Єдиний унікальний номер 253/215/14-ц Номер провадження 22-ц/775/5796/2014

Головуючий в 1 інстанції Зайченко С.В.

Доповідач: Зайцева С.А.

Категорія: 59

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„22" липня 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючого: Зайцевої С.А.

Суддів: Біляєвої О.М., Новосядлої В.М.

при секретарі Доброрезі А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально - Міському районі м. Горлівки на рішення Центрально - Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 12 травня 2014 року по цивільній справі за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально - Міському районі м. Горлівки Донецької області до Державного підприємства «Артемвугілля», третя особа: ОСОБА_1, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Микитівському районі м. Горлівки Донецької області про визнання недійсними актів про розслідування нещасного випадку на виробництві та нещасного випадку, пов*язаного з виробництвом -,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2012 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально - Міському районі м. Горлівки звернулося до суду із вказаним позовом, у якому просило визнати недійсним висновок комісії з розслідування нещасного випадку про визнання нещасного випадку,що мав місце 05 червня 2010 року з ОСОБА_1,пов*язаного з виробництвом та складення акту форми Н-1 та визнати недійсним акт про нещасний випадок на виробництві від 14 листопада 2011 року за формою Н-5 та Н-1 .

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим,що під час розслідування нещасного випадку,який стався 05 червня 2010 року о 10 год.40 хв. з колишнім головним інженером СП « Шахта ім.К.А.Рум*янцева « ДП « Артемвугілля» ОСОБА_1,посадовими особами СП « Шахта ім.К.А.Рум*янцева « ДП « Артемвугілля» було допущено порушення законодавства про охорону праці. У зв*язку з цим 06 грудня 2011 року страховим експертом відділення направлено подання директору СП « Шахта ім.К.А.Рум*янцева « ДП « Артемвугілля» про проведення перегляду затверджених актів Н-1 та Н-5.

Листом № 01/14-07 від 03 січня 2012 року СП « Шахта ім.К.А.Рум*янцева « ДП « Артемвугілля» відмовив у виконанні вказаного подання,що є порушенням ст.23 Закону України « Про загальнообов*язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань,які спричинили втрату працездатності « .Враховуючи наведене ,просили позов задовольнити.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 18 лютого 2013 року ,залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Донецької області від 13 червня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2013 року касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально - Міському районі м. Горлівки задоволено частково. Рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 18 лютого 2013 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 13 червня 2013 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Центрально - Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 12 травня 2014 року позовні вимоги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально - Міському районі м. Горлівки Донецької області - залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально - Міському районі м. Горлівки просить рішення суду скасувати ,ухвалити нове,яким позов задовольнити з тих підстав ,що судом першої інстанції неповно з*ясовано обставини ,що мають значення для справи , висновки суду не відповідають обставинам справи та судом порушено вимоги матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів зазначають,що суд першої інстанції не звернув уваги на вимоги діючого законодавства щодо проведення розслідування та складання актів. Судом було встановлено, що ОСОБА_1 на день травми 05 червня 2010 року працював головним інженером СП «Шахта ім. К.А. Рум'янцева» ДП «Артемвугілля». Шахта не мала статусу юридичної особи, не мала делегованих повноважень щодо видання наказу про створення комісії і тому створювати комісії мало керівництво ДП «Артемвугілля». Відповідно до Порядку розслідування нещасного випадку на виробництві, розслідування проводиться протягом одного місяця з дня повідомлення про нещасний випадок чи надходження заяви. Про настання нещасного випадку роботодавцю стало відомо 26 червня 2010 року та від проведення якого відмовився ОСОБА_1 Судом в порушення п. 13 Порядку № 1112, не було враховано, що комісія з розслідування нещасного випадку прийняла рішення про зв'язок отриманої травми ОСОБА_1 з умовами праці за відсутності будь - яких відомостей про травмування 05 червня 2010 року, підтверджених належним чином. За наданої інформацією медичних органів, не підтверджено факту отримання травми ОСОБА_1 05 червня 2010 року. Також, жодними доказами не підтверджується факт отримання травми лівої стопи під час роботи ОСОБА_1 05 червня 2010 року, який було встановлено комісією з розслідування нещасного випадку. Судом не було встановлено, якими доказами, окрім пояснень працівників шахти від 31 травня 2011 року, 02 червня 2011 року, 10 червня 2011 року, підтверджується факт отримання травмування лівої стопи ОСОБА_1 під час роботи 05 червня 2010 року.

