Справа № 432/3520/14-к

Провадження № 1-кп/432/372/2014

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2014р. Стахановський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Кузнецової М.Л.

при секретарі Ненашевій Т.О.

за участі:

прокурора Кудрявцевої О.В.

обвинуваченої ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, народженої у м.Стаханові Луганської області, громадянки України, що має професійно-технічну освіту, не працюючої, яка є інвалідом 3 групи, що мешкає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

09.05.2014р., близько о 23.50год. ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, біля пам'ятника О.Стаханову, розташованого по вул.Тельмана м.Стаханова, зустріла незнайомого їй ОСОБА_3, у якого попросила цигарку. Між ними зав'язалася розмова, після чого вони разом пішли на зупинку громадського транспорту «Водолікарня», розташовану по вул.Тельмана м.Стаханова, де у кіоску ОСОБА_3 придбав для ОСОБА_1 пляшку пива. Після цього ОСОБА_3 та ОСОБА_1 продовжили спілкуватися, сидячи на лавочці в зупинці громадського транспорту «Водолікарня». Під час спілкування ОСОБА_1 побачила у ОСОБА_3 мобільний телефон Nokia «Lumia 520» в корпусі чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_1, та у неї раптово виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, а саме, вказаним мобільним телефоном. Реалізуючі свій умисел, 10.05.2014р., приблизно о 00.10год. ОСОБА_1 попросила у ОСОБА_3 вказаний мобільний телефон нібито для того, щоб здійснити дзвінок, при цьому не маючи наміру його повертати. ОСОБА_3, будучи введений в оману, впевнений, що ОСОБА_1 поверне його мобільний телефон, довіряючи останній, передав їй належний йому мобільний телефон, після чого відійшов від неї на деякий час. ОСОБА_1, скориставшись тим, що ОСОБА_3 відійшов, та не спостерігає за нею, реалізуючі свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, з місця злочину з викраденим майном скрилась, та в подальшому розпорядилась викраденим на власний розсуд. Згідно з висновком судової товарознавчої експертизи №216-76/7 від 19.06.2014р. вартість мобільного телефону Nokia «Lumia 520», ІМЕІ НОМЕР_1 складає 1119,20грн., потерпілим мобільний телефон оцінений в таку ж суму. Також в телефоні знаходилися картка мобільного оператора «Київстар» і флеш-карта на 2 GВ, які для потерпілого не становлять матеріальної цінності, таким чином потерпілому ОСОБА_3 було завдано матеріальну шкоду у сумі 1119,20грн. В ході досудового розслідування, викрадений мобільний телефон було виявлено, вилучено та повернуто за належністю потерпілому, у зв'язку з чим матеріальна шкода відшкодована у повному обсязі, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

В судовому засіданні обвинувачена вину визнала у повному обсязі та надала показання, які відповідають фактичним обставинам справи. З приводу вчиненого кримінального правопорушення щиро розкаялась.

Фактичні обставини справи ніким не оспорюються. Переконавшись у правильності розуміння учасниками кримінального провадження змісту вказаних обставин, у відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюється, вважає вину обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення доведеною у повному обсязі.

Дії обвинуваченої вірно кваліфіковані за ч.1 ст.190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство).

Вирішуючи питання про міру покарання, відповідно до ст.65 КК України, суд враховує наступні обставини.

Законом вчинене кримінальне правопорушення віднесено до категорії невеликої тяжкості. Кримінальним правопорушенням спричинено матеріальну шкоду, яка відшкодована, у зв'язку, з чим цивільний позов по справі не заявлено. Обвинувачена не працює, є інвалідом 3-ї групи (а.с.23-24), за місцем мешкання характеризується задовільно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась.

Обставиною, яка пом'якшує покарання, суд вважає щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання суд вважає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи ступень тяжкості кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, обставини справи, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, суд вважає що достатньою мірою покарання в даному випадку є покарання, не пов'язане з обмеженням волі.

По справі наявні процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням товарознавчої експертизи, які відповідно до ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави.

Вирішуючи питання про речові докази, суд вважає, що вони вірно повернуті за належністю потерпілому, у зв'язку, з чим питання по ним вирішене.

На стадії досудового розслідування запобіжний захід щодо обвинуваченої не обирався та підстави для його обрання при ухваленні вироку відсутні.

Керуючись ст. 369 - 371, 373, 374 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.190 КК України та призначити покарання у вигляді громадських робіт на строк сто п'ятдесят годин.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 491,92грн.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченій та прокурору.

Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів з дня його проголошення через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Луганської області.

Суддя: