повідомив, що останній раз він використовував спірний автомобіль «Тоуоtа Соrolla», д.н. НОМЕР_1, 2006 р.в., коли ОСОБА_4 хворів, після смерті автомобіль не використовував та його не брав.
В свою чергу стаття 10 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Суд на підставі ст. ст. 10, 11, 27, 60 ЦПК України розглядає справу у межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами. Особа, яка бере участь у справі, зобов'язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виник спір.
Згідно ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, оскільки позивачка жодних об»єктивних та переконливих доказів того, що спірний автомобіль «Тоуоtа Соrolla», д.н. НОМЕР_1, 2006 р.в., на час розгляду справи у суді знаходиться у відповідача, суду не надала, тому в задоволенні її позову необхідно відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
СУДДЯ: