Справа № 1-150/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

03 березня 2008 року     м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючої судді Гутій О.В., при секретарі Мочарко М.М., з участю прокурора Гнідого О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мукачево справу про обвинувачення:

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та    мешканки    ІНФОРМАЦІЯ_2   в/15   Мукачівського району Закарпатської області, українки, громадянки     України,     ІНФОРМАЦІЯ_3,       несудимої, одруженої,     секретаря     Кольчинської селищної ради, за ст.ст. 364 ч. 1, 366 ч 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1,    обіймаючи   посаду   секретаря   Кольчинської селищної ради, будучи службовою особою органу місцевого самоврядування, наділеною організаційно-розпорядчими  функціями,   в   інтересах  третіх  осіб,   зловживаючи   своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби, в 1997 році, точна дата та час досудовим слідством не встановлена, в приміщенні Кольчинської селищної ради   в смт. Кольчино Мукачівського району діючи умисно, використовуючи своє службове становище, в інтересах громадянина ОСОБА_2, підробила та видала офіційний документ-витяг з рішення 16 сесії 22 скликання Кольчинської селищної ради від 15 серпня 1997 року, а саме внесла у вказаний витяг з рішення завідомо неправдиві відомості про прийняття селищною радою рішення про надання у приватну власність земельної ділянки загальною площею 0, 23 га в урочищі «Сороча гора» с Кендерешів ОСОБА_2, мешканцю м. Мукачево, вул.  Сороча, 102, який власноручно підписала замість селищного голови ОСОБА_3 та скріпила його печаткою Кольчинської селищної ради, хоча селищний голова не уповноважував її на це та відповідних повноважень не надавав, в той час, як на вказану сесію таке рішення не виносилося і не приймалося, про що свідчить протокол та рішення 16 сесії 22 скликання Кольчинської селищної ради від 15 серпня 1997 року. На підставі вказаного витягу з рішення ОСОБА_2  видано Державний акт на право приватної власності на землю ІІ-ЗК № 003849 від 05 квітня 2001 року, чим державним інтересам було заподіяно істотну шкоду у вигляді матеріальних збитків вартості земельної ділянки на загальну суму 1788, 16 гривень.

Підсудна ОСОБА_1 вину у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 364 ч. 1, 366 ч. 1 КК України, визнала повністю показала суду, що працює на посаді секретаря Кольчинської селищної ради з 1980 року. У 1997 році, точної дати не пам'ятає, видала ОСОБА_2 витяг з рішення Кольчинської селищної ради від 15.08.1997 року, який підписала замість селищного голови, скріпила його печаткою, так як мала постійний допуск до неї. Кольчинською селищною радою таке рішення, якими ОСОБА_2 надавалась у власність земельна ділянка, не приймалось.

Крім визнання своєї вини, вина підсудної ОСОБА_1    у скоєному також стверджується дослідженими судом матеріалами справи:

- заявою ОСОБА_2 про вчинення злочину (а.с. 4);

- протоколами виїмки та огляду документів (а.с. 41, 69, 84, 87-89);

- копією протоколу засідання 16 сесії 22 скликання Кольчинської селищної ради від 15 серпня 1997 року (а.с. 42-45);

- копіями рішень 16 сесії 22 скликання Кольчинської селищної ради від 15.08.1997 року (а.с. 46-67);

- витягом з рішення 16 сесії 22 скликання Кольчинської селищної ради від 15 серпня

1997 року «Про приватизацію земельних ділянок» (а.с. 71).

Згідно вимоги ВОІ УМВС України в Закарпатській області    ОСОБА_1 не судима (а.с. 119).

За місцем роботи та проживання ОСОБА_1 характеризується позитивно (а.с. 123, 133).

Оцінюючи зібрані докази в сукупності суд, вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми по справі, кваліфікує дії ОСОБА_1 за ст. 364 ч.1 КК України - зловживання службовим становищем, тобто умисне, в інтересах третіх осіб, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам, та за ст. 366 ч. 1 КК України - службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів.

У судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 подала до суду клопотання про закриття кримінальної справи щодо неї у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Суд, заслухавши клопотання підсудної, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1 за ст.ст. 364 ч.1, 366 ч. 1 КК України підлягає закриттю на підставі ст. 49 КК України, виходячи з наступного.

Злочини, передбачені ст.ст. 364 ч. 1, 366 ч. 1 КК України, є злочинами невеликої тяжкості і тягнуть за собою покарання у вигляді обмеження волі, а згідно із п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності за ці злочини, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минуло три роки.

Оскільки, ОСОБА_1 було скоєно злочини у 1997 році, то строки давності притягнення до кримінальної відповідальності минули.

Відповідно до ст. 11-1 КПК України за наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, суд у судовому засіданні закриває кримінальну справу у зв'язку з закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.

Крім цього, відповідно до ч. 8 постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 12 "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона н ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого; відповідно до ст. 11-1 КПК України таке звільнення є обов'язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст. 49 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Судові витрати по справі відсутні.

Речові докази, які зберігаються у матеріалах справи, слід залишити в ній.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11-1, 282, 323, 324 КПК України, ст. 49 КК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 за ст. ст. 364 ч. 1, 366 ч. 1 КК України закрити у зв'язку з закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Запобіжний захід - підписку про невиїзд, обраний відносно ОСОБА_1, скасувати.

Речові докази по справі залишити в матеріалах справи.

На постанову суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом семи діб із моменту її проголошення через цей суд.