Справа № 134/410/13-к
Провадження №11-кп/772/419/2014
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: Рудь Олександр Григорович
Доповідач : Гончарук М. М.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2014 р. м. Вінниця
Апеляційний суд Вінницької області в складі :
судді- доповідача Гончарука М.М.
суддів: Паська Д.П. , Пікановського Б.В.
кримінальне провадження за ст. 121 ч.2 КК України , внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12012010190000001 від 20.11.2012 року за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_3 на вирок Крижопільського районного суду Вінницької області від 18 травня 2013 року, яким засуджено:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та жителька АДРЕСА_1, українка, громадянка України, освіта середня-спеціальна, тимчасово не працююча, не одружена, раніше не судима,визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України та призначено покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави в особі НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області витрати на проведення дактилоскопічної експертизи в розмірі 470 (чотириста сімдесят) грн. 40 коп.Вирішено питання про речові докази.
За участю: секретаря Воронюк О.О.
прокурора Кузьміна С.В.
адвоката ОСОБА_5
представника потерпілого ОСОБА_6
обвинуваченої ОСОБА_4.
В С Т А Н О В И Л А :
Відповідно до обставин, встановлених вироком суду, 04 листопада 2012 року близько 22 год., в с. Городківка , Крижопільського району , Вінницької області ОСОБА_4 перебуваючи в приміщенні власного житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_1 під час суперечки зі своїм чоловіком ОСОБА_7, яка виникла з приводу того, що він повернувся додому в стані алкогольного сп'яніння та образив її дочку ОСОБА_8 та наніс їй тілесні ушкодження ударом ноги в живіт. В ході сварки ОСОБА_4 взяла в руку кухонний ніж, який знаходився в приміщенні кухні та погрожуючи ним намагалась примусити ОСОБА_7 вийти з будинку. ОСОБА_7 під примусом ОСОБА_4 та ОСОБА_8 відійшов до вхідних дверей будинку, де між ним та ОСОБА_4 виникла бійка в ході якої ОСОБА_4 умисно, з метою нанесення тілесних ушкоджень своєму чоловіку, тримаючи кухонний ніж в правій руці нанесла ним один удар в область грудей ОСОБА_7. Після удару ОСОБА_7 тримаючи правою рукою за одяг ОСОБА_4 в області правого плеча почав штовхати її намагаючись кинути її на підлогу. В цей час до них підбігла ОСОБА_8, яка підтримуючи матір намагалась виштовхати ОСОБА_7 з будинку. У відповідь на це, ОСОБА_7 взяв у руку дерев'яну палицю, яка стояла в кутку біля дверей, та наніс нею удар ОСОБА_8, яка в результаті удару, відійшла від них. Одночасно з цим, ОСОБА_4 продовжуючи свій умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7, нанесла йому удар ножем в область живота. Після нанесеного удару ОСОБА_7 почав падати на підлогу при цьому тримаючи ОСОБА_4 за одяг та намагався кинути її на підлогу. Падаючи на підлогу ОСОБА_4 нанесла йому ще один удар в область паху. В результаті цього удару ОСОБА_7 відпустив ОСОБА_4 і бійка припинилась.
В результаті нанесених ударів ножем ОСОБА_7 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення черевної порожнини: колото-різана рана по попередній поверхні черевної стінки зліва в верхній частині (з загостреним нижнім та заокругленим верхнім кінцями), в ділянці реберної дуги в проекції грудини, з наскрізним пораненням та пошкодженням переднього краю великої долі печінки, що спричинило внутрішню кровотечу та ускладнилось геморагічним шоком, які виникли після першого удару та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент їх спричинення і перебувають в причиненому зв'язку зі смертю потерпілого. При нанесені двох останніх ударів ножем ОСОБА_7 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді двох колото-різаних ран черевної стінки живота середньої та нижньої частини, без проникнення в черевну порожнину, які відносяться до легких тілесних ушкоджень із короткочасним розладом здоров'я, тобто більше 6-ти днів, але не більше 21-го.
В апеляції зі змінами адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_4 ставиться питання про зміну вироку суду в частині переквавліфікації кримінального правопорушення на ст 118 КК України умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони . Апеляція мотивована тим, що вирок суду являється незаконним через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильного застосування закону, так як ОСОБА_4 нанесла ОСОБА_7 тілесні ушкодження, що спричинили смерть при перевищенні меж необхідної оборони від незаконних посягань ОСОБА_7 і не мала іншого способу припинити напад, тому хаотично завдала ножем тілесні ушкодження.
Прокурор відмовився від апеляційної скарги до початку апеляційного розгляду провадження.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник ОСОБА_3 підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та просять зміни вирок суду через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильного застосування закону, так як ОСОБА_4 нанесла ОСОБА_7 тілесні ушкодження, що спричинили смерть при перевищенні меж необхідної оборони від незаконних посягань ОСОБА_7 і не мала іншого способу припинити напад, тому хаотично завдала ножем тілесні ушкодження.
Потерпіла ОСОБА_10 заявила у залі суду про слухання справи без її участі .
Прокурор Кузьмін С.В. , представник потерпілої ОСОБА_6 вважають вирок суду законним та обґрунтованим, тому апеляційні вимоги обвинуваченої ОСОБА_4 та її захисник ОСОБА_3 - без задоволення .
Заслухавши суддю -доповідача, виступи учасників провадження, дослідивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника в інтересах обвинуваченої підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. ст. 91, 94,370 КПК України в редакції 2012 року при розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню винність обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення , мотив та мета вчинення кримінального правопорушення , вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом.
Стаття 62 Конституції України передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Дані вимоги закону судом першої інстанції при ухваленні вироку залишились недотриманими, що призвело до невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи стосовно мотиву злочину. Зокрема, протягом досудового слідства та під час судового розгляду в суді першої інстанції та допиту в суді апеляційної інстанції ОСОБА_4 стверджувала, що в кінці 1990 року одружилась із ОСОБА_7. від
першого шлюбу у неї є донька ОСОБА_11,а в шлюбі із ОСОБА_7, в 1992 році,народила сина ОСОБА_12. Чоловік спочатку працював вчителем у сільській школі,але не закінчив навчання в інституті тому перейшов працювати в Городківську установу ІВ-113. Працюючи в установі по виконанню покарання ОСОБА_7 почав сильно зловживати спиртними напоями, в нетверезому стані вчиняв сварки , ображав , бив її та дітей. Протягом останнього часу ОСОБА_7 ніде не працював та зловживав алкоголем.
На початку літа, після чергової сварки, він пішов проживати до своєї матері, яка також проживала в с.Городківці і близько чотирьох місяців з нею та дітьми
не проживав . Із нею проживала донька ОСОБА_7 із сином, і її онуком, 2009 року народження.
03 листопада 2012 року,біля 16 години ОСОБА_7 прийшов до неї додому в нетверезому стані,приніс пиво,яке сів розпивати та почав сварку, Вона сказала,щоб він залишив її та більше не повертався після чого останій почав її бити, а саме взяв за горло,сунув свої пальці її в очі,тягнув за коси.
04 листопада 2012 року, потерпілий знову прийшов до них додому і попросив зварити йому борщу, вона відмовилися та мотивуючи тим , що вчора він її побив,а сьогодні просить зварити борщу . Останій відповів,що був п'яний і більше такого не буде. Після чого погодилась зварити їсти але пізніше на що ОСОБА_7 відповів,що прийде пізніше .Біля 13 години ОСОБА_7 повернувся і був уже в нетверезому стані , пішов з сином її дочки ОСОБА_8 в магазин. Повернувся із магазину біля 14 години і вони сіли обідати, при цьому ОСОБА_7 вживав алкоголь . Після обіду чоловік пішов з дому і сказав,що прийде пізніше. Близько 22 годин 04 .11.2012 року , ОСОБА_7 , прийшов до них , знаходився у стані алкогольного сп"яніння , вів себе агресивно, почав ображати її дочку ОСОБА_8 в присутності неповнолітнього сина останьої . Чоловік почав сваритись і виражатись на адресу доньки нецензурною лайкою і врезультаті між ними виник конфлікт . . ОСОБА_4 встала і попросила потерпілого вийти із будинку. ОСОБА_7 обійшов її,підійшов до доньки і вдарив ногою в її живіт від чого донька впала на підлогу , її сина взяв на руки та кинув , та сказав що непіде з будинку поки не вб"є їх. ОСОБА_4 вирішила,для захисту себе , доньки, внука , взяти ножа , забігла на кухню,на столі взяла кухонного ножа, підійшла з ним до ОСОБА_7.і запропонуавала вийти із будинку.ОСОБА_7 почав іти до вихідних дверей,а вона йшла позаду нього на відстані біля 1,5 метра ,сварилась, але що ще говорила не пам'ятає.Дійшовши до вихідних дверей чоловік зупинився, сказав,що не піде з приміщення будинку пока не повбиває їх . Підійшов до неї взяв лівою рукою за підборіддя після за шию її та почав душити ,а правою рукою взяв за волосся та почав його намотувати на руку, її було дуже боляче та вона пробувала відтягнути руку ОСОБА_7 від її шиї , но внеї нічого не получалося так як останій був фізично сильний , мав великі руки . Коли почала втрачати свідомість, і немаючи змоги іншим способом звільнитися від потерпілого , захищаючись вона ножем нанесла удар в область грудей ОСОБА_7 , останій відпустив від її шиї руку та перестав душити ,взяв дерев'яну палку і вдарив нею доньку, яка в цей час відбороняла її від нього .ОСОБА_7 продовжував тримати її за волося та наклоняв її голову до цементної підлоги , щоб ударити голову її об підлогу . Перебуваючи в зігнутому стані ,а потім на колінах вона нанесла ОСОБА_7 два удари кухоним ножем в область живота і область паху після чого ОСОБА_7 відпустив волосся і сів на підлогу. ОСОБА_4 почала надавати йому медичну допомогу, на пропозицію поїхати в лікарню він відмовлявся посилаючись на те,що п'яний, і згодом помер. .(а.с.84-87,146-147,218-221,223-226)
