ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.07.2014 року Справа № 904/121/14
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Величко Н.Л. (доповідач)
суддів: Іванова О.Г. , Подобєда І.М.
секретар судового засідання: Погорєлова Ю.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Бойко П.В. представник, довіреність № б/н від 09.12.13;
від відповідача: Неклеса В.Б. представник, довіреність № 1/244 від 14.07.14;
від третьої особи: Максимюк М.Ю. представник, довіреність № 14-98 від 20.06.14;
розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2014 року у справі № 904/121/14
за позовом Комунального закладу "Дніпропетровське клінічне об'єднання швидкої медичної допомоги" Дніпропетровської обласної ради, м. Дніпропетровськ
до Комунального закладу "Дніпропетровська станція швидкої медичної допомоги" Дніпропетровської обласної ради, м. Дніпропетровськ
третя особа Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ про стягнення 315929грн. 17коп.
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2014 у справі №904/121/14 (суддя Рудь І.А.) було відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем окрім акту ревізії не надано належних доказів на підтвердження стягуваної суми та правових підстав для її стягнення з відповідача. Крім того, позивачем не надано доказів вручення відповідачу рахунків на сплату орендної плати, складених позивачем із посиланням на договір оренди № 15 від 01.01.12р. та рахунків на відшкодування комунальних послуг у 2012 році, складених позивачем із посиланням на договір № 04-12 без дати.
2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення.
Не погодившись із зазначеним рішенням, Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу про скасування зазначеного рішення та задоволення позовних вимог.
Вважає, що судом не вірно застосовано: ст. 193 ГК України, ст. 509, 526, 538 ЦК України.
Судом першої інстанції ухвалено рішення без урахування доказу наданого Позивачем на підтвердження фактично спожитої електричної енергії оформлений актом № 1/1 від 03.01.2013 (копія акту № 1/1 в матеріалах справи).
Третьою особою було проведено позапланову ревізію фінансово-господарської діяльності Позивача за період з 01.10.2010 по 28.02.2013 pp. результати якої оформлено актом від 27 березня 2013 року № 04-16-36 (далі за текстом - Акт ревізії).
Під час проведення ревізії, Третьою особою встановлено фінансові порушення завдані Відповідачем в період з 01.01.2012 по 28.02.2012 року, які призвели до матеріальної шкоди (збитків) з боку Комунального закладу «Дніпропетровське клінічне об'єднання швидкої медичної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» в частині використання коштів на оплату комунальних послуг на послуги:
• теплопостачання за 2012 рік в сумі 84568,90 грн. та за січень - лютий 2013 року - в сумі 31480,77 грн.;
• водопостачання та водовідведення за 2012 рік у суці 5658,62 грн., за січень - лютий 2013 року 634,72 грн.;
• використання електроенергії за 2012 рік у 193 586,16 грн., на загальну суму 315 929 (триста п'ятнадцять дев'ятсот двадцять дев'ять) грн. 17 коп. шляхом покриття Позивачем витрат за вказані послуги, які фактично споживав Відповідач.
Позивачем 14.03.2013 року було направлено лист № 4/36 (далі за текстом - Лист) додається до матеріалів справи) на адресу Відповідача, в якому останнього просили підписати договір на відшкодування комунальних послуг (додається до матеріалів справи). На день подання позовної заяви відповідь на зазначений Лист Відповідачем не надано, договір на відшкодування комунальних послуг не підписано, відшкодування зайво сплачених коштів не здійснено.
З посиланням на ч.1 ст. 202 , ст. 509, 526, ч. 1, 3 ст. 538 ЦК України, ст. 193 ГК України, вважає, що між позивачем та відповідачем виникли зобов'язання щодо відшкодування фактичних витрат за спожиті комунальні послуги.
Звертає увагу на те, що Позивач є комунальним закладом, який належить територіальній громаді, представником та в інтересах якої діє Дніпропетровська обласна рада. Отже, фактично, в результаті не відшкодування Відповідачем Позивачу коштів на оплату комунальних послуг на суму 315 929,17 грн., Відповідачем було завдано матеріального збитку саме Дніпропетровській обласній раді, як власнику Позивача.
3. Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу підтримав доводи апеляційної скарги третьої особи та вважає, що при вирішенні справи по суті та ухваленні рішення судом не в повній мірі з'ясовано всі обставини справи, що мали значення у справі, у зв'язку з чим рішення підлягає скасуванню.
