Справа № 2/257/1674/14
257/5212/14-ц
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Донецьк 27 червня 2014 р.
Київський районний суд м. Донецька у складі
головуючого судді Л.М. ПАВЛЕНКО
при секретарі А.Е. ХАРИТОНОВІЙ
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Київського районного суду м. Донецька справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання права власності на житловий будинок з господарськими забудовами та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третьої особи: Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, про визнання права власності,
В С Т А Н О В И В
29.05.2014 року позивач ОСОБА_1, звернувся до Київського районного суду м. Донецька із позовом до відповідача ОСОБА_2, про визнання права власності на житловий будинок з господарськими забудовами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Позивач ОСОБА_1 посилається на те, що 11 серпня 1978 року ОСОБА_2 - його мати, набула права власності на 55/100 частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, на підставі рішення Народного суду Київського району м. Донецька від 11 серпня 1978 року про розірвання шлюбу з ОСОБА_3, його батьком, та розподіл майна.
11.10.1978 р., ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 уклали договір купівлі - продажу, відповідно до якого його батько ОСОБА_3 продав, а його мати купила ще 45/100 частки вказаного житлового будинку АДРЕСА_1, та таким чином ОСОБА_2 набула права власності на вищевказаний будинок.
Відповідно до технічної документації та вищевказаних правовстановлюючих документів, ОСОБА_2 є власницею житлового будинку (літ. А-1) з господарськими побудовами (прибудова (літ.а), погреб (літ. а3), веранда (літ. а1)), загальною площею 42,2 кв.м., розташованого на земельній ділянці, розміром 600 кв.м., яка була надана ОСОБА_3 на підставі рішення виконавчого комітету Київської народної ради депутатів трудящих для забудови будинку. Сторони весь цей час, проживають у вищезазначеному будинку.
Позивач ОСОБА_1 вказав, що у 1989 році, за власні кошти, на вищевказаній земельній ділянці, побудував житловий будинок (літ. Б-1), загальною площею 47,30 кв.м. з господарськими побудовами, а саме: прибудовою (літ. б), ганком (літ.б1), сараєм (літ. Г), гаражем (літ. Д), оглядовою ямою (літ. д), сараєм (літ. Е), огородженням (№1,3,5-7) та тротуаром (літ. І).
Також він зазначив, що 29 лютого 2012 року між ОСОБА_2 та Донецької міською радою було укладено договір користування №6/3724, відповідно до якого розпорядник дозволяє користувачеві використовувати земельну ділянку площею 1007 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на період оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку та їх державної реєстрації у встановленому законом порядку.
Відповідно, до п.4.1 вищевказаного договору, за користування земельною ділянкою користувачем вноситься плата у розмірі 222,07 грн. на рік. Вищевказана сума також сплачувалась ОСОБА_1, з моменту укладання договору по теперішній час. Всі витрати, необхідні для будівництва спірного житлового будинку, а також витрати необхідні для сплати комунальних послуг, та підтримання будинку в належному для проживання стані він сплачує самостійно. Тобто, добросовісно, відкрито та безперервно тривалий час володіє спірним будинком з прибудовами більше 10 років.
На підставі викладеного, ОСОБА_1 вважає необхідним реалізувати своє право на володіння збудованим ним житловим будинок з надвірними побудовами, і як наслідок реалізувати своє право на володіння земельною ділянкою.
В судове засідання ОСОБА_1 не з*явився. Просив розглянути справу за його відсутністю, на підставі наявних документів.
В свою чергу, відповідачем по первісному позову ОСОБА_2, був заявлений зустрічний позов відповідно до якого, ОСОБА_2 посилалась на такі ж самі обставини, окрім того, що у 1980 році силами ОСОБА_2 був побудований сарай (літ. Г), у 1989 році - житловий будинок (літ. Б-1), а у 1990 році - гараж (літ. Д) та ще один сарай (літ. Е), огородження (№1,3,5-7). Зазначила, що ОСОБА_1 не проживає разом із ОСОБА_2 щонайменше з 1993 року. Та звернула увагу не те, що на час побудови сараю (літ. Г), житлового будинку (літ. Б-1), гаража (літ. Д), сараю (літ. Е), огородження (№1,3,5-7) ОСОБА_1 було лише 25 років, тобто на час будівництва він не мав можливості профінансувати будівництво зазначених вище об'єктів нерухомості. За час дії договору користування №6/3724 від 29 лютого 2012 року, укладеного між ОСОБА_2 та Донецької міською радою, вона, через свій фізичний стан, не змогла оформити право власності на зазначену земельну ділянку.
