ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2014 р. Справа № 911/2124/14

За позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Дельта-лоцман» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВАС-БРОКЕР»

про стягнення заборгованості

Суддя Ейвазова А.Р.

Представники :

від позивача - ОСОБА_2 (довіреність б/н від 20.06.2014);

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Дельта-лоцман» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі - ДП «АМПУ» в особі філії «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ») звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВАС-БРОКЕР» (далі - ТОВ «ЮВАС-БРОКЕР») та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 6477,92 доларів США, що станом на 22.05.2014 становить 75988,98грн, що складається з:

- 6384,55 доларів США основного боргу (станом на 22.05.2014 становить 74893,71грн);

- 93,37 доларів США пені за період з 03.04.2014 по 08.05.2014 (станом на 22.05.2014 становить 1095,27грн).

В обґрунтування заявлених вимог, ДП «АМПУ» в особі філії «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ» посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором № 48/П-13 від 03.07.2013 в частині оплати наданих послуг з лоцманського проведення та послуги служби регулювання руху суден у строк, встановлений договором (а.с.4-8).

Відповідач у справі - ТОВ «ЮВАС-БРОКЕР» відзиву на позов суду не надав.

До прийняття рішення по суті заявлених вимог, від імені позивача 02.07.2014 подано заяву № 3341 від 27.06.2014, якою фактично заявлено про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені. Так, відповідно до поданої заяви, заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача 6384,55дол.США основного боргу, 91,47дол. США пені.

Однак, судом відмовлено у прийнятті відповідної заяви, оскільки представник позивача ОСОБА_3, якою підписана дана заява, та представник позивача - ОСОБА_2, присутня у судовому засідання 08.07.2014, як вбачається з наданих суду довіреностей (а.с.136,142), позбавлені права, зокрема, зменшувати розмір позовних вимог.

Відповідач у справі відзиву на позовну заяву не надав.

Розгляд справи здійснювався без повноважного представника відповідача, за відсутності його відзиву на позовну заяву, за наявними у справі документами відповідно до ст. 75 ГПК України з наступних пістав:

- ухвала господарського суду Київської області від 03.06.2014 про порушення провадження у даній справі, направлена за накладною № GD 364282174 WW, вручена відповідачу 13.06.2014, (а.с.94, 132);

- ухвала господарського суду Київської області від 17.06.2014 про відкладення розгляду справи, направлена за накладною № GD 364282506 WW, вручена відповідачу 23.06.2014 (а.с.130, 132);

- клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило;

- адреса відповідача, за якою направлялись відповідні поштові відправлення, відповідає адресі, вказаній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 17.06.2014 (а.с.88-90) та станом на 07.07.2014 (а.с. 139-140);

- матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

03.07.2013 року між сторонами у справі - ДП «АМПУ» в особі філії «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ» та ТОВ «ЮВАС-БРОКЕР» укладено договір № 48/П-13 (далі - договір, а.с.14-17).

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

За умовами договору позивач (підприємство) зобов'язався за заявками відповідача (агента) надавати послуги з лінійного і портового лоцманського проведення, послуги по перешвартуванню, перетягуванню суден в акваторії порту, надавати послуги Служби регулювання руху суден (далі - СРРС) у зонах дії центрів і постів регулювання руху суден (далі - ЦРРС/ПРРС) та надавати право проходження по Бузько-Дніпровсько-лиманському, Херсонському морському каналам та глибоководному судновому ходу р. Дунай-Чорне море (далі - БДЛК, ХМК та ГСХ), а також надавати інформаційну послугу судну при проходженні судном ГСХ; агент - відповідач у справі - зобов'язався прийняти та оплатити надані послуги. При цьому, споживачем послуг позивача є судновласник (у розумінні послуг ст. 20 Кодексу торговельного мореплавства) (п. 1.1 договору).

Відповідно до пп. 2.1.1, 2.1.2 договору, (підприємство) зобов'язане за заявками (агента) у встановленому даним договором порядку, відповідно до діючих Правил плавання, обов'язкових постанов, Зводу звичаїв порту тощо (далі - правила) своєчасно та якісно виконувати лінійні і портові лоцманські проведення суден, надавати послуги по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, подавати послуги СРРС у зонах дії ЦРРС/ПРРС та надавати право проходження по БДЛК, ХМК та ГСХ, а також надавати інформаційну послугу судну при проходженні судном ГСХ.

Умовами договору визначено, що позивач має надавати відповідачу (агенту) рахунки для сплати зборів і платежів за користування зазначеними послугами, які оформлені на підставі встановлених цін і державних тарифів, розцінок (підприємства) та вимог цього договору; рахунки направляються поштою або вручаються (агенту) під розписку; у необхідних випадках рахунки попередньо можуть направлятися факсом (п.2.1.2 договору).