Єдиний свідок - очевидець події ОСОБА_8 підтвердила , що ОСОБА_7 біля 22 години 04.12.2014 року перебував в стані алкогольного сп»яніння вів себе агресивно , на зауваження не реагував , погрожував вбивством наніс її удар в область живота в присутності її неповнолітнього сина 2009 р.н, який налякався та почав сильно плакати . ОСОБА_7 далі продовжуючи спричинення насилля взяв неповнолітнього сина ОСОБА_8 на руки та кинув його . ОСОБА_4 з метою захисту її та неповнолітнього її сина взяла у кухні кухоний ніж та запропонувала ОСОБА_7 вийти з приміщення будинку , останій вийшов у кімнату, яка розташована біля вхідних дверей , в якій сказав що невийде з приміщення будинку поки не вб"є їх . Після чого , одною рукою взяв ОСОБА_4 за її шию та почав душити а іншою за волосся яке намотав на нею.В цей час її син почав сильно плакати і кричати та кликати її до себе , вона побоючись , щоб з ним нічого не сталося побігла до нього .Повернувшись через декілька хвилин побачила , що ОСОБА_7 однією рукою продовжував утримувати ОСОБА_4 за коси а іншою взяв палку та вдарив нею її в область її плеча та обох її рук .. Останій в цей час намагався голову ОСОБА_4 вдарити об двері та підлогу яка залята цементним розчином . ОСОБА_7 на зріст був 180 см. вагою 120 кг , мав великі руки та був фізично здоровим та сильним . ОСОБА_4 захищаючись від насилля зі сторони ОСОБА_7 нанесла удар кухонним ножем в область живота та паху останьому . ( а.с. 135-137) .
Крім показань даного свідка, наведені ОСОБА_8 обставини об'єктивно підтверджуються висновками судово-медичного дослідження та експертизи. Так, за висновком експерта № 155 від 06.12.2012 р., виявлено в ОСОБА_4 , забій мяких тканин волосяної частини голови в тімяних ділянках по середині (множинні точкові крововиливи , гіперемія та набряк мяких тканин , місцями відсутнє волося, синець на підборідді з переходом на верхню третину шиї з ліва , синці по зовнішній поверхні лівого плеча , які могли утворитися в строк ,тобто 04.11.2012 року . За висновком експерта №156 від 60.12.2012 року у громадянки ОСОБА_8 ,1988 р.н. виявлено синець на правому плечі ,садна по тильних поверхнях обох кістей рук , у основи другого та перших пальців , які могли утворитися в строк ,тобто 04.11.2012 року (а.с. 137,136 ). Висновком судово медичної експерти № 120 Крижопільського міжрайонного відділення , Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_7 від 05.11.2012 року встановлено , що в поверхні черевної по під реберною дугою,в проекції реберної дуги, на три сантиметри, вліво, від середини тіла, паралельно дліннику тулуба, розташована веретеноподібної форми рана, з неосадненими краями, верхній край заокруглений, нижній-гострий, розмірами 2,1x1, зведених краях-2,2х0,5см.. Дном рани являються мязи. При пальцевому дослідженні, направлення раневого каналу іде з переду-назад, звершу-вниз, незначно зліва на право, через підшкірно-жировий прошарок, мязи, по краю реберної дуги в ділянці грудини і в черевну порожнину.Шкіра навколо рани чиста,без помарок та потьоків крові. Таких же властивостей та розмірів рана розташована, на передній черевній стінці. Рана розташована майже перпендикулярно дліннику тулуба. Внутрішній край рани,заокруглений,незначно припіднятий по відношенню до зовнілнього (загостреного) краю і розташований на 2,0см. Вліво від середньої лінії тулуба, при пальцевому дослідженні рана проникє в підшкірно-жировий прошарок ,без проникнення в черевну порожнину. Раневий канал йде з переду-назад, дещо та з права наліво. Шкіра навколо рани чиста, виділення крові із рани немає. Таких же властивостей та розмірів рана розташована в низу живота на рівні лонного зєднання, вище від кореня статевого члена, майже по середній лінії тулуба, краї рани рівні не осаднені ,правий кінець заокруглений,лівий загострений, розміри - 2x0,7см., пси 2,1x0,4см.. При пальцевому дослідженні рана проникає в підшкірно-жировий прошарок без проникнення в черевну порожнину. Раневий канал йде з переду-назад, йде зпереду -назад верх з права-наліво, шкіра навколо рани забруднена кровю,з рани незначне виділення рідкої крові. Інших ушкоджень при зовнішньому дослідженні не виявлено.
