Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
Іменем України
18 січня 2007 року. м. Житомир
Голова апеляційного суду Житомирської області Прокопчук C.M,, розглянувши протест прокурора м. Житомира на постанову судді Богунського районного суду м. Житомира від 10 листопада 2006 року по справі про адміністративне правопорушення НОМЕР_1, -
встановив:
зазначеною постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.336 Митного кодексу України (далі - МК України), та на підставі ст.22 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) постановлено звільнити від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ДП "Експерт-Сервіс-Авто" 72 грн. 00 коп. за проведення експертизи.
Відповідно до постанови судді, 03 лютого 2006 року на перехресті вулиць Московська та Гоголівська в м. Житомирі працівниками митної варти був затриманий автомобіль марки "Даймлер-Крайслер" ( 1992 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, кузов НОМЕР_3 ), яким керував ОСОБА_1. Останнім було надано працівникам митної варти документи на автомобіль, відповідно до яких власником автомобіля є громадянин Німеччини ОСОБА_2.
У таких діях ОСОБА_1, як визнав суд, є склад правопорушення, передбаченого ст.336 МК України.
На прийняте судом рішення до апеляційного суду надійшов протест прокурора м. Житомира, в якому ставиться питання про скасування зазначеної постанови судді та направлення справи на новий судовий розгляд.
Справа № 33 - 1/2007 Головуючий у суді 1-ої інстанції Іонніков В.М.
Категорія ст.336 МК України
На обгрунтування протесту його автор зазначає, що суд не мав будь-яких підстав для застосування ст.22 КУпАП.
Крім того, автор протесту, посилаючись на п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил" від 03 червня 2005 року № 8, вважає, що суд повинен був вирішити питання про подальше використання безпосереднього предмету порушення митних правил - автомобіля марки "Даймлер-Крайслер" ( 1992 року .випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, кузов НОМЕР_3).
Ознайомившись з матеріалами справи про адміністративне правопорушення НОМЕР_1, перевіривши законність і обгрунтованість винесеної постанови, вважаю, що протест прокурора задоволенню не підлягає з наступних підстав.
За даними свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорту ) автомобіль марки "Даймлер-Крайслер" ( 1992 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, кузов НОМЕР_3 ) належить громадянину Німеччини ОСОБА_2 ( "ІНФОРМАЦІЯ_2" ), ІНФОРМАЦІЯ_3.
Згідно довіреності, посвідченої 11 січня 2006 року приватним нотаріусом Новоград-Волинського районного нотаріального округу Житомирської області, ОСОБА_2 відповідно до договору доручення, укладеного в усній формі, лише уповноважував ОСОБА_1 керувати вказаним автомобілем до 11 березня 2006 року ( а.с. 13 ).
Санкція ст.336 МК України є альтернативною і передбачає накладення штрафу на громадян у розмірі від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або конфіскацію товарів, транспортних засобів, а на посадових осіб підприємств - у розмірі від 100 до 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або конфіскацію товарів, транспортних засобів.
Роз'яснення Верховного Суду України, що містяться у п.18 постанови Пленуму "Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил" від 03 червня 2005 року № 8, на які посилається автор протесту, але наводить на свій розсуд, викладений у такій редакції : "Судам треба мати на увазі, що товари ( предмети порушення митних правил ), а також предмети зі спеціально виготовленими сховищами ( тайниками ), що використовувалися для приховування зазначених товарів від митного контролю, і транспортні засоби, які використовувалися для переміщення товарів через митний кордон України, підлягають конфіскації на підставі ч.З ст.328 МК України незалежно від часу вчинення або виявлення правопорушення, а відповідно до ч.2 ст.326 МК України - незалежно від того, чи є ці товари і транспортні засоби власністю правопорушника.
Транспортні засоби, які використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здійснюються відповідно до встановленого розкладу руху на підставі міждержавних ( міжвідомчих ) угод про транспортне сполучення, конфіскації не підлягають.
Вирішуючи питання про конфіскацію предметів зі спеціально виготовленими сховищами ( тайниками ) і транспортних засобів, що використовувалися для приховування чи переміщення товарів, суди також мають враховувати : обсяги конструктивних змін, внесених у ці предмети або транспортні засоби із зазначеною метою ; співвідношення вартості й кількості товару, який був предметом порушення митних правил, із розмірами транспортного засобу, в якому цей товар переміщувався ; інші обставини.".
Згідно ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про власність" від 07 лютого 1991 року № 697-ХІІ з послідуючими змінами суб'єктами права приватної власності в Україні є громадяни України, громадяни інших радянських республік, іноземні громадяни та особи без громадянства, а згідно ст.48 ч.1 цього ж Закону Україна законодавчо забезпечує громадянам, організаціям та іншим власникам рівні умови захисту права власності.
Таким чином, суд при прийнятті рішення не був зобов'язаний вирішувати питання про долю транспортного засобу.
Керуючись ст.293 КУпАП, -
постановив:
протест прокурора м. Житомира залишити без задоволення, а постанову судді Богунського районного суду м. Житомира від 10 листопада 2006 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.