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 надав письмові пояснення та просив апеляційну скаргу відхилити,рішення суду залишити без змін.

У судове засідання апеляційного суду представник апелянта відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально - Міському районі м. Горлівки , представник відповідача ДП «Артемвугілля», представник третьої особи відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Микитівському районі м. Горлівки Донецької області не з*явилися,належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи шляхом отримання телефонограм (188,189).

Від представника ДП « Артемвугілля» надійшла заява про відхилення апеляційної скарги, залишення рішення суду без змін та про можливість розгляду справи у відсутності представника (а.с.191).

Відповідно ч.2.ст.305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справ, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи , не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю - доповідача,пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

На думку апеляційного суду оскаржуване судове рішення відповідає вимогам процесуального і матеріального закону.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 знаходився у трудових правовідносинах з ДП «Артемвугілля», де на підставі наказу №531-к від 25 листопада 2005 року працював в якості головного інженера структурного підрозділу «Шахта ім. К.А. Рум'янцева». В період з 07 червня 2010 року по 07 липня 2010 року ОСОБА_1 знаходився на лікарняному з приводу травми лівої ступні - закритий оскольчатий перелом великого пальця лівої ступні. Згідно заяви ОСОБА_1 на ім'я директора шахти від 26 червня 2010 року - вказану травму потерпілим було отримано 04 червня 2010 року в побуті і від її розслідування він відмовився. 31 травня 2011 року від потерпілого на ім'я директора шахти надійшла заява с проханням провести розслідування нещасного випадку, який стався 05 червня 2010 року при виконанні трудових обов'язків.

Наказом № 2238 від 19 жовтня 2011 року, виданого на підставі припису №07/2-1-01/27 від 19 жовтня 2011 року заступника начальника ЦДРГТІ у вугільній промисловості України Донецького округу по Горлівському регіону, було створено комісію, якою в період з 19 жовтня 2011 року по 14 листопада 2011 року проводилося розслідування нещасного випадку. За результатами розслідування нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 був визнаний таким, що пов'язаний з виробництвом і складено акти відповідних форм. З висновками комісії не погодився представник Фонду, яким була викладена окрема думка і страховим експертом Фонду внесене подання щодо повторного призначення розслідування.

Відповідно до вимог ст. 22 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року (в редакції за станом на день виникнення правовідносин), роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Згідно ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року (в редакції за станом на день виникнення правовідносин), страхові експерти з охорони праці мають право, зокрема: у складі відповідних комісій брати участь у розслідуванні нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; вносити роботодавцям обов'язкові для виконання подання про порушення законодавства про охорону праці, а центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з охорони праці, - подання щодо застосування адміністративних стягнень або притягнення до відповідальності посадових осіб, які допустили ці порушення; складати протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом. Страхові експерти з охорони праці провадять свою діяльність відповідно до Положення про службу страхових експертів з охорони праці, профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Як вбачається з вимог ст. 7 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. №1112 (в редакції за станом на день виникнення правовідносин) (далі Порядок), розслідування проводиться, зокрема, у разі одержання працівником поранення, травми, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день під час виконання ним трудових обов'язків.

Відповідно до ст. 8 Порядку, про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа - свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до подання необхідної допомоги потерпілому.

Роботодавець, згідно ст. 10 Порядку, одержавши повідомлення про нещасний випадок (крім випадків, передбачених пунктом 41 цього Порядку), зобов'язаний негайно, зокрема: утворити наказом комісію з розслідування нещасного випадку (далі - комісія) у складі не менше ніж три особи та організувати розслідування.

Як передбачено ст. 26 Порядку, нещасний випадок, про який своєчасно не було повідомлено безпосереднього керівника чи роботодавця потерпілого або внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується і береться на облік згідно з цим Порядком протягом місяця після надходження заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси (незалежно від строку, коли він стався).