Згідно п. 2.2.1 договору (агент) зобов'язується своєчасно подавати на адресу (підприємства) заявки на лоцманське обслуговування, надання послуг по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, рух суден, надання інформаційної послуги судну при проходженні судном ГСХ і надання послуг СРРС, у тому числі у зонах дії ПРРС «Іллічівськ», ПРРС «Южний», ПРРС «Одеса», які судно повинно проходити транзитом (додаток № 1 до цього договору) (далі за текстом заявка) і їх уточнення відповідно до правил та умов цього договору.

За умовами відповідного договору, відповідач має здійснювати своєчасну оплату відповідно до умов договору по суднах, що плавають під іноземним прапором - у ВКВ, а під прапором України - у національній валюті України, якщо інше не передбачено чинним валютним законодавством України; вказувати у банківських документах необхідну розшифровку платежу по кожному судну. При цьому, оплата здійснюється у порядку, визначеному діючим законодавством України у сфері ЗЕД, валютного регулювання та валютного контролю (пункт 2.2.3 договору).

Відповідно до п. 2.2.4 договору (агент) зобов'язується сплачувати рахунки, виставлені (підприємством) у терміни, визначені цим договором.

Як встановлено п. 8.1 договору, він вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами; строк дії цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 та закінчується 31 грудня 2013 року (пункт 8.2 договору).

Додатковою угодою б/н від 18.12.2013 до договору п. 8.2 договору викладено у новій редакції, відповідно до якої, строк дії договору закінчується 31 грудня 2015 року (а.с.20).

Як зазначає позивач у позовній заяві, ним у березні-квітні 2014 року надавались послуги, визначені відповідним договором за заявками відповідача про забезпечення лоцманської проводки від: 11.03.2014 (а.с.29), 14.03.2014 (а.с.37), 14.03.2014 (а.с.44), 19.03.2014 (а.с.45), 23.03.2014 (а.с.50), 23.03.2014 (а.с.55), 30.03.2014 (а.с.148), 04.04.2014 (а.с.64), 03.04.2014 (а.с.65),

На підтвердження надання відповідних послуг надані лоцманські квитанції, підписані капітанами суден, у яких зазначено про здійснення лоцманського проведення та надання послуг СРРС, від: 1303.2014 №1165 (а.с.23); 13.03.2014 №1189 (а.с.27); 17.03.2014 №1252 (а.с.36); 20.03.2014 №1318 (а.с.42); 18.03.2014 №1262 (а.с.43); 23.03.2014 №1420 (а.с.49); 23.03.2014 №1419 (а.с.54); 30.03.2014 №1581 (а.с.59); 04.04.2014 №1201 (а.с.63); 05.05.2014 №1734 (а.с.63).

Про надані послуги ЦРДС (транзит) видані квитанції від: 13.03.2014 №5134 (а.с.24); 13.03.2014 №5202 (а.с.28); 15.03.2014 №5467 (а.с.32); 17.03.2014 №5568 (а.с.35); 20.03.2014 №5830 (а.с.40); 18.03.2014 №5622 (а.с.41); 23.03.2014 №6247 (а.с.48); 23.03.2014 №6271 (а.с.53); 30.03.2014 №7056 (а.с.58); 05.04.2014 №7818 (а.с.62).

На оплату наданих послуг у відповідності з умовами договору, позивачем видані рахунки для оплати вказаних послуг, а саме:

- КР-03975 від 14.03.2014 на суму 1268,78дол. США (а.с.21);

- КР-04045 від 16.03.2014 на суму 324,86дол. США (а.с.25);

- КР-04249 від 15.03.2014 на суму 302,80дол. США (а.с.30);

- КР-04344 від 18.03.2014 на суму 324,86дол. США (а.с.33);

- КР-04491 від 21.03.2014 на суму 1798,27дол. США (а.с.38);

- КР-04721 від 24.03.2014 на суму 294,52дол. США (а.с.51);

- КР-04703 від 27.03.2014 на суму 329,97дол. США (а.с.46);

- КР-05135 від 31.03.2014 на суму 1028,48дол. США (а.с.56);

- КР-05495 від 05.04.2014 на суму 712,01дол. США (а.с.60).

Відповідачем відповідні рахунки отримані, про що свідчать реєстри одержаних рахунків разом з оригіналами квитанцій від:

- 19.03.2014 № КР000000668 на суму 1896,44дол. США (а.с.69);

- 21.03.2014 № КР000000688 на суму 2123,13дол. США (а.с.68);

- 26.03.2014 № КР000000737 на суму 294,52дол. США (а.с.147);

- 27.03.2014 № КР000000757 на суму 329,97дол. США (а.с.67);

- 03.04.2014 № КР000000828 на суму 1028,48дол. США (а.с.66)

- 08.04.2014 № КР000000859 на суму 712,01дол. США (а.с.70).