За таких обставин, колегія судді встановила , покази які надала обвинувачена ОСОБА_4, свідок ОСОБА_8 під час досудового розслідування , в суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції не змінювалися , та докази які зазначені у показах даних осіб співпадаютьсь з іншими доказами а саме виновками судово медичних експертиз № 120,155,156 з яких вбачається , що в області голови ОСОБА_4 виявлено , забій мяких тканин волосяної частини голови в тімяних ділянках по середині (множинні точкові крововиливи , гіперемія та набряк мяких тканин , місцями відсутнє волося, синець на підборідді з переходом на верхню третину шиї з ліва , синці по зовнішній поверхні лівого плеча , які могли утворитися в строк ,тобто 04.11.2012 року . За висновком експерта №156 від 60.12.2012 року у громадянки ОСОБА_8 ,1988 р.н. виявлено синець на правому плечі ,садна по тильних поверхнях обох кістей рук , у основи другого та перших пальців , які могли утворитися в строк ,тобто 04.11.2012 року , які повністю підверджують обставини події яка відбулася 04.12.2012 року між потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_4 та свідчать про те , що обвинуваченна ОСОБА_4 на зріст 155 см., вага 55 кг, потерпілий на зріст 180 см. , вага тіла 120 кг , мав великі сильні руки , фізично здоровий, тілесні ушкодження , виявлені на тілі потерпілого свідчать про те , що вони не наносилися цілеспрямовано а хаотично , які були спричинені коли він її душив , вона втрачала свідомість в подальшому намагався спричинити удар у житево важливий орган голову а ОСОБА_4 захищаючись та не мала реальної можливості відбити нападу ОСОБА_7 нанесла зазначені тілесні ушкодження які стали причиною смерті і є в причиному зв"язку між діми потерпілого та діями обвинуваченої ОСОБА_4 Суд першої інстанції зазначені докази , відкинув та безпідставно не взяв до уваги доводи ОСОБА_4, свідка ОСОБА_8 проте що ОСОБА_4 захищалася від насилля ОСОБА_7 спричинила тілесні ушкодження від яких помер потерпілий , окрім зазначеного не взяв до уваги покази експерта ОСОБА_13 про те, що удари ножем нанесені саме з метою захисту від агресивної поведінки загиблого. При цьому суд послався на показання обвинуваченої ОСОБА_4 ,свідка ОСОБА_8 , експерта ОСОБА_13 та недослідивши інші докази а саме висновки судовомедичних експертиз № 120,155,156 які свідчать про умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони .
Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що встановлений вироком суду мотив умисного спричинення тяжких тілесних ушкоджень , не підтверджується зібраними доказами, а тому є припущенням. Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_4 мають трактуватись на її користь. Тому за вище описаних обставин , суд першої інстанції не правильно встановив фактичні обставини справи і дійшов не обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 121 ч2 КК України. Даний висновок не ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку та належним чином перевірених судом доказах, а доводи апеляційної скарги із змінами захисту щодо дій ОСОБА_4 в умисному вбивстві , при перевищенні меж необхідної оборони не ґрунтуються на законі.
Відповідно до ст.36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було перевищення меж необхідної оборони.
Частиною 2, ст.Зб KI-С України встановленого кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органу влади.
За ч.З ст.Зб КК України перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому,хто посягає, тяжкої шкоди,яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках,спеціально передбачених у статтях 118 та 124 КК України. Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 26.04.2002 року « Про судову практику в справах про необхідну оборону» з наступними змінами і доповненнями роз'яснено,що при розгляді справ про необхідну оборону необхідно з'ясовувати,чи мала особа,яка захищалась,реальну можливість ефективно відбити суспільно небезпечне посягання іншими засобами із заподіянням нападникові шкоди,необхідної і достатньої в конкретній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання. Пунктом 5 цієї ж постановити роз'яснюється,щоб установити наявність або відсутність ознак перевищення меж необхідної оборони, необхідно враховувати не лише відповідність чи невідповідність знарядь захисту і нападу,а й обставини,що могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема: місце і час нападу,його раптовість,неготовність до його відбиття,кількість нападників і тих,хто захищався, їхні фізичні дані (вік,стать,стан здоров'я) та інші обставини.
Та обставина,що заволодівши ножем ОСОБА_4., що бачив ОСОБА_7, не здійснювала нападу на ОСОБА_7-показувала йому ножа,щоб він не нападав і вийшов із будинку, свідчить про відсутність у ОСОБА_4,за цих обставин, наміру на умисне заподіяння ОСОБА_7 тілесних ушкоджень.
Коли ОСОБА_7 направився до виходу із будинку ОСОБА_4. стояла з ножем на значній від нього відстані,( приблизно 1,5 метра), не приймала будь яких дій нападу і застосування ножа. Ніж вона застосувала тільки тоді коли ОСОБА_7 здійснив на неї напад.,який супроводжувався здавлюванням підборіддя і горла, намотуванні кіс голови ОСОБА_4. на руку,що спричинило біль і свідчило про реальне виконання ОСОБА_7 погрози про вбивство та давало ОСОБА_4. підстави для захисту
Ці обставини виключають кваліфікацію скоєного ОСОБА_4 за ч.1,ст.121 КК України оскільки суб'єктивна сторона даного злочину характеризується прямим умислом на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, свідомою вольовою поведінкою, а не інстиктивними рухами,що мало місце в діях ОСОБА_4( кілька різних по силі ударів ножем і в різні частини тіла-груди,живіт,пах) при обороні від посягань ОСОБА_7.
Тому за вище описаних обставин , суд першої інстанції не правильно встановив фактичні обставини справи і дійшов не обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 121 ч2 КК України. Даний висновок не ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку та належним чином перевірених судом доказах, а доводи апеляційної скарги із змінами захисту щодо дій ОСОБА_4 в умисному вбивстві , при перевищенні меж необхідної оборони не ґрунтуються на законі.
За таких обставин, враховуючи вищенаведені докази, колегія суддів приходить до висновку про те, що під час заподіяння ножових поранень потерпілому ОСОБА_7, остання перебувала в стані необхідної оборони, проте, перевищила її межі, а тому її дії необхідно перекваліфікувати на ст. 124 КК України за ознаками тяжкого тілесного ушкодження , вчиненого при перевищені меж необхідної оборони. Така позиція узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини , відповідно до якої усі сумніви щодо доведеості обвинувачення мають тлумачитися на користь обвинваченго (справа Капо проти Бельгії, скарга № 42914/98, 13.01.2005 р.).
Вирішуючи питання про вид та розмір покарання, колегія суддів відповідно до вимог ст. 65 КК України бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, наведені у вироку дані про особу винної та обставину, що обтяжує покарання, за відсутності обставин, що пом'якшують покарання, приходить до висновку про призначення покарання у виді обмеження волі.
Відповідно до п б ст.72 КК України при призначенні покарання ОСОБА_4 зарахувати строк відбування покарання з 05.11.по 15.01.2013 року , з 21.10.2013 року по 29.07.2014 року з розрахунку 2 дні обмеження волі на 1 день позбавлення волі .
Керуючись ст. ст. 376,404,407,408,409,413,419 КПК України , колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляцію зі змінами адвоката ОСОБА_3 частково задовольнити.
Вирок Крижопільського районного суду Вінницької області від 18 травня 2013 р. стосовно ОСОБА_4 змінити.
Перекваліфікувати дії ОСОБА_4 на ст. 124 КК України та призначити ОСОБА_4 покарання за ст. 124 КК України у виді 1 ( одного ) року 6 ( шість ) місяців обмеження волі .
В решті вирок суду залишити без змін.
Відповідно до п б ст.72 КК України ОСОБА_4 зарахувати строк відбування покарання з 05.11.по 15.01.2013 року , з 21.10.2013 року по 29.07.2014 року з розрахунку 2 дні обмеження волі на 1 день позбавлення волі .
Засуджену ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н у зв"язку з відбуттям покарання звільнити з під варти негайно в залі суду .
Ухвала може бути оскаржена протягом 3-х місяців безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з моменту набрання нею законної сили а осбою яка утримується під вартою з моменту вручення ухвали суду ..
Судді
з оригіналом згідно
суддя