Відповідач з доводами та вимогами апеляційної скарги не згоден, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення першої інстанції в силі .
Пояснює, що після створення КЗ «ДСШДМ»ДОР» на площах переданих актами передачі майна, розмістити адміністрацію станції та пункт базування Центральної підстанції виявилося неможливим. Пункт базування цієї підстанції залишився на території на якій раніше розташовувалася - у складі КЗ «ДКОШМД»ДОР». Для адміністрації станції приміщення виділялися поступово на протязі 4-х місяців. До того моменту працівники станції розміщалися в одних приміщеннях з співробітниками Лікарні ШМД. Технічним відділом Станції було підготовлено договір оренди, лист з проханням укласти договір, договір на відшкодування комунальних послуг з розрахунками були надані позивачу на узгодження , але в подальшому ніяких дій з боку лікарні не вчинялося. Не маючи юридичних підстав для проведення оплати за використані комунальні послуги, проплати станції не здійснювалися.
У судовому засіданні 30.07.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
4. Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський встановив наступні обставини:
Позивач - Комунальний заклад «Дніпропетровське клінічне об'єднання швидкої медичної допомоги» Дніпропетровської обласної ради», діє на підставі статуту, затвердженого рішенням Дніпропетровської обласної ради 27.12.2011р.№196-10/1У. Згідно статуту КЗ прийнятий до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області та перебуває в управлінні Дніпропетровської обласної ради, є установою охорони здоров'я. Майно закладу є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області та закріплено за ним на праві оперативного управління(п.4.2,4.3 статуту). Джерелом формування майна закладу є майно передане йому органом управління, обласні бюджетні кошти (п.4.3 статуту) З дозволу органу управління майном Заклад має право здавати майно в оренду юридичним та фізичним особам в порядку, встановленому чинним законодавством та Органом управління майном. Основним джерелом формування фінансових ресурсів закладу є обласні бюджетні кошти (п.7.1 статуту).
Рішенням десятої сесії шостого скликання Дніпропетровської обласної ради від 27.12.2011р. №197-10/1У вирішено створити Комунальний заклад «Дніпропетровська станція швидкої медичної допомоги» Дніпропетровської обласної ради (місцезнаходження: вул. Свердлова, 65 м. Дніпропетровськ) з органом управління майном в особі Дніпропетровської обласної ради. Пунктом 4 рішення предписано головним лікарям центральних міських та центральних районних лікарень, головному лікареві комунального закладу «Дніпропетровське клінічне об'єднання швидкої медичної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» передати майно, що забезпечує надання екстреної медичної допомоги, на баланс станцій швидкої медичної допомоги до визначеної структури.
Згідно статуту, в редакції станом на 27.12.2011р., Комунальний заклад «Дніпропетровська станція швидкої медичної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» заснований на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області та перебуває в управлінні Дніпропетровської обласної ради. Місце знаходження закладу м. Дніпропетровськ, вул. Свердлова, 65. Права та обов'язки юридичної особи заклад набуває з дня його державної реєстрації. Майно закладу є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області та закріплено за ним на праві оперативного управління (п. 4.2, 4.3 статуту). Джерелом формування майна закладу є майно передане йому органом управління, обласні бюджетні кошти (п. 4.3 статуту). З дозволу органу управління майном Заклад має право здавати майно в оренду юридичним та фізичним особам в порядку, встановленому чинним законодавством та Органом управління майном. Основним джерелом формування фінансових ресурсів закладу є обласні бюджетні кошти (п.7.1 статуту). Державна реєстрація статут здійснена 28.12.2011р. за номером 1 224 102 0000 053802.
17.08.2012р. між Дніпропетровською обласною радою (орендодавець) та комунальним закладом „Дніпропетровська станція швидкої медичної допомоги" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області № 15 (надалі - Договір оренди).
Згідно із п. 1.1. Договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, далі - об'єкт оренди, для розміщення адміністрації, складу гаражу, приймальної підстанції комунального закладу "Дніпропетровська станція швидкої медичної допомоги" ДОР".
Відповідно до п.2.2. Договору оренди об'єктом оренди є: нерухоме майно (цілісний майновий комплекс, будівля, споруда) загальною площею 701,66 кв. м., розташоване за адресою, вул. Свердлова, буд. 65 на 2 та 3 поверсі головного корпусу та прилеглій території, які перебувають на балансі Комунального закладу "Дніпропетровське клінічне об'єднання швидкої медичної допомоги" Дніпропетровської обласної ради.
