УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року жовтня місяця 09 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді   Яковенко Л.Г.

суддів   Синельщікової О.В. Куриленка О.С. при секретарі   Волковій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „Юждорстрой", Дочірнього підприємства „Кримавтодор" про відшкодування матеріальної і моральної шкоди внаслідок ушкодження здоров'я на виробництві,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 18 липня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 18 липня 2006 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „Юждорстрой", Дочірнього підприємства „Кримавтодор" про відшкодування матеріальної і моральної шкоди внаслідок ушкодження здоров'я на виробництві відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог, посилаючись на те, що рішення незаконне і необгрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Не погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстави для стягнення з відповідачів заподіяної йому матеріальної та моральної шкоди за нормами Цивільного кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача, представників відповідачів, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Розглянувши спір, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідачів Відкритого акціонерного товариства „Юждорстрой" і Дочірнього підприємства „Кримавтодор" відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я позивача під час виконання трудових обов'язків на виробництві.

Справа № 22-Ц-6408/2006 р.             Головуючий у першій

                                                               інстанції Ісламгулова О.В.

                                                              Доповідач Синельщікова О.В.

Колегія суддів погоджується з таким рішенням, яким правильно встановлені обставини справи, додержано вимоги матеріального і процесуального закону.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що позивач ОСОБА_1, який працював водієм 3-го класу автомобілю КАМАЗ „Сакського райавтодора" ДП „Кримавтодор", згідно з наказом НОМЕР_1 на закріпленій за ним автомашині був відряджений на період з 27 серпня 2004 року по 12 вересня 2004 року у розпорядження відповідача ВАТ "Юждорстрой" для проведення робіт по будуванню автомобільної дороги Одеса - Київ.

07 вересня 2004 року о 20 годині, при заправці паливного баку автомобіля позивача водієм автоцистерни ДСУ № 49 ВАТ " Юждорстрой" ОСОБА_2, стався вибух із-зі відсутності заземлення на автоцистерні з пальним, у звязку з чим, позивач отримав тілесних ушкодження (опік шкіри), що встановлено актом форми Н-1 про нещасний випадок на виробництві від 17 вересня 2004 року, та підтверджено випискою з історії хвороби НОМЕР_2, листками непрацездатності. В період з 07 вересня 2006 року до 26 листопаду 2004 року позивач знаходився у лікарні.

Відповідно до статей 2,8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) підлягають обов'язковому страхуванню від нещасного випадку і на них поширюється дія цього закону.

З набранням сили вказаного закону, тобто з 1 квітня 2001 року працюючі за трудовим договором особи вважаються застрахованими. Відповідно до статті 21 Закону вони отримують відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, у вигляді соціальних виплат: на допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності, на грошову компенсацію за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому, на утримання в лікарні, забезпечення необхідними лікарськими засобами.

Нещасний випадок на виробництві, що стався з позивачем 7 вересня 2004 року, є страховим випадком, з настанням якого виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та (або) соціальних послуг. На момент настання страхового випадку відповідно до статті 21 вказаного Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків, який був притягнений до участі у справі в якості третьої особи, повинен своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я.

За таких обставин, у відповідачів відсутній обов'язок по відшкодуванню завданої позивачеві при вказаних обставинах матеріальної та моральної шкоди.

Таким чином, переглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що при розгляді справи вимоги матеріального і процесуального права судом першої інстанції додержано, підстав для скасування рішення немає.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 18 липня 2006 року залишити без змін.

Ухвала   апеляційного   суду   набирає   законної   сили   з   моменту   її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.