Також за замовленням ОСОБА_2 було здійснено експертно-технічне обстеження № 04/05-1 стану основних будівельних конструкцій житлового будинку (літ. Б-1) з прибудовою (літ. б), будівель (літ. Г,Д, Е) по АДРЕСА_1. Зазначеним обстеженням встановлено, що: основні будівельні конструкції будинку (літ. Б-1) з прибудовою (літ. б), сараїв (літ. Г, Е) і гаража (літ. Д) знаходяться в задовільному технічному стані і не несуть загрози руйнування; житловий будинок, сараї і гараж придатні до подальшої безпечної експлуатації за своїм функціональним призначенням; інженерне обладнання, об'ємно-планувальне рішення житлового будинку відповідає нормативним вимогам; застосовані будівельні матеріали та конструкції відповідають вимогам санітарного законодавства і не чинять негативного впливу на здоров'я населення і шкідливого впливу на навколишнє середовище.
За таких обставин вважає, що саме вона, ОСОБА_2 є власником житлового будинку (літ. Б-1), загальною площею 47,30 кв.м. з господарськими побудовами, а саме: прибудовою (літ.б), ганком (літ.б1), сараєм (літ.Г), гаражем (літ. Д), оглядовою ямою (літ.д), сараєм (літ. Е), огородженням (№1,3,5-7) та тротуаром (літ.І)., розташованим за адресою: АДРЕСА_1. Вважає, що факт звернення ОСОБА_1 до суду із позовом про визнання права власності на спірні об'єкти нерухомості, зазначені вище, вказує на те, що він не визнає право власності на них за ОСОБА_2 Отже, позивач має всі підстави для звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.
ОСОБА_2 в судове засідання не з*явилася. Надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю.
Представник третьої особи - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, до судового засідання не з*явився, був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, просив розглянути справу за його відсутності. Надав до суду письмові пояснення, де зазначив, що житловий будинок літ. Б-1 з господарськими прибудовами були збудовані до 05.08.1992 року, а тому, згідно зі ст. 58 Конституції України та ст. 5 ЦК України, потребує введення його в експлуатацію для набуття права власності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а позов ОСОБА_2 підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Спірне домоволодіння АДРЕСА_1, належить на праві приватної власності ОСОБА_2, що підтверджується рішенням Київського районного суду м. Донецька від 11.08.1978 року та договором купівлі-продажу від 11.10.1979 року, посвідченого нотаріусом Шостої донецької державної нотаріальної контори та зареєстрованим за реєстровим № 5825. Після укладання вказаного договору, ОСОБА_2 побудувала: у 1980 році - сарай літ. Г; у 1989 році - житловий будинок літ. Б-1; у 1990 році - гараж літ. Д; сарай літ. Е, огорожу №1,3,5-7.
Земельна ділянка у вказаному домоволодінні надана ОСОБА_2 у законному порядку на підставі договору користування № 6/3724 від 29.02.2012 року. Житловий будинок літ. Б-1 та господарські споруди, побудовані після придбання права власності на весь АДРЕСА_1 ОСОБА_2, тобто після 11.10.1979 року - є самочинними. Згідно із висновками експертно-технічного дослідження № 04/05-1 від 04.05.2011 року, житловий будинок Б-1 та господарські споруди відповідають будівельним нормам.
Оскільки ОСОБА_1 не надав суду ніяких доводів, що саме за його кошти побудований житловий будинок літ. Б-1 та господарські споруди, то суд, на підставі ч. 5 ст. 376 ЦК України, визнає за ОСОБА_2 право приватної власності на житловий будинок (літ. Б-1), загальною площею 47,30 кв.м. з господарськими побудовами, а саме: прибудовою (літ.б), ганком (літ.б1), сараєм (літ.Г), гаражем (літ. Д), оглядовою ямою (літ.д), сараєм (літ. Е), огородженням (№1,3,5-7) та тротуаром (літ.І)., та взагалі на домоволодіння АДРЕСА_1, що складається з: житлового будинку (літ. А-1) з господарськими побудовами (прибудова (літ.а), погреб (літ. а3), веранда (літ. а1)), житлового будинку (літ. Б-1), загальною площею 47,30 кв.м. з господарськими побудовами, а саме: прибудовою (літ.б), ганком (літ.б1), сараєм (літ.Г), гаражем (літ. Д), оглядовою ямою (літ.д), сараєм (літ. Е), огородженням (№1,3,5-7) та тротуаром (літ.І).
На підставі ч. 5 ст. 376 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання права власності на житловий будинок з господарськими забудовами та земельною ділянкою - відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третьої особи: Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 (ІНН НОМЕР_1) право власності на житловий будинок (літ. Б-1), загальною площею 47,30 кв.м. з господарськими побудовами, а саме: прибудовою (літ.б), ганком (літ.б1), сараєм (літ.Г), гаражем (літ. Д), оглядовою ямою (літ.д), сараєм (літ. Е), огородженням (№1,3,5-7) та тротуаром (літ.І)., розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька у десятиденний строк з дня його оголошення.
СУДДЯ Л.М.ПАВЛЕНКО