Відповідно до п.11.1 Договору оренди Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє з " 01" січня 2012 року до " 31"грудня 2012 року.
Відповідно п.3.7 договору вартість комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг з технічного обслуговування інженерного обладнання, внутрішньо будинкових мереж і т.і. не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо у формі та порядку, погодженому з орендодавцем. (т.1 а.с.120-128).
Договір підписано орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем - КЗ «Дніпропетровське КОШМД»ДОР».
Сторони уклали акт приймання-передачі від 01.01.2012р, відповідно до змісту якого Дніпропетровська обласна рада діючи в якості орендодавця передає, а КЗ "ДСШМД"ДОР" - орендар, приймає об'єкт оренди розташований у м. Дніпропетровськ, вул.. Свердлова, буд. 65, загальною площею 701,66 кв.м., балансова вартість якого складає 230 451, 56 грн. (на 01.01.2012р.) Акт підписано орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем.
У 2012 році між позивачем та відповідачем укладений договір № 04-12 без дати (надалі - Договір), який відповідно до п. 1.1 Договору регулює відносини між сторонами по відшкодуванню комунальних послуг.
Відповідно до п. 2.2. Договору, відповідач зобов'язався здійснювати оплату у розмірі 100% за спожиті комунальні послуги відповідно до акта наданих послуг шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача.
За умови п. 6.1 Договору даний Договір набирає чинності з 01.01.12р. та діє до 31.12.12р. та до повного виконання зобов'язань обома сторонами.
Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області проведено позапланову ревізію фінансово-господарської діяльності Комунального закладу "Дніпропетровське клінічне об'єднання швидкої медичної допомоги" Дніпропетровської обласної ради за період з 01.10.2010р. по 28.02.2013р., за результатами якої 27.03.13р. складено акт № 04-16-36.
Як вбачається із вказаного акту, під час проведення ревізії повноти відшкодування коштів за надані комунальні послуги сторонніми організаціями що знаходяться в приміщеннях клінічного об'єднання, встановлено фінансові порушення, внаслідок яких закладу позивача завдано матеріальної шкоди (збитків) у розмірі 315 929грн. 17коп., шляхом покриття позивачем витрат на комунальні послуги, що мали здійснюватися Комунальним закладом "Дніпропетровська станція швидкої медичної допомоги" Дніпропетровської обласної ради у період з 01.01.12р. по 28.02.13р., а саме: послуги теплопостачання за 2012 рік у розмірі 84 568грн. 90коп. та за січень - лютий 2013 року - у розмірі 31 480 грн. 77 коп.; послуги водопостачання та водовідведення за 2012 рік у розмірі 5658 грн. 62 коп., за січень - лютий 2013 року - у розмірі 634 грн. 72 коп.; послуги з надання електроенергії за 2012 рік - у розмірі 193 586 грн. 16 коп. Розрахунок розміру фінансових порушень наведено у Додатку № 38 до Акту ревізії.
Судом першої інстанції встановлено, що нарахування здійснювалося наступним чином.
Згідно акту фактично спожитої електричної енергії №1/1 від 03.01.2013р. (т. 1, а.с. 43) відповідачем було спожито 163 949 кВт*г. - активної електроенергії та 123 149 кВт*г.- реактивної електроенергії.
Відповідно до розрахунку обсягів послуг до договору позивача на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення № 2339 від 31.01.2012р. розрахункова норма водокористування та водовідведення Відповідача становить 53,00 м3.
Опалювальна площа відповідача, згідно з наданими документами, визначена у розмірі 607,51 м2 (кабінети 10-поверхової будівлі - 576,26 м2, гаражу - 31,25 м2).
5. Мотиви з яких виходила апеляційна інстанція при прийняття постанови.
Обґрунтовуючи вимоги апелянт, послався на те, що судом безпідставно не взяті до уваги акт №1/1 від 3.01.2013р. про встановлення фактично спожитої електроенергії за 2012р. та розрахунок обсягів послуг, які здійснено під час перевірки та норми ст. 526 Цивільного кодексу України в силу, якої у відповідача виник обов'язок відшкодувати позивачу суму зайво сплачених коштів за спожиті комунальні послуги.
Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього кодексу.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків зокрема є договори та інші правочини.
Вимогу про стягнення коштів в розмірі 315 929 грн. 17 коп., зайво сплачених позивачем внаслідок невідшкодування відповідачем, що знаходиться в приміщеннях клінічного об'єднання, за надані комунальні послуги, позивач мотивував посиланням на договір оренди № 15 від 17.08.12р., договір № 04-12 без дати та акт № 04-16-36 від 27.03.2013р., складений ДФІ в Дніпропетровській області.
Як вбачається з матеріалів справи як позивач так і відповідач є комунальними закладами охорони здоров'я, утвореними Дніпропетровською обласною радою, власником майна є територіальні громади сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, основним джерелом формування фінансових ресурсів є обласні бюджетні кошти, тобто комунальні заклади утримуються за рахунок власника майна.
Договором оренди № 15 від 17.08.12р. укладеним між Дніпропетровською обласною радою (орендодавцем) та відповідачем у справі КЗ "ДСШМД"ДОР" (п.3.7договору) встановлено, що вартість комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг з технічного обслуговування інженерного обладнання, внутрішньо будинкових мереж і т. ін. не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо у формі та порядку, погодженому з орендодавцем. Зазначений договір підписаний орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем.
Будь-яких доказів, що форма та порядок відшкодування вартості спожитих комунальних послуг орендарем балансоутримувачу узгоджувалась з орендодавцем, матеріали не містять.
Згідно копії договору № 04-12 без дати, між баласоутримувачем Комунальним закладом "Дніпропетровська станція швидкої медичної допомоги" ДОР" та орендарем КЗ "ДСШМД"ДОР" (п. 2.2.договору) відповідач зобов'язався здійснювати оплату у розмірі 100% за спожиті комунальні послуги відповідно до акта наданих послуг шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача.
Суд першої інстанції обґрунтовано визнав неналежним доказом на підтвердження існування між позивачем та відповідачем у справі договірних відносин по відшкодуванню комунальних послуг надану позивачем копію договору № 04-12 без дати, оскільки відповідач заперечує укладення такого договору, на вимогу суду позивач не зміг надати його оригінал, договір № 04-12 складено в порушення вимог до Типового Договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 23.08.2000р. № 1774, матеріали справи не містять належних доказів виконання сторонами договору (а саме складання актів надання послуг, направлення рахунків відповідачу).
Згідно із ст. 15 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єкту, що ревізується. Довідка контрольно-ревізійного управління чи акт перевірки може бути підставою для вчинення відповідних процесуальних дій посадовими особами (зокрема - пред'явлення відповідного позову до суду), однак не позбавляє відповідну особу процесуального обов'язку доводити свої вимоги належними та допустимими доказами.
Таким чином, встановлені органами державної контрольно-ревізійної служби при проведенні контрольних заходів факти підлягають доказуванню стороною та оцінці судом на загальних підставах за правилами, визначеними чинним ГПК України.
Під час апеляційного провадження, Позивач визнав, що йому як балансоутримувачу нерухомого майна власником виділялись кошти обласного бюджету за рахунок яких останнім сплачувалась вартість комунальних послуг спожитих як позивачем так і відповідачем, що власне підтверджує і акт перевірки ДФІ в Дніпропетровській області, будь-яких засобів обліку, за якими можна було б встановити фактичні обсяги спожитих комунальних послуг орендарем з електроенергії, водопостачання не встановлювалось, опалювальна площа приміщень станції відповідним двостороннім актом не визначалася, тому судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач не довів наявність обставин, пов'язаних з виникненням у відповідача зобов'язань щодо перерахування на користь позивача витрат клінічного об'єднання на комунальні послуги у період 2012-2013р.р. в сумі 315 929 грн. 17 коп. та правових підстав для нарахування вказаної суми до сплати відповідачу.
Твердження апелянта про те, що обласному бюджету нанесені збитки у зв'язку зайво сплаченими коштами позивачем, судовою колегією відхиляються з огляду на те, що як відповідач так і позивач, утворені Обласною радою та утримуються за рахунок обласного бюджету.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи, порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору по суті судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2014 року у справі №904/121/14 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний тест постанови виготовлено 01.08.2014р.
Головуючий суддя Н.Л. Величко
Суддя О.Г. Іванов
Суддя І.М. Подобєд