апеляційний суд автономної республіки крим
Справа № 22-а-2363-Ф/06 Головуючий суду першої інстанції Лошакова Т.А.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції: Мудрова В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого - судді Ломанової Л.О.
суддів: Притуленко О.В.,
Мудрової В.В.
при секретарі Цендра О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військового комісаріату АР Крим про перерахунок та виплату пенсії за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Феодосійського міського суду АР Крим від 20 жовтня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Військового комісаріату АР-Крим про перерахунок пенсії з урахуванням щомісячної надбавки за вислугу років у розмірі 35 %, передбачену п. З Постанови Кабінету Міністрів № 829 від 22 травня 2000 року та Наказом Міністерства України від 05 березня 2001 року, щомісячної надбавки у розмірі 40 % посадового окладу, встановленої Указом Президента України № 847/99 від 14 липня 1999 року з 1 вересня 1999 року, 100% щомісячної надбавки грошового забезпечення, встановленої Указом Президента України № 173 від 23 лютого 2002 року з 1 січня 2003 року, 70 % щомісячної надбавки за безперервну службу, встановленої Указом Президента України від 5 травня 2003 року № 389/2003 з 1 травня 2003 року, 33,3 % премії, яка передбачена пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року № 829 і наказом Міністра оборони України від 5 березня 2001 року № 75, а також 20 % надбавки згідно Закону України «Про державну таємницю».
Крім того просив суд визнати його право на доплату надбавки за безперервну службу за 2005 рік та на 50% недорахованої пенсії, зобов'язати відповідача сплачувати йому перераховану пенсію з усіма надбавками і преміями, виходячи з розміру надбавки за безперервну службу у 90%. Зробити доплату в розмірі 45% недорахованої надбавки з 01.01.2005 року по 22.03.2005 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 22 вересня 1994 року позивач є пенсіонером Міністерства оборони України і йому була встановлена пенсія згідно з вимогами Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» (далі - Закон України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців...»). Не зважаючи на вказані збільшення грошового утримання військовослужбовців, відповідач відповідні перерахунки пенсії не зробив, що суперечить вимогам статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців...».
Постановою Феодосійського міського суду від 20 жовтня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду та прийняти нову - про повне задоволення позову, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам закону.
Обговоривши наведені у апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач під час проходження служби не одержував надбавку за вислугу років та інші додаткові види грошового забезпечення, дії зазначених нормативно-правових актів на нього не поширюються, тому відсутні підстави для перерахування раніше призначеної пенсії.
Колегія суддів вважає такі висновки суду обґрунтованими.
Згідно роз'яснень, які містить пункт 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 квітня 2005 року № 4 «Про окремі питання при застосуванні судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців ' (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і деяких інших осіб» року випливає, що законодавством з питань пенсійного забезпечення, яке діяло до 1 січня 2005 року, не була передбачена можливість перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку з введенням після звільнення військовослужбовців і осіб, які мають право на пенсію відповідно до Закону України №2262-ХИ «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців...», нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, яких вони не одержували під час служби, а також премій.
Закон України № 1769-IV «Про внесення змін до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», який набрав чинності з 1 січня 2005 року, не має зворотної сили і тому вимоги про перерахунок пенсії з врахуванням введених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премій за минулий час, тобто з 1 січня 2005 року, задоволенню не підлягають.
Відповідно до пункту 2 Розділу 2 Прикінцевих положень Закону України № 1769-IV «Про внесення змін до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» особи, яким раніше було призначено пенсії згідно із Законом № 2262 «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців...», з 1 січня 2005 року мають право на перерахунок цих пенсій та виплату їм 50% від суми перерахованої пенсії, а з 1 січня 2006 року - 100 % цієї суми. У разі, якщо внаслідок перерахунку за нормами Закону № 1769-IV розмір пенсії, виплачуваної в період з 1 січня 2005 року до 1 січня 2006 року її частини зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
З матеріалів справи вбачається, що позивач був звільнений у запас і 21 вересня 1994 року виключений зі списків військової частини (а.с. 12), а з 22 вересня 1994 року отримує пенсію як військовий пенсіонер (а.с. 10).
На підставі статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців...» розмір призначеної пенсії підлягає перерахунку з кожним підвищенням грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців.
Підвищення раніше призначених пенсій особам цієї категорії проводиться на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2002 року № 1576 «Про заходи про підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» та від 27 серпня 2003 року № 1350 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і деяких інших осіб».
Відповідно до статті 63 Закону України № 2262 «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» і пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 перерахунок раніше призначеної пенсії військовослужбовцям і прирівняним до них особам проводиться у зв'язку зі зміною розміру грошового забезпечення, з якого обчислюються пенсії, що було зроблено після звільнення їх зі служби.
При цьому слід мати на увазі, що при збільшенні розміру окладів грошового забезпечення (посадового окладу і окладу за воїнське спеціальне звання) підлягає перерахунку як процентна надбавка за вислугу років, так і інші додаткові види грошового забезпечення, які враховувалися при обчислюванні пенсії та розмір яких визначається у відсотках від вказаних окладів грошового забезпечення (за класність, роботу з секретними документами, умовами служби тощо).
Таким чином, з наведених обставин виходить, що щомісячна 100 % надбавка, встановлена Указом Президента України від 23 лютого 2002 року № 173 і надбавка за безперервну службу, яка встановлена Указом Президента України № 389 від 5 травня 2003 року, премія в розмірі 33,3 % грошового забезпечення, яка передбачена пунктом З постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року № 829 та 20% надбавка згідно Закону України «Про державну таємйицю» відносяться до додаткових видів грошового забезпечення і беруться в розрахунок при обчисленні пенсії особам, які одержували їх під час проходження служби і звільнені після їх встановлення.
Безсуперечно встановлено, що під час проходження служби позивач ані 100 % надбавку, встановлену Указом Президента України № 173/2002 від 23 лютого 2002 року, ані премії в розмірі 33,3 % грошового забезпечення, ані надбавки за безперервну службу, встановлену Указом Президента України № 389 від 5 травня 2003 року. Тому дія Указів Президента України № 847/1999, № 173/2002, № 389/2003, постанови Кабінету Міністрів України № 829 від 22 травня 2000 року, А також нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення відбулося після звільнення військовослужбовця зі служби і яких він не одержував під час служби, не може бути підставою для перерахунку раніше призначеної пенсії.
Вимоги позивача про перерахунок пенсії з врахуванням 20 % надбавки згідно Закону України «Про державну таємницю» задоволенню не підлягають, оскільки матеріали справи не містять відомостей, що ОСОБА_1 в період служби у військовій частині № А-0186 звертався з вищевказаними вимогами.
З січня 2005 року відповідно до пункту 2 розділу 2 Прикінцевих положень Закону України № 1769 позивачу був проведений перерахунок пенсій та виплачувались 50 % від суми перерахованої пенсії.
Доводи апелянта щодо порушення судом першої інстанції вимог частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, які полягають в тому, що суд при вирішенні справи застосував невідповідні Конституції України нормативно-правові акти, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки вирішення питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України згідно зі статтями 147 та 150 Конституції України належать Конституційному Суду України.
Посилання апелянта на дискримінацію відносно нього судом першої інстанції не може бути взяте до уваги колегією суддів, оскільки відмова у задоволенні позовних вимог щодо перерахунку раніше призначеної пенсії ґрунтується на нормах вищенаведених Законів України, що свідчить про дотримання судом принципу законності, закріпленого у пункті 1 частини 3 статті 129 Конституції України та у статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких обставин оскаржуване рішення не підлягає скасуванню, оскільки фактичні обставини справи судом встановлені об'єктивно і дослідженні в повному обсязі, норми матеріального та процесуального права застосовані правильно.
На підставі наведеного, керуючись статтями 195, 196, 199, 200, 205 і 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Постанову Феодосійського міського суду АРК від 20 жовтня 2006 року залишити
без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і
може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом
одного місяця з дня набрання нею законної сили.