Всього позивачем надано послуг на загальну суму 6384,55дол. США.

Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем обов'язку щодо оплати вищевказаних послуг, наданих у березні-квітні 2014 року, а також застосування до нього відповідальності, встановленої умовами договору за порушення відповідного зобов'язання.

Заявлені вимоги є обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 106 Кодексу торговельного мореплавства України (далі - КТМ України), із суден, що користуються послугами морських лоцманів, справляється лоцманський збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики економічного розвитку.

Згідно пп. 4.8 Положення про морських лоцманів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України 08.05.2013 № 292 (зареєстровано в Міністерстві

юстиції України 10.06.13 № 920/23452) (далі - Положення), із суден, що користуються послугами морських лоцманів, справляється лоцманський збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються відповідно до закону; лоцманський збір справляється й за лоцманське проведення, що здійснюється методом лідирування, а також у випадках, коли один лоцман здійснює проведення декількох суден, що прямують одне за одним.

В силу п.4.9 Положення, лоцманські послуги надаються на підставі двостороннього договору між капітаном судна або морським агентом, що виступає від імені судновласника, з однієї сторони, і лоцманським підприємством, що надає ці послуги, з іншої сторони.

Таким чином, діюче законодавства визначає можливість надання лоцманських послуг також на підставі договору між морським агентом, який виступає від імені судновласника, та лоцманським підприємством, що надає відповідні послуги, що мало місце у даному випадку.

Як визначено п.4.10 Положення, лоцманська квитанція заповнюється і підписується капітаном судна та є документом, що підтверджує факт надання лоцманських послуг; у квитанцію капітан судна вносить відомості, які визначені у формі лоцманської квитанції; внесені у квитанцію відомості та зауваження капітан судна засвідчує своїм підписом та печаткою судна.

Отже, враховуючи вимоги п.4.10 Положення, який фактично визначає, що допустимим доказом надання лоцманських послуг є відповідні лоцманські квитанції, а також положення ч.2 ст.34 ГПК України, відповідно до якої обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, саме надані позивачем лоцманські квитанції є доказами надання відповідних лоцманських послуг.

Згідно з ч.1 ст. 110 КТМ України, у районах інтенсивного судноплавства (портові та узбережні води, вузькості, перетин морських шляхів) рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту, створюються служби регулювання руху суден, що здійснюють радіолокаційне обслуговування суден.

Як визначено ч.2 ст.110 КТМ України, зона дії і порядок руху суден в зоні встановлюються Правилами плавання у цій зоні, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту.

Під радіолокаційним обслуговуванням, за змістом ч.3 ст.110 КТМ України, мається на увазі контроль за безпекою судноплавства, регулювання руху суден, радіолокаційне проведення, подання допомоги суднам під час аварійно-рятувальних операцій, інформування про рух суден, стан засобів навігаційного облаштування, гідрометеорологічні умови та інші фактори, що впливають на безпеку плавання; перелік послуг, що надаються конкретною службою регулювання руху суден, ступінь обов'язковості окремих видів радіолокаційного обслуговування повідомляються в обов'язковій постанові по порту, лоціях і Повідомленнях мореплавцям; за межами територіального моря України служба регулювання руху суден обслуговує судна тільки за заявкою капітана судна.

Як визначено ст. 115 КТМ України, із суден, що користуються послугами служби регулювання руху суден, справляється збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики економічного розвитку.

Згідно з п. 4.1 Типового положення про службу регулювання руху суден, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2001 № 340 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.06.2001 за N 545/5736) (далі - Типове положення), служби регулювання руху суден (далі - СРРС) створюються для надання послуг з регулювання руху суден, які перебувають у зоні дії СРРС, з метою забезпечення безпеки мореплавства, ефективності судноплавства, охорони людського життя на морі, запобігання забрудненню довкілля з суден.

Як визначено п.2.1 статуту позивача, який затверджено наказом Міністерства інфраструктури України від 17.05.2013 №301 та зареєстровано 27.05.2013 за №10741360000045716, ДП «АМПУ» утворено, зокрема, з метою забезпечення функціонування морських портів, організації та забезпечення безпеки судноплавства.

Відповідно до п.3.1 Порядку надання послуг з регулювання руху суден, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 08.05.2013 № 291 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.05.2013 за №807/23339) (далі - Порядок), послуги з регулювання руху суден надаються СРРС для суден, які здійснюють закордонне плавання, на підставі заявки капітана судна і/або морського агента, уповноваженого судновласником; заявка на послуги з регулювання руху суден може бути поєднана із заявкою на лоцманські послуги.

У даному випадку, послуги з регулювання руху суден, які здійснювали закордонне плавання, здійснювалась на підставі заявки морського агента, що відповідає положення п.3.1 Порядку.

Згідно з п. 4.1 Порядку надання послуг з регулювання руху суден, із суден, що користуються послугами СРРС з регулювання руху суден, справляється збір, порядок справляння і розмір якого встановлюється відповідно до закону.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст.175 ГК України.

Згідно до ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.2.2 договору встановлено, що остаточний розрахунок здійснюється (агентом) на протязі десяти банківських днів з дати отримання від (підприємства) рахунку за реквізитами, зазначеними в такому рахунку; відповідно до п. 4.3 договору, зобов'язання по оплаті вважається виконаним (агентом) з моменту зарахування грошових коштів на рахунок (підприємства).

Оскільки отримані згідно реєстрів від 19.03.2014, 21.03.2014, 26.03.2014, 27.03.2014, 03.04.2014, 08.04.2014 рахунки у строк, встановлений п.4.2.2 договору, не сплачені, відповідачем не виконані взяті на себе зобов'язання, що ним не спростовано під час розгляду даної справи шляхом надання відповідних доказів.

Враховуючи зазначене, суд вважає обґрунтованими вимоги в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 6 384,55 доларів США, що станом на 22.05.2014 становить 74893,71грн.

В силу ч. ст. 216, ч.1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч. 2 ст. 217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

Пунктом 5.4 договору передбачено, що, у разі порушення строків здійснення остаточного розрахунку, передбачених п. 4.2.2 і п. 4.3 цього договору, (агент), за вимогою (підприємства), несе перед останнім відповідальність у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої вартості послуг за кожен день прострочення.

При зверненні до суду за позовною заявою позивачем нараховано відповідачу пеню у загальному розмірі 93,37дол. США, а саме за період з 03.04.2014 по 08.05.2014 на суму 1268,78дол. США у розмірі 21,27дол. США, за період з 03.04.2014 по 08.05.2014 на суму 324,86дол. США у розмірі 5.45дол. США, за період з 03.04.2014 по 08.05.2014 на суму 302,80дол. США у розмірі 5.08дол. США, за період з 05.04.2014 по 08.05.2014 на суму 324,86дол. США у розмірі 5.45дол. США, за період з 05.04.2014 по 08.05.2014 на суму 1798,27дол. США у розмірі 30.15дол. США, за період з 11.04.2014 по 08.05.2014 на суму 329,97дол. США у розмірі 4,59дол. США, за період з 10.04.2014 по 08.05.2014 на суму 294,52дол. США у розмірі 4,20дол. США, за період з 18.04.2014 по 08.05.2014 на суму 1028,48дол. США у розмірі 11,24дол. США, за період з 23.04.2014 по 08.05.2014 на суму 712,01дол. США у розмірі 5,93дол. США.

Однак, такі вимоги позивача підлягають задоволенню лише частково.

Так, згідно з розрахунком пені, здійсненим судом, загальний розмір пені що підлягає стягненню з відповідача становить 91,48дол. США, а саме за період з 03.04.2014 по 08.05.2014 на суму 1268,78дол. США у розмірі 21,27дол. США, за період з 03.04.2014 по 08.05.2014 на суму 324,86дол. США у розмірі 5,45дол. США, за період з 03.04.2014 по 08.05.2014 на суму 302,80дол. США у розмірі 5,08дол. США, за період з 05.04.2014 по 08.05.2014 на суму 324,86дол. США у розмірі 5,22дол. США, за період з 05.04.2014 по 08.05.2014 на суму 1798,27дол. США у розмірі 28,87дол. США, за період з 11.04.2014 по 08.05.2014 на суму 329,97дол. США у розмірі 4,59дол. США, за період з 10.04.2014 по 08.05.2014 на суму 294,52дол. США у розмірі 4,20дол. США, за період з 18.04.2014 по 08.05.2014 на суму 1028,48дол. США у розмірі 11,24дол. США, за період з 23.04.2014 по 08.05.2014 на суму 712,01дол. США у розмірі 5,56дол. США.

У стягненні пені у розмірі 1,89дол. США суд відмовляє, з огляду на необґрунтованість вимог у відповідній частині.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою позову судовим збором, підлягають частковому відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, а саме пропорційно розміру задоволених вимог, що складає 1826,47грн.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено 14.07.2014.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВАС-БРОКЕР» на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Дельта-лоцман» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» 6 384,55дол. США заборгованості, що станом на 22.05.2014 становить 74893,70грн., основної заборгованості та 91,48доларів США, що станом на 22.05.2014 становить 1073,10грн, пені, а також 1826,47грн. в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

3. В частині стягнення 1,89доларів США пені відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ейвазова А.Р.