Справа 11-31\2007р. Категорія: ст. 185 ч. З КК

Головуючий у 1 інстанції: Степаненко О.А. Доповідач: Моісеєнко Т.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2007 року січня 11 дня колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

Головуючого Ященка В.А.

Суддів Моісеєнко Т.М., Сінашенко В.Г.

З участю прокурора Кононенко К.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засуджених

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вирок Сумського районного суду Сумської області від 6

листопада 2006 року яким

ОСОБА_1, раніше судимого:

26.06.2002р. за ст.ст. 185 ч.2,185 ч. 3,296 ч. 2, 186 ч. 2,304,69,70 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців. Звільнений 13.12.2005р. умовно - достроково на 8 місяців 2 дні. засуджений за ст. 185 ч. З КК України до позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково, у вигляді 6 місяців позбавлення волі, приєднано покарання за вироком Сумського районного суду Сумської області від 26 червня 2002 року і остаточно за сукупністю вироків визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.

ОСОБА_2, раніше судимий:

13. 11. 2002 р. за ст.ст. 185 ч. 3,15,185 ч. 3,70 ч.4 КК України до позбавлення волі на строк З роки 8 місяців.

Звільнений 14.07.2005р. на підставі п. «б» ст. З Закону України «Про амністію» від 31.05.2005р. умовно - достроково на строк 8 місяців, засуджений за ст. 185 ч. З КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців;

·        за ст.309 ч. 1 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік;

·        за ст. 395 КК України до арешту на строк 6 місяців.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_2 визначене покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.

Згідно ст. 71 КК України до призначеного покарання частково в виді 6 місяців позбавлення волі, приєднано покарання за вироком Сумського районного суду Сумської області від 26 червня 2002 року і остаточно визначене покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Відповідно до вироку суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винними та засуджені за скоєння злочину за слідуючих обставин :

13.02.2006 року Сумським районним судом Сумської області відносно ОСОБА_2 був встановлений адміністративний нагляд терміном на 12 місяців та встановлені слідуючи обмеження: 1) зобов'язати явкою на реєстраційну відмітку в період нагляду за адресою м. Суми вул. Баумана, 11 щомісячно кожної суботи в кабінет № 6 з 8-00 до 12-00 години. 2) Заборонити вихід з помешкання за місцем проживання в період з 20-00 до 4-00 години ранку без отримання спеціального дозволу керівництва Сумського РВ УМВС України в Сумської області. При необхідності виходу на роботу під час дії даної заборони піднаглядний зобов'язаний попередити керівництво Сумського РВ та надати відповідну довідку з місця роботи. 3) Заборонити виїзд за межі населеного пункту місця проживання на постійне чи тимчасове проживання без письмового дозволу керівництва Сумського РВ УМВС України в Сумській області. В разі необхідності виїзду за територію проживання піднаглядний зобов'язаний письмово повідомити про це керівництво Сумського РВ УМВС України в Сумській області про мету, термін, точну адресу, отримати дозвіл та маршрутний лист, в якому зробити необхідні реєстраційні відмітки. 4) Заборонити перебування в барах, ресторанах, магазинах та інших місцях де спиртні напої реалізуються на розлив, а також на вокзалах та ринках за місцем проживання.

13.02.2006 року ОСОБА_2 був ознайомлений з постановою Сумського районного суду Сумської області про встановлення відносно нього адміністративного нагляду і йому роз'яснено, що він не може без поважних причин покинути місце свого проживання, а лише з письмового дозволу органів внутрішніх справ, а також був попереджений про кримінальну відповідальність за порушення адміністративного нагляду.

В кінці липня 2006 року ОСОБА_2 з метою ухилення від адміністративного нагляду покинув місце свого проживання - АДРЕСА_1 без відповідного на то дозволу працівників міліції Сумського РА УМВС України в Сумській області, тим самим порушив ст. 9 Закону України « Про встановлення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі».

4.01.2006 року близько 18 год. ОСОБА_2 та особа, матеріали відносно якої зупинені в зв'язку з хворобою, АДРЕСА_2, проникли до приміщення ангару, який належить ОСОБА_3, звідки таємно викрали три металевих швелера, вартістю 530 грн. 55 коп.

