УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року жовтня місяця «30» дня, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, в складі:

Головуючого:   Синельщікової О.В. Суддів:   Куриленка О.С. КателінаВ.П. При секретарі:   Буровій Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ВАТ„Катмир" про стягнення боргу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 08 грудня 2003 року,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 08 грудня 2003 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

На вказане рішення ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги," вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції-залишенню без змін, з таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 місцевий суд виходив з наявності між позивачем та ОСОБА_2 правовідносин що випливають з договору позики.

З наявного в справі договору позики вбачається, що ОСОБА_2 отримав 3.01.1998р. від ОСОБА_1 в борг 40.000гривень, що в еквіваленті на час передачі становить 22000 доларів США, під 10% річних строком на три місяці, з обов'язком повернути суму до 3 квітня 1998р.

До теперішнього часу гроші не повернені, договір позики позичальником відповідно до ст.376 ЦК України не оспорений.

Відповідно до ст.374 ЦК України, що діяв на час розгляду справи, одна сторона передає іншій стороні у власність гроші чи речі, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошей або таку ж кількість речей.

Таким чином позиція місцевого суду про стягнення з відповідача суми позики є правильною.

З аналізу наявних в справі документів та обставин справи судом правильно був встановлений відповідач.

Не суперечить вимогам ст.. 179 ЦК України і стягнення 5% суми пені за прострочку виконання зобов'язання обумовленої договором позики.

Правильним є і обмеження 6 місячним строком часу нарахування та стягнення пені.

Справа №22-ц-4253/2006            Головуючий в суді І інстанції: Куликовська О.Н.

Стягувані судом сума основного боргу обрахована еквівалентно на день розгляду справи, а сума пені відповідає розрахунку передбаченому договором позики з обмеженням шестимісячним строком.

Таким чином рішення суду відповідає вимогам ст..213 ЦПК України і доводами апеляційної скарги не спростовується.

Доводи апеляційної скарги зводяться до простого непогодження з рішенням суду, з курсом долара США на час стягнення, та ін., що не спростовує висновків суду та не наводить підстав передбачених ст.309 ЦПК України для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

У зв'язку з цим, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 08 грудня 2003 року - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -- відхилити.

Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 08 грудня 2003 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 325, 327 ЦПК України.