Судове рішення #380357
Справа № 5/16 2006 p

Справа № 5/16 2006 p.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2006 року                                                                          м.Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючої - судді Симаченко Л. І., при секретарі - Рогач 1.1.., з участю    прокурора - Сирохман Л. І., підсудного - ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді кримінальну справу про приведення у відповідність з чинним законодавством України (визнання) вироків районного суду м. Оломоуца Чеської Республіки від 22 серпня 2001 року, Крайового суду м. Острави Чеської Республіки від 8 жовтня 2001 року (суду другої інстанції),

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець с Камениці Ужгородського району Закарпатської області, українець, громадянин України, освіта середньо - спеціальна, на утриманні має доньку, 26 січня 2001 року народження, непрацюючий, прописаний в Україні за адресою: АДРЕСА_1, судимий: 10 травня 1994 року міським судом м. Праги Чеській Республіки за п. 1 ст. 234 КК Чеській Республіки на три роки позбавлення волі, звільнений 10 травня" 1997 року по закінченню строку відбуття покарання,

засуджений вироком районного суду м. Оломоуца Чеської Республіки від 22 серпня 2001 року за ст. 234 п. 1, ст. 176 п.1, ст. 209 п.1, ст. 171 п. 1 Кримінального Кодексу Чеської Республіки із застосуванням положення ст. 35 п, 1 Кримінального Кодексу Чеської Республіки за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим на чотири роки позбавлення волі у виправній установі суворого режиму.

Зазначеним вироком ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні злочинів при таких обставинах.

На початку липня 2000 року він, перебуваючи на території ресторану ІНФОРМАЦІЯ_2, що знаходиться в м. Оломоуці Чеської Республіки, з погрозою застосування насильства, що є небезпечним для життя та здоров'я, вимагав у потерпілого ОСОБА_2 повернення боргу інженеру ОСОБА_3 в сумі 50 тисяч чеських крон, примушуючи його виплачувати щотижня по 10 тисяч крон. В результаті погроз потерпілий передав ОСОБА_1 в рахунок боргу  фотоапарат марки «POLAROID» вартыстю1965,60 чеських крон.

7 серпня 2000 року він же вивіз ОСОБА_2 та його знайомого ОСОБА_4 в передмістя м. Оломоуца - Накло, витягнув його з машини, зірвав у нього, прикріплений до пояса мобільний телефон марки «Моторола» вартістю 2566, 20 чеських крон, затягнув його у лісопосадку, де наніс декілька ударів кулаками та ногами по тулубу. Лісля чого з погрозою насильства примусив ОСОБА_4 вийти з машини, наніс йому два удари ногою уїживіт, вимагаючи при цьому від ОСОБА_2 передачі майна. Висловлюючи погрози щодо застосування вогнепальної зброї, засуджений примусив ОСОБА_2 звернутися до ОСОБА_4 з проханням передати власні гроші та коштовності в рахунок повернення боргу. Таким чином,. ОСОБА_1 заволодів грошима в сумі 2800 чеських крон та ювелірними виробами із золота: ланцюжком, перетнем та браслетом на загальну суму 9700 чеських крон, що належали потерпілому ОСОБА_4;

Крім того, 28 квітня 1999 року він, використовуючи підроблений закордонний паспорт на ім'я ОСОБА_5, перетнув кордон Словаччини з Чеською Республікою на контрольно - пропускному пункті ІНФОРМАЦІЯ_3 та залишився в країні понад зазначеного у паспорті терміну - 1 травня 1999 року, за що йому була виставлена 19 листопада .1999 року заборона подальшого перебування в Чеській Республіці строком на три роки. Порушуючи встановлений строк, він виїхав із країни після 1 лютого 2000 року, а 25 вересня цього ж року, використовуючи підроблений закордонний паспорт на ім'я ОСОБА_6 та маючи при собі підроблені візу й посвідчення водія на те ж саме ім'я, ОСОБА_1). вдруге перетнув кордон Словаччини з Чеською Республікою на контрольно -пропускному пункті ІНФОРМАЦІЯ_4, після чого ще тричі на цьому ж пункті перетинав кордон за цим: же паспортом.

Вироком Крайового суду м. Острави від 8 жовтня 2001 року вирок районного суду м. Оломоуца Чеської Республіки від 22 серпня 2001 року щодо ОСОБА_1 було змінено, засудженого на підставі ст. 41 п. 1 Кримінального кодексу Чеської Республіки було визнано особливо небезпечним рецидивистом та на підставі ст. 35 п. 1, ст. 42 п. 1 Кримінального кодексу Чеської Республіки за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим йому було призначено покарання у вигляді восьми років позбавлення волі у виправній установі особливого режиму. В решті вирок залишено без зміни.

За побажанням ОСОБА_1 відповідно до вимог Конвенції про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року, ратифікованої Законом України від 22 вересня 1995 року, 13 березня 2006 року його було передано в Україну для  подальшого виконання вироку.

