Справа № 1-1342/2008 р.

                                                        В И Р О К

                                               ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня  2009 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

                       головуючого - судді Бобкової Н.В.

                       при секретарі -  Замрій Є.О.

за участю      прокурора -   Нечепоренка Р.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням

               ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.  Узин Білоцерківського району,  українця, громадянина України, освіта - середня  спеціальна, розлученого, не працюючого, прож. в АДРЕСА_1,   раніше не судимого, -

в скоєнні злочину, передбаченого ст.164 ч.1 КК України, -

                                                     в с т а н о в и в :

               ОСОБА_1 скоїв  злісне ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), за наступних обставин.

              Згідно рішення Білоцерківського міського суду № 2-4885  від 03 липня 2007 року    ОСОБА_1 зобов'язаний сплачувати на користь   ОСОБА_2 аліменти на утримання  сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі  1/4  частини всіх видів заробітку(доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку,  щомісячно, починаючи з 06 червня 2007 року і до повноліття дитини.

              Однак  ОСОБА_1,  будучи здоровим і працездатним і отримуючи кошти від випадкових заробітків, аліменти на утримання дитини не сплачував, ніякої іншої матеріальної допомоги матеріальної допомоги   не надав, вихованням дитини не займався, життям сина не цікавився, в зв'язку з чим був неодноразово : 11.06.2008 р., 12.09.2008 р.,   та 20.10.2008 р. попереджений державним виконавцем виконавчої служби м. Білої Церкви   про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати встановлених судом аліментів на утримання дитини. Однак  ОСОБА_1  вказані попередження ігнорував,   продовжував ухилятися від сплати аліментів і станом на 01.12.2008 р. допустив заборгованість по виплатах за 17 місяців 25 днів, що в твердій грошовій сумі становить 6197 грн. 

              В судовому засіданні  ОСОБА_1   вину у скоєнні вказаних дій визнав повністю і ствердив, що дійсно згідно рішення Білоцерківського міського суду   від 03 липня 2007 р.  зобов'язаний сплачувати на користь бувшої дружини  ОСОБА_2 аліменти на утримання  сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, однак аліменти   не сплачував, оскільки йому не хватало на прожиття коштів, які він заробляв на підробітках. Він проживає  зі співмешканкою, офіційно не працює.  8 місяців тому попав в аварію, внаслідок чого не працював взагалі. Був неодноразово попереджений державним виконавцем про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів, однак жодного разу  будь-яких коштів на утримання дитини після цього не надав, з сином інколи зустрічався  випадково,  допустив заборгованість,  яку має на меті поступово виплачувати. В залі суду в рахунок відшкодування заборгованості передав ОСОБА_2 800 грн.  У скоєному розкоюється, просить суворо не карати.

            Визнаючи себе повністю винним у скоєнні інкримінованих дій,   ОСОБА_1      в силу ст.299 ч.3 КПК України просив суд не досліджувати докази стосовно фактичних обставин справи, які не оспорює, при цьому права та наслідки вказаної відмови йому детально роз'яснено.

             З врахуванням вказаного суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які не оспорюються.

             Таким чином суд рахує, що вина   ОСОБА_1 у скоєнні злочину доведена повністю і його дії вірно кваліфіковані за ст.164 ч.1 КК України, оскільки він скоїв злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

             Обираючи покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу підсудного, обставини справи.

             ОСОБА_1  раніше не судимий і вперше притягується до кримінальної відповідальності,  як особа за місцем проживання характеризується посередньо.

            Пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність   ОСОБА_1 обставин  по справі суд не вбачає і рахує доцільним призначити йому покарання у вигляді   обмеження волі та звільнити від відбування покарання умовно, з іспитовим терміном.

            Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

           На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд, -

                                         З А С У Д И В :

          ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.164 ч.1 КК України і призначити покарання -   2(два) роки обмеження волі.  

         На підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнити  ОСОБА_1  від відбування призначеного судом покарання, якщо він на протязі  іспитового строку  1(один) рік  не вчинить новий злочин та виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

        Контроль за поведінкою   ОСОБА_1 покласти на відділ виконання покарань Білоцерківського МВВС за місцем проживання  засудженого.

       Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області протягом 15 діб  після проголошення через Білоцерківський міськрайонний суд.

        Суддя:                                                      Н.В.Бобкова