Єдиний унікальний номер 261/1173/14-ц Номер провадження 22-ц/775/5728/2014

Категорія 32 Головуючий у 1 інстанції Сліщенко Ю.Г.

Доповідач Маширо О.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого Маширо О.П.

суддів Зінов»євої А.Г., Зайцевої С.А.

при секретарі Баранчикові Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу по апеляції ОСОБА_2 на рішення Петровського районного суду м. Донецька від 11 червня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та комунального лікувально-профілактичного закладу «Центральна міська лікарня № 14 м. Донецька» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

у с т а н о в и в :

До апеляційного суду звернулась позивачка ОСОБА_2 з апеляційною скаргою на рішення суду, яким їй було відмовлено у задоволенні її позовних вимог.

Суд першої інстанції установив, що позивачка з 12 по 31 січня 1995 року перебувала на стаціонарному лікуванні у лікарні № 14 м. Донецька, її обстежували лікарі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які, як вважає позивачка, встановили неправильний діагноз та неправильно її лікували.

Крім того, 10 жовтня 2007 року позивачка була госпіталізована до кардіологічного відділення цієї ж лікарні, де їй був призначений препарат «преднізолон», вживання якого призвело до небажаних наслідків.

Крім того, 21 квітня 2008 року її у лікарні обстежили лікарі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, дослідили медичні висновки та зробили свій висновок про відсутність у неї будь-якого захворювання, тобто фактично відмовили у лікуванні.

Крім того, з 08 по 17 серпня 2011 року вона перебувала на лікуванні у гінекологічному відділенні лікарні № 14, де відповідачки лікували їй не всі, а тільки одне захворювання: хронічний аднексит, тобто лікарі протягом усього часу не лікували їй безпліддя, через що її - на цей час померлі - батьки не мали онуків.

Суд установив, що позивачка вважає, що вона не може мати дітей з вини відповідачів, які неналежним чином її лікували, тому не вилікували їй безпліддя.

Відмовляючи позивачці у задоволенні її позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 не довела вини відповідачів як у встановленні їй неправильного діагнозу, так і у неправильному лікуванні, зокрема, відсутні докази на підтвердження протиправних дій відповідачів та причинного зв»язку між діями або бездіяльністю відповідачів і станом здоров»я позивачки.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати як незаконне та ухвалити нове по суті її позовних вимог.

На думку апелянтки суд першої інстанції не прийняв до уваги той факт, що у січні 1995 року відповідачки неправильно встановили їй діагноз, тому неправильно лікували, а також проводили лікарські дії, які не були відображені ними у її історії хвороби, тому цей факт їй зараз важко довести.

На дії лікарів вона зверталась зі скаргою до головного гінеколога області, однак копія тієї скарги у неї не збереглась.

Суд першої інстанції також не прийняв до уваги, що вона кілька разів зверталась за медичною допомогою у зв»язку з неможливістю мати дітей, однак дієвого лікування так і не отримала.

Крім того, вона двічі знаходилась на стаціонарному лікуванні у психіатричному відділенні, їй був встановлений діагноз: шизоафективний психоз, хоча лікарі їй казали, що у неї депресивний розлад.

Апелянтка вважає, що з вини відповідачів вона не змогла народити дітей, а її батьки, які на цей час вже померли, не побачили своїх онуків.

Сторони до апеляційного суду не з"явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Позивачка ОСОБА_2 подала до апеляційного суду заяву, у якій просила розглянути справу за її відсутності.

У відповідності до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду залишити без змін, з таких підстав.

У відповідності до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим у відповідності до вимог процесуального судочинства на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На думку апеляційного суду оскаржуване судове рішення відповідає вимогам процесуального і матеріального закону, тому підстав для його скасування немає.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції всебічно, повно і об"єктивно дослідив надані сторонами докази, правильно встановив фактичні обставини справи та зробив правильні правові висновки про те, що вимоги позивачки не ґрунтуються на законі.

У рішенні наведені відповідні мотиви, з яких суд його ухвалив. Ці мотиви не суперечать закону та не спростовуються доводами скарги.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка протягом тривалого часу дійсно неодноразово перебувала на лікуванні, у тому числі, стаціонарному.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 вказувала, що вона не може народити дитину з вини відповідачок, які, починаючи з 1995 року, неправильно її лікували, неправильно встановили їй діагноз, тому не вилікували її від безпліддя.

Проте ніяких належних та допустимих доказів щодо цього позивачка до суду не надала, хоча у відповідності до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Саме з цих підстав - відсутність належних доказів та недоведеність позовних вимог - суд першої інстанції обгрунтовано і відмовив позивачці ОСОБА_2 у позові.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду та не впливають на їх правильність, тому апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити як безпідставну, рішення суду як таке, що відповідає вимогам закону, залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Петровського районного суду м. Донецька від 11 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: