Єдиний унікальний номер 253/11706/13-ц Номер провадження 22-ц/775/5791/2014
Головуючий у 1-й інстанції : Марченко Н.Ю.
Категорія : 20 Доповідач : Кіянова С.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 липня 2014 року Апеляційний суд Донецької області
в складі : головуючого-судді Кіянової С.В.,
суддів Шевченко В.Ю., Ткачук С.С.
при секретарі Козак І.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду м.Горлівки від 02 червня 2014 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, -
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 2 червня 2014 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових сум в розмірі 101 250 грн.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати та задовольнити її вимоги, оскільки судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, не враховано, що коли вона дізналася про смерть ОСОБА_3, то одразу звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спірну квартиру, тобто в межах строку, встановленого законом. Але, рішенням Апеляційного суду Донецької області від 26.11.2009 р. їй було відмовлено у задоволенні позову. Суд помилково послався на те, що предметом позову в тій справі була вимога про визнання права власності на квартиру, а по цій справі предметом позову є повернення безпідставно отриманих грошей, тому строк нею пропущено. Суд не звернув увагу на те, що в матеріалах справи міститься висновок незалежного оцінювача про вартість квартири АДРЕСА_1 станом на час розгляду справи і зазначеної суми цілком достатньо для задоволення її вимог.
В судове засідання апеляційного суду сторони не з»явилися, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу позивача слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 02.11.2006 р. 28.11.2006 р. позивачем ОСОБА_1 була складена розписка, відповідно до якої ОСОБА_1 передала ОСОБА_3, а ОСОБА_3 отримала грошову суму в розмірі 9000 доларів США за продаж квартири АДРЕСА_1, про що ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_1 була видана довіреність на розпорядження останньою вказаною квартирою. Але, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, а після її смерті 8 листопада 2007 року ОСОБА_1, діючи на підставі виданої ОСОБА_3 довіреності, уклала договір купівлі-продажу спірної квартири з ОСОБА_4 Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 17.07.2009 р. вказаний договір купівлі-продажу визнаний недійсним, оскільки на час вчинення правочину ОСОБА_1 не мала повноважень на продаж квартири. Оскільки ОСОБА_3 не укладала договору купівлі-продажу спірної квартири у встановленому законом порядку з ОСОБА_1, то вона повинна була за життя повернути їй безпідставно отриманні суми в розмірі 9 000 доларів США, що підтверджується розпискою, яка не визнавалася недійсною. Враховуючи, що після смерті ОСОБА_3 спадщину у вигляді зазначеної квартири прийняла її онука ОСОБА_2, яка 14.01.2009 р. звернулася до Першої Горлівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, то вона повинна повернути позивачу кошти в розмірі 9 000 доларів США згідно ст..1282 ЦК України. Але, позивач у встановлений законом 6-місячний строк не пред»явила вимоги до спадкоємця, хоча їй було відомо про відкриття спадщини, оскільки вона у 2009 році зверталася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спірну квартиру, тому у задоволенні позову відмовлено.
При таких обставинах, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність вимог позивача.
Так, відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
З матеріалів справи вбачається, що 28.11.2006 р. позивачем ОСОБА_1 була складена розписка, за якою вона передала ОСОБА_3, а та отримала 9000 доларів США в рахунок продажу квартири АДРЕСА_1, Яка належала ОСОБА_3 на праві приватної власності, про що ОСОБА_3 видала ОСОБА_1 довіреність на право продажу зазначеної квартири.
08.11.2007 р. ОСОБА_1, діючи на підставі довіреності продала вказану квартиру своєму синові ОСОБА_4, про що було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу.
Але, на ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, тому рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 17.07.2009 р., яке набуло чинності вказаний договір купівлі-продажу квартири визнано недійсним.
Оскільки в порушення ст..657 ЦК України між позивачем та ОСОБА_3 за життя не було укладено договору купівлі-продажу квартири в письмовій формі з нотаріальним посвідченням та державною реєстрацією, то у позивача виникло право вимоги до ОСОБА_3 про повернення безпідставно отриманих нею коштів.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.2,3,4 ст.1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести
місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.
Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Відповідно до ст..1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.
У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
14.01.2009 року ОСОБА_2 звернулася до Першої Горлівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, після смерті бабусі ОСОБА_3 і позивачу було про це відомо, коли розглядалася справа про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної квартири, про що свідчить рішення суду.
Але, протягом встановленого законом 6-місячного строку позивач не зверталася до суду з позовом до спадкоємця ОСОБА_5 про повернення грошових коштів в розмірі 9 000 доларів США, а звернулася з таким позовом лише у 2013 році.
Зазначений строк звернення з вимогою до спадкоємця є матеріальним строком та поновленню не підлягає, незалежно від причин його пропуску.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову позивачу у задоволенні позову.
Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстав для його скасування чи зміни не має.
Доводи апеляційної скарги позивача про те, що у 2009 році вона зверталася до суду з позовом до ОСОБА_5 про визнання права власності на зазначену квартиру не впливають на правильність висновків суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги позивача про те, що вона дізналася про отримання ОСОБА_5 свідоцтва про право на спадщину лише у 2013 році спростовуються наданими по справі доказами.
Інші доводи апеляційної скарги позивача також не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Керуючись ст..ст.307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Центрально-Міський районний суд м. Горлівки від 2 червня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Судді :