5.01.2006 року о 1 год. ОСОБА_2, ОСОБА_1 та особа, матеріали відносно якою зупинені в зв'язку з хворобою, проникли до приміщення ангару, якій належить ОСОБА_3 , розташованого АДРЕСА_2, звідки таємно викрали три металевих швелера, вартістю 530 грн.55 коп.

На початку грудня 2005 року ОСОБА_2 біля річки Сироватка, що в с. К Сироватка Сумського району, знайшов полімерний пакет червоно - зеленого кольору, в якому знаходились висушені подрібнені рослини коноплі Знаючи, що рослини коноплі є наркотичним засобом, ОСОБА_2 забрав пакет з коноплею до себе до дому, АДРЕСА_1, де положив її за диван в вітальній кімнаті та зберігав без мети збуту. 27. 01. 2006 року під час обшуку домоволодіння ОСОБА_2 працівниками міліції було виявлено та вилучено пакет з особливо небезпечним наркотичним засобом « канабіс» ( маріхуана) вагою в висушеному стані 55,45 гр.

В поданих апеляціях засуджений ОСОБА_1 просить пом'якшити призначене йому покарання, оскільки його дії по викраденню майна ОСОБА_3 підпадають під адміністративну відповідальність, крім того його дії невірно кваліфіковані за ч. З ст. 185 КК України, оскільки він не проникав до ангару.

Засуджений ОСОБА_2 просить пом'якшити призначене йому покарання, врахувавши його стан здоров'я та повернення потерпілому викраденого майна.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення вироку без зміни, а апеляцій без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Висновок суду про доведеність вини засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у скоєнні злочинів за обставин, зазначених у вироку, відповідає фактичним обставинам і є обгрунтованим.

Доводи апеляції засудженого ОСОБА_1 в частині невірної кваліфікації його дій по викраденню майна потерпілого ОСОБА_3, а саме відсутність такої кваліфікуючої обставини, як проникнення в житло, апеляційним судом не перевіряються згідно вимог ст. 365 ч. 1 КПК України. На а.с. 280 протоколу судового засідання мається запис, що засуджений ОСОБА_1 свою вину визнає повністю і погоджується не досліджувати докази по справі. Зміст ст. 299 КПК України підсудному роз'яснений і він розуміє, що буде позбавлений права оскаржувати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Що стосується доводів апеляції засудженого ОСОБА_1 про те, що його дії по викраденню майна ОСОБА_3 тягнуть за собою адміністративну відповідальність, є необгрунтованими.

Відповідно до вимог закону, станом на 5.01.2006 року, на час скоєння крадіжки майна потерпілого ОСОБА_3, дрібною вважалася крадіжка чужого майна на суму 525 грн. ОСОБА_1, ОСОБА_2 та особа, матеріали відносно якої зупинені в зв'язку з хворобою, таємно викрали майно потерпілого ОСОБА_3 на суму 530 грн. 55 коп., тому їх дії вірно кваліфіковані за ст. 185 ч. З КК України, оскільки вони таємно викрали чуже майно, повторно, з проникненням до приміщення, за попередньою змовою групою осіб.

Що стосується покарання, яке суд призначив засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_2, то воно відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Як вбачається з вироку суду, при призначенні покарання суд врахував ступінь тяжкості скоєних злочинів, даних про особу засуджених, а також враховані обставини, які пом'якшують покарання.

Призначивши засудженому ОСОБА_2 спочатку покарання за кожний злочин окремо в межах санкції закону, за якими він засуджений, суд визначив остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, а засудженому ОСОБА_1 призначив мінімальне покарання, передбачене санкцією закону, по якому він засуджений. Призначивши засудженим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю вироків, суд виходив з того, що це покарання має бути більшим від того, яке призначене за новим вироком, тому не може вважатися надто суворим і несправедливим і підстав для його пом'якшення колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 362,365,366,377 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Вирок Сумського районного суду Сумської області від 6 листопада 2006 року відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляції ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - без задоволення.