В ході розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, що травму ОСОБА_1 отримав 05 червня 2010 року, а із заявою про розслідування нещасного випадку до роботодавця звернувся 31 травня 2011 року .

За вказаною заявою розслідування не проводилося, що стало підставою для звернення позивача до Державної територіальної інспекції, за приписом якої були видано наказ і створено комісію по розслідуванню нещасного випадку.

Згідно ст. 13 Порядку, комісія зобов'язана протягом трьох діб: обстежити місце нещасного випадку, одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб; визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; з'ясувати обставини і причини нещасного випадку; визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом; установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам; скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у трьох примірниках, а також акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом і передати їх на затвердження роботодавцю.

При цьому, відповідно до ст. 14 Порядку, визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов'язків, у тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися у період, зокрема: перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці, пов'язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуття працівника на підприємство до його відбуття, який повинен фіксуватися відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або виконання завдань роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході проведення розслідування нещасного випадку комісією було встановлено його таким, що пов'язаний з виробництвом.

Надавши належну оцінку вказаним обставинам,суд першої інстанції ,відмовляючи у задоволенні позову правильно виходив з того, що в силу Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року №1112 , нещасний випадок, який стався 05 червня 2010 року зі ОСОБА_1 є нещасним випадком, що пов'язаний із виробництвом, у зв'язку із чим, позов відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально - Міському районі м. Горлівки задоволенню не підлягає.

При цьому, суд першої інстанції дав належну оцінку вказаним вище обставинам та доказам на які сторони посилалися на підтвердження своїх вимог і заперечень,а саме письмовим доказам: повідомленню про нещасний випадок (а.с.11), заяві ОСОБА_1 про нещасний випадок на виробництві (а.с. 16), довідці про підземні виходи працівників (а.с. 50), наряду-путівки (ас.53-54), наказу про призначення комісії для розслідування нещасного випадку на виробництві (а.с. 95), акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом (а.с.4), акту розслідування нещасного випадку (а.с.5). Правильно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Висновки суду про відсутність правових підстав для задоволення позову ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі письмових доказів. Суд оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, обґрунтовані висновки щодо яких виклав в мотивувальній частині судового рішення. При встановленні фактичних обставин справи судом першої інстанції норми процесуального права не порушені. При ухваленні судового рішення правильно застосовані норми матеріального права у спірних правовідносинах.

Доводи відділення Фонду про підстави визнання актів розслідування та нещасного випадку недійсними з підстав невиконання керівництвом підприємства подання про повторне розслідування нещасного випадку прийняти до уваги неможливо, оскільки відповідно до ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року подання не є обов'язковою підставою для повторного розслідування. В іншому випадку страховий експерт мав би скористуватися правом притягнення винних осіб до певної відповідальності. На вказане подання Фонду керівництвом підприємства була надана відповідь.

Апеляційний суд вважає безпідставними доводи апелянта про те, що шахта не мала статусу юридичної особи, не мала делегованих повноважень щодо видання наказу про створення комісії і тому вирішення даного питання віднесено до компетенції керівництва ДП «Артемвугілля», оскільки відділенням Фонду наказ про створення комісії не оскаржений і він не був предметом спору та розгляду суду першої інстанції, оскільки позовні вимоги про визнання недійсними актів розслідування та нещасного випадку заявлені з інших підстав. Крім того, Фондом не надано доказів того, що директор шахти не мав повноважень видавати та підписувати наказ про створення комісії за приписом ЦДРГП.

Необґрунтовані також доводи апелянта про порушення комісією строків розслідування нещасного випадку, оскільки згідно Порядку розслідування проводиться протягом місяця. Припис заступника начальника ЦДРГП у вугільній промисловості України надійшов 19 жовтня 2011 року , в цей же день було створено комісію і 14 листопада 2011 року складено акти.

Приведені в апеляційній скарзі доводи зазначені висновки суду не спростовують ,зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду.

Відповідно до ст.212 ЦПК України , виключне право оцінки доказів належить суду ,який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням ,що грунтується на всебічному,повному, об*єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів в їх сукупності,керуючись законом .

У відповідності до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307,308,313,315 ЦПК України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально - Міському районі м. Горлівки - відхилити.

Рішення Центрально - Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 12 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.

Судді: