УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«9» квітня 2008 р.
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Декайла П.В. Суддів - Коструби Г.І., Подковського О.А. за участю прокурора Маслюка О.А. засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальну справу за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 15 січня 2008 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець М. Запоріжжя, українець, громадянин України, освіта середня, неодружений, непрацюючий, без постійного місця проживання, судимий: вироком військового трибуналу Брянського гарнізону від 7 травня 1985 року - за ст. ст. 244 "Б", 15, 145 ч.2 КК УРСР (в редакції 1960 року) на 4 роки позбавлення волі; звільнений 23 березня 1988 року за відбуттям строку покарання.
Вироком Вольнянського районного суду Запорізької області від 11 липня 1991 року - за ч.2 ст. 206 КК УРСР (в редакції 1960 року) на 3 роки позбавлення волі; звільнений 7 травня 1994 року за відбуттям строку покарання.
Вироком Ленінського районного суду М. Запоріжжя від 26 травня 1995 року - за ч.2 ст. 101, ч.2 ст. 17-141 ч.2 ст. КК України (в редакції 1960 року) на 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна; звільнений 7 грудня 2002 року за відбуття строку покарання.
Справа № 11 -93 Головуючий у 1 інстанції - Багрій Т.Я.
Категорія ч.2 ст. 185 КК України Доповідач - Коструба Г.І.
Вироком Запорізького районного суду від 17 листопада 2003 року - за ч.2 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі; звільнений 13 вересня 2004 року за відбуттям строку покарання.
Вироком Тернопільського міськрайонного суду 28 квітня 2006 року - за ч.1 ст. 309 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі; звільнений 21 травня 2007 року після відбуття строку покарання
засуджений за ч.2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.
Згідно вироку суду ОСОБА_1 10 червня 2007 року приблизно в 24 год. 00 хв., перебуваючи неподалік будинку №52 по вул. Білецькій у м. Тернополі, з кишень одягу, що лежав на березі Тернопільського ставу, умисно таємно викрав належний ОСОБА_2 мобільний телефон „Нокіа-6233", вартістю 1242 грн., з стартовим пакетом оператора стільникового зв'язку «Діджус», вартістю 20 грн., без депозитного залишку на рахунку та флеш-картою пам'яті на 64 МБ, вартістю 100 грн., чим завдав останній матеріальну школу на загальну суму 1362 грн., та належний ОСОБА_3 мобільний телефон „Сіменс С-35", вартістю 50 грн., з стартовим пакетом оператора стільникового зв'язку „UMC", вартістю 30 грн., без депозитного залишку на рахунку, чим завдав останній матеріальну шкоду на загальну суму 80 грн., і з викраденим втік.
Крім цього, ОСОБА_1 14 червня 2007 року приблизно в 12 год. 20 хв., перебуваючи на пляжі Тернопільського ставу, умисно таємно викрав у потерпілої ОСОБА_3 мобільний телефон марки „Нокіа-6230 І", вартістю 840 грн., з стартовим пакетом оператора стільникового зв'язку „Діджус", вартістю 20 грн., без депозитного залишку на рахунку, мобільний телефон марки „Нокіа 1600", вартістю 360 грн., з стартовим пакетом оператора стільникового зв'язку „Діджус", вартістю 25 грн., без депозитного залишку на рахунку, чим завдав останній матеріальну шкоду на загальну суму 1245 грн., і з викраденим втік.
Також, ОСОБА_1 14 червня 2007 року о 23 год. 00 хв., перебуваючи на пляжі Тернопільського ставу, з дерев'яної лавки умисно таємно викрав сумку ОСОБА_4, вартістю 30 грн., у якій знаходилася джинсова куртка, вартістю 50 грн., шкіряний гаманець, вартістю 20 грн., гроші в сумі 30 грн., мобільний телефон „Моторола V-3", вартістю 637 грн. 96 коп., з стартовим пакетом оператора стільникового зв'язку «Діджус», вартістю 20 грн., без депозитного залишку на рахунку, чим завдав останній матеріальну шкоду на загальну суму 777 грн. 96 коп., та належні ОСОБА_5 шорти, вартістю 35 грн., мобільний телефон „Сіменс М-55", вартістю 70 грн., з стартовим пакетом
оператора стільникового зв'язку «Діджус», вартістю 20 грн., без депозитного залишку на рахунку, шкіряний гаманець, вартістю 20 грн., чим завдав останньому матеріальну шкоду на загальну суму 145 грн., і з викраденим з місця скоєння злочину втік.
У апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, оскільки злочинів, за які він був засуджений, він не вчиняв, матеріали кримінальної справи сфальсифіковані працівниками міліції, окрім того просить пом'якшити призначене йому покарання.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора про залишення вироку без змін, ознайомившись з доводами апеляції, думкою засудженого, який підтримав свою скаргу повністю, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає.
Відповідно до вимог ст. 299 КПК України суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності позиції, а також роз'яснює їм, що в такому порядку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.
Засуджений ОСОБА_1, як зазначено в протоколі судового засідання, визнав пред'явлене йому обвинувачення, повністю погодився з ним, та йому було роз'яснено зміст ст. 299 КПК України, який йому був зрозумілий, тому докази щодо вчинення злочину не досліджувались підставно.
Судом першої інстанції вірно кваліфіковані діяння, вчинені ОСОБА_1, за ч.2 ст. 185 КК України.
Покарання за крадіжку призначене ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, даних про його особу, обтяжуючих та пом'якшуючих покарання обставин. Враховуючи стійкість протиправної поведінки засудженого ОСОБА_1 - а саме вчинення ним неодноразово корисливих та інших злочинів, суд правильно дійшов висновку, що лише покарання у вигляді позбавлення волі буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайсуду від 15 січня 2008 року відносно ОСОБА_1 - без змін.