Справа № 22-929/2008 Головуючий у 1 інстанції Івашура В.О.
Категорія 19 Доповідач Стельмах Н.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2008 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Стельмах Н.С, суддів Звягінцевої О.М., Молчанова С.І., при секретарі Шилковій Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,
встановив:
в апеляційній скарзі представник 3-ї особи ОСОБА_3 за довіреністю ОСОБА_4 просить про скасування судової ухвали про забезпечення позову, як такої, що ухвалена з порушенням норм процесуального права.
В скарзі також визначено, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_2; існує судовий спір про право власності на квартиру, в якій тривалий час проживає саме ОСОБА_3
До нього ОСОБА_1 ніколи не зверталася з питання залиття i'L квартири, тому ОСОБА_3 вважає, що міжОСОБА_1 та ОСОБА_2 є угода про заволодіння спірною квартирою у будь-який спосіб.
В судовому засіданні ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_5 підтримали доводи скарги, просили про її задоволення, скасування судової ухвали і відмову в задоволені заяви про забезпечення позову, позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат ОСОБА_6 заперечували проти доводів скарги, просили її відхилити і судову ухвалу залишити без зміни, а відповідачка ОСОБА_2 просила вирішити апеляційну скаргу на розсуд суду.
Судом першої інстанції по справі встановлено наступні обставини.
16 жовтня 2007 року ОСОБА_1 звернулася з вказаним позовом до ОСОБА_2. про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, спричиненої залиттям квартири.
Позивачка звернулася до суду також з заявою про забезпечення позову, зазначивши в ній, що відповідачка відмовилася добровільно відшкодувати спричинену залиттям квартири матеріальну і моральну шкоду, а тому є
2
необхідність забезпечити позов шляхом накладення арешту на квартиру, яка належить на праві власності ОСОБА_2..
Ухвалою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 7 грудня 2007 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на АДРЕСА_1.
Апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Судом вирішено питання щодо забезпечення позову на стадії відкриття провадження в справі, у той час як не встановлено особу, з чиєї вини мало місце залиття квартири позивачки.
Зокрема, з довідки суду (а.с.87) та пояснень сторін в засіданні апеляційного суду вбачається, що в спірній квартири з червня 2006 року живуть ОСОБА_3 та ОСОБА_5, а відповідачка ОСОБА_2. в ній ніколи не проживала і що між ними існує судовий спір про право власності на квазану квартиру.
Крім того, ціна позову складає 6140,80 грн. щодо відшкодування матеріальної шкоди і 10000 грн. щодо відшкодування моральної шкоди, у той час як вартість квартири є значно більшою, а з пояснень ОСОБА_3 та Граф вбачається, що в них є інше цінне майно домашнього побуту, на яке у випадку задоволення позову може бути звернено стягнення.
Тому є спроможними доводи скарги про те, що вартість майна, на яке накладено арешт, більша ніж можливі стягнення за цією справою.
За таких обставин, суд дійшов неправильного висновку про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду по цій справі і не відповідно, до вимог ст.ст. І51-І53 ЦПК України постановив ухвалу, якою наклав арешт на квартиру, щодо права власності на яку існує судовий спір.
Керуючись ст. ст. 151-153, 307, 312, 314 ЦПК України апеляційний суд
ухвалив:
апеляційну скаргу представника 3-ї особи ОСОБА_3 за довіреністю ОСОБА_4 задовольнити, ухвалу Ворошиловського районного суду м. Донецька від 7 грудня 2007 року про забезпечення позову СКАСУВАТИ, в задоволені заявиОСОБА_1 про арешт квартири 27 будинку 22 по бульвару Шкільному в м. Донецьку відмовити.