Дослідивши матеріали, заслухавши пояснення засудженого ОСОБА_1, який просив вироки Чеської Республіки привести у відповідність з українським законодавством, думку прокурора про те, що наявні матеріали є достатніми для визнання зазначених вироків судів Чеської Республіки, згідно яким остаточне покарання засудженому слід залишити без зміни, суд вважає, що зазначені вироки підлягають визнанню в Україні в частині, що передбачена законодавством держави виконання вироку.

З обставин, викладених у вироках районного суду м. Оломоуца Чеської Республіки від 22 серпня 2001 року та Крайового суду м. Острави від 8 жовтня 2001 року вбачається, що ОСОБА_1 засуджений за розбій - вчинення насильства чи погрози безпосереднього насильства з метою заволодіння чужим майном; за використання підробленого офіційного документу; за нанесення збитку чужим правам та непідкорення офіційному рішенню у вигляді заборони перебування на території республіки.

           Враховуючи, що злочини ОСОБА_1 були вчинены до 1 вересня 2001 року, то згідно законодавству України зазначені дії містять ознаки злочинів, передбачених ч. 2  ст.  142 КК України в редакції 1960 року - як   напад з метою заволодіння індивідуальним майном громадян, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я   особи яка зазнала нападу та з погрозою застосування такого насильства, вчинений особою, яка раніше вчинила розбій з метою заволодіння індивідуальним майном громадян та за ч. 2 ст. 194 КК України в редакції 1960 року як  використаннязавідомопідробленого документа.                  

Разом з тим, враховуючи, що Кримінальний кодекс України в редакції 2001 року пом'якшує кримінальну відповідальність за використання завідомо підробленого документа, у зв'язку з чим положення цього КК поширюються на осіб, які вчинили ці діяння до набрання чинності цим Кодексом, дії засудженого слід вважати такими, що співвідносяться з ч. З ст. 358 Кримінального кодексу України в редакції 2001 року.

Що стосується визнання вироків Чеської Республіки в частині засудження ОСОБА_1 за ст. 209 п. 1 та ст. 171 п. 1 КК Чеської Республіки, а саме : нанесення збитку правам іншої особи та непідкорення офіційному рішенню, то кримінальним законом України відповідальність за вчинення таких дій за зазначених у вироках обставин не передбачена і тому вирок в цій частині не може бути приведений до виконання.

Крім того, приймаючи до уваги вимоги ч. 2 ст. 10 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року щодо сумісності законодавства держави поставлення та держави виконання вироку визнання засудженого особливо небезпечним рецидивистом слід визнати такими що не відповідає законодавству України, оскільки новим КК України не передбачена така категорія з л очинців, як особливо небезпечним рецидивист.

Покарання, призначене ОСОБА_1 Крайовим судом м. Острави від 8 жовтня 2001 року співвідноситься з санкціями ч. 2 ст. 142 КК України в редакції 1960 року тач. З ст. 358 КК України в редакції 2001 року і є сумісним із законодавством України, а тому зазначений вирок в частині призначеного покарання підлягає визнанню.

Вироки районного суду м. Оломоуца Чеської Республіки від 22 серпня 2001 року та Крайового суду м. Острави Чеської Республіки від 8 жовтня 2001 року (суду другої інстанції) набули чинності 8 жовтня 2001 року.

Згідно довідки тюремної служби Чеської Республіки в строк відбуття покарання ОСОБА_1 зараховано весь період, впродовж якого він був позбавлений волі, тобто початок відбуття покарання йому постановлено рахувати з 12 січня 2001 року, що співвідноситься із законодавством України та~підлягає визнанню.

Керуючись ст. ст. 9, 10, 11 Конвенції про .передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року, ратифікованої Законом України від 22 вересня 1995 року та ст. ст. 5, 7 КК України, ст. ст. 409, 411 КПК України, апеляційний суд Закарпатської області

ПОСТАНОВИВ:

Визнати вироки районного суду м. Оломоуца Чеської Республіки від 22 серпня 2001 року та Крайового суду м. Острави Чеської Республіки від 8 жовтня 2001 року (суду другої інстанції) щодо ОСОБА_1.

Вважати його засудженим за цими вироками за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 142 КК України в редакції 1960 року та ч. З ст. 358 Кримінального кодексу України в редакції 2001 року.

Міру   покарання, призначену   йому в державі  винесення  вироку у вигляді восьми

років позбавлення волі замінити такою ж   мірою покарання, передбаченою законодавством України і вважати ОСОБА_1 на підставі ст. 42 КК України остаточно засудженим за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 142 КК України в редакції 1960 року та ч. З ст. 358 Кримінального кодексу України в редакції 2001 року шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим на вісім років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання рахувати з 12 січня 2001 року.                           

Постанова може бути оскаржена до Верховного Суду України   на протязі одного місяця з моменту її оголошення, а засудженим - в той же строк з моменту вручення копії.

 

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація