Єдиний унікальний номер 253/344/14-ц Номер провадження 22-ц/775/5808/2014
Категорія - 32 Головуючий у 1 інстанції - Тарасенко С.Б.
Доповідач - Зінов'єва А.Г.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 серпня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Зінов'євої А.Г.
суддів: Санікової О.С.
Канурної О.Д.
при секретарі: Алексєєвій Г.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве Донецької області на рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 23 травня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве Донецької області (далі Фонд) про встановлення факту проживання однією сім'єю та стягнення страхових виплат,-
В С Т А Н О В И В:
У січні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є рідною матір'ю ОСОБА_3, який знаходився у трудових відносинах з ТОВ «ОА «Інтерсервіс». ІНФОРМАЦІЯ_2 її син загинув при виконанні службових обов'язків, про що складений акт за формою Н-1 від 14.10.2013 р. У зв'язку з вказаними подіями вона звернулася до Фонду з приводу проведення їй страхової виплати у вигляді п'ятирічного заробітку її сина в чому їй було відмовлено з підстав недоведеності проживання однією сім'єю. Просила встановити факт її проживання з сином однією сім'єю і зобов'язати Фонд виплатити одноразову допомогу.
В ході слухання позивачка неодноразово позовні вимоги уточнювала і в остаточному вигляді просила встановити факт її проживання однією сім'єю з ОСОБА_3 і стягнути на її користь одноразову допомогу у вигляді п'ятирічного заробітку загиблого в розмірі 126021 грн. 60 коп.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 23 травня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені: встановлено факт проживання позивачки з ОСОБА_3 однією сім'єю з 1985 року по 01 серпня 2013 року. На її користь з Фонду стягнуто одноразову допомогу у розмірі 126021 грн. 60 коп.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач приніс апеляційну скаргу, в якій просили рішення скасувати як таке, що не відповідають вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, яким суд дав неправильну правову оцінку. Просили ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилався на те, що у суду першої інстанції не було підстав для стягнення на користь позивачки одноразової допомоги у вигляді п'ятирічного заробітку загиблого. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», право на отримання страхової виплати у разі смерті потерпілого мають особи зазначені у ст. 33 Закону, зокрема це члени сім'ї загиблого, які знаходилися на його утриманні. На момент смерті ОСОБА_3 позивачці виповнилося 53 роки, вона не була непрацездатної особою, не знаходилася на утриманні загиблого і тому не має права на отримання одноразової допомоги. За вказаних обставин у суду першої інстанції не було підстав для встановлення факту проживання однією сім'єю, оскільки вказаний факт не має для позивачки юридичного значення. Крім того, стягуючи на користь позивачки одноразову допомогу, суд не перевірив правильність проведених позивачкою нарахувань, які суперечать Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. №1266. При цьому, суд навіть не підрахував кількість місяців у п'яти роках, що складає 60 місяців, а не 72 як зазначено у розрахунках позивачки.
У судовому засіданні представник Фонду апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити у повному обсязі.
Позивачка до судового засідання не прибула, про день, час та місце слухання справи повідомлена належним чином.
Апеляційний суд вважає за необхідне відхилити клопотання адвоката ОСОБА_4 про відкладення слухання справи, оскільки відповідно до ч.2 ст. 169 ЦПК України, неявка представника сторони не є підставою для відкладення слухання справи. Безпосередньо від позивачки клопотань про відкладення слухання справи з причин неможливості прибути до судового засідання представника не надходило. Більш того, згідно договору про надання юридичної допомоги від 14.02.2014 р., укладеного між ОСОБА_2 та адвокатом ОСОБА_4, останнім прийнято на себе зобов'язання представляти інтереси позивачки лише у суді першої інстанції. Доказів укладання договору на надання юридичної допомоги в судій апеляційної інстанції не представлено.
Заслухавши доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що останньою доведений факт проживання однією сім'єю з сином ОСОБА_3, який загинув при виконанні трудових обов'язків. За вказаних обставин, суд вважав, що позивачка має право на отримання одноразової допомоги від Фонду в розмірі п'ятирічного заробітку загиблого, яку стягнув на користь ОСОБА_2, виходячи із розрахунку, наданого останньою.
Між тим, такі висновки суду не відповідають нормам матеріального права, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, є підставами для скасування рішення з ухваленням нового.
Так, при розгляді справи судом першої інстанції було встановлено, що позивачка є рідною матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Останній знаходився у трудових відносинах з ТОВ «ОА «Інтерсервіс», де працював в якості охоронця. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 загинув при виконанні трудових обов'язків, про що складено акт відповідної форми. За життя останній був зареєстрованим і фактично проживав (згідно довідки, наданої житловим органом) разом із позивачкою за адресою: АДРЕСА_1. На день смерті ОСОБА_3 позивачці виповнилося 53 роки.
Відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 р. (в редакції за станом на день виникнення правовідносин) (далі Закон), передбачені страхові виплати застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Зазначені грошові суми складаються із, зокрема, страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого).
Згідно ч.7 ст. 34 Закону, у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім'ї повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого і, крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого.
Виходячи з викладеного, Фондом проводяться виплати одноразової допомоги членам сім'ї, розмір якої повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату.
При цьому, як вбачається з вимог ст. 33 Закону, у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті. Такими непрацездатними особами є, зокрема: жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють; інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності; непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.
Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.
Крім того, як вбачається з вимог п.п. 6.1.1., 6.1.2., 6.1.4., 6.1.8. Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27.04.2007 р. №24, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 червня 2007 р. за №715/13982 (далі Порядок), робочий орган виконавчої дирекції Фонду розглядає справи про призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати в разі смерті потерпілого сім'ї та особам, які мають на це право, приймає рішення про виплати за умови подання документів, які видаються відповідними організаціями. Право на страхові виплати в разі смерті потерпілого мають особи, визначені статтею 33 Закону. Непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право (незалежно від того, разом вони проживали чи окремо), - мають право тільки для призначення щомісячних страхових виплат.
Виходячи з викладеного, сам по собі факт проживання однією сім'єю не дає права на отримання одноразової допомоги на сім'ю у розмірі п'ятирічного заробітку загиблого.
За вказаних обставин у суду першої інстанції не було підстав для стягнення з Фонду на користь позивачки одноразової допомоги ще й у розмірі, розрахованому з порушенням норм матеріального права.
Щодо встановлення факту проживання однією сім'єю, то враховуючи відсутність у позивачки права на отримання одноразової допомоги у суду першої інстанції не було підстав для задоволення цієї частини вимог.
Відповідно до вимог ст. 256 ЦПК України, суд встановлює факти, що мають юридичне значення. У даному випадку факт проживання позивачки однією сім'єю зі своїм сином ОСОБА_3 до дня його загибелі не має юридичного значення, оскільки з його встановленням у ОСОБА_2 не виникає права на отримання одноразової допомоги.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-304, 307 ч.1 п.3, 309 ч.1 п.4, 313, 314 ч.2, 316 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве Донецької області відхилити.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 23 травня 2014 року скасувати.
ОСОБА_2 у задоволенні позову, пред'явленого до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве Донецької області про встановлення факту проживання однією сім'єю та стягнення страхових виплат, відмовити.
Рішення набирає законної сили з дня його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий:
Судді: