Справа № 11a-1167 2006 р. Головуючий в 1-й інстанції
Орендовський А.В.
Категорія ст.296 ч.2 Доповідач: Дубченко А.П.
КК України
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 2006 р. грудня місяця "26" дня
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого - Годуна В.А.
Суддів: Дубченка А.П,, Ришкової Н.М.
З участю прокурора - Аитвиненка А.А.
засудже них - ОСОБА_1,
ОСОБА_2
потерпілої - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні кримінальну справу за апеляціями потерпілого ОСОБА_4 та державного обвинувача на вирок місцевого Скадовського районного суду Херсонської області від 9 жовтня 2006 року, -
встановила:
Цим вироком. ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1народження, раніше не судимий, -
засуджений за ст. 122 ч.І КК України до 1-го року 6-ти місяців позбавлення волі; за ст.185 ч.І КК України до 1-го року позбавлення волі; за ст.296 ч.2 КК України до 2-х років позбавлення волі на підставі ст.70 КК України до 3-х років позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі.
Запобіжний захід - тримання під вартою з 16.11.2005 р.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, раніше не судимий, -
засуджений за ст.122 ч.І КК України до 1-го року б-ти місяців обмеження волі; за ст.185 ч.І КК України до 1-го року виправних робіт; за ст.296 ч.2 КК України - 2-х років обмеження волі, на підставі ст.70 КК України до 2-х років обмеження волі у кримінально-виконавчій установі.
Запобіжний захід- взяття під варту з 17.11.2005 р.
За вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винними в тому, що 15.11.2005 р. біля 2-ї години разом з іншою особою, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в м.Скадовську по вул. Пролетарській, безпричинно, із хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, діючи з особливою зухвалістю напали на гр-на ОСОБА_4 і нанесли йому удари руками і ногами в різні частини тіла, заподіявши потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Після того, як ОСОБА_4 від отриманих тілесних ушкоджень втратив свідомість, ОСОБА_1таємно викрав у нього мобільний телефон, вартістю 500 грн., а ОСОБА_2 таємно викрав портмоне, вартістю 15 грн. і гроші в сумі 43 грн.
В апеляціях:
- потерпілий ОСОБА_4 вказуючи на однобічність судового
слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи,
істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне
застосування судом кримінального закону і невідповідність призначеного
судом покарання тяжкості злочину та особі засуджених, прохає вирок
скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд;
- державний обвинувач вказуючи на аналогічні обставини та на те,
що дії ОСОБА_2 необгрунтовано кваліфіковані за ч.І ст. 185 КК
України, оскільки вони містять склад адміністративного
правопорушення, прохає вирок суду скасувати і постановити новий
вирок, яким засудити ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за ст.187 ч.2 КК
України та призначити їм покарання відповідно 7 років 6 місяців і 7
років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.
В запереченні на апеляції засуджений ОСОБА_2 вказуючи, що слідчий ОСОБА_5 та потерпілий ОСОБА_4 працюють в одній установі і тому досудове слідство по справі проводилося предвзято та однобічно, прохає вирок суду залишити без змін.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляції, вислухавши думку прокурора та представника потерпілого ОСОБА_3 про скасування вироку та постановления нового вироку, пояснення засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та їх останнє слово, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають з слідуючих підстав.
Висовкй суду щодо вини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів за яких їх засуджено відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на зібраних по справі і досліджених у судовому засіданні доказах.
Так, засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в ході досудового та судового слідства послідовно пояснювали, що з ОСОБА_6 вони 14.11.2005 р. з 22-ї години знаходилися в барі «Скадовськ». Біля 2-ї години ОСОБА_1 з ОСОБА_6 вийшли з бару покурити і зустріли ОСОБА_4. На їх питання чи є в нього сірники він відповів грубо, що немає. ОСОБА_6 побіг за ним і почав його бити, декілька раз вдарив потерпілого ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який підбіг пізніше. Після того, як потерпілий знепритомнів, ОСОБА_1 підібрав лежачий біля нього мобільний телефон, а ОСОБА_2 з кишені витяг портмоне з 28 гривнями /а.с.44, 52-57,61,78, 81,96, 114-т.1; а.с.248-261 - т.2/.
Ці показання засуджених підтвердив в ході досудового та судового слідства потерпілий ОСОБА_4, який пояснив, що вийшовши з бару він зустрів ОСОБА_1 і ОСОБА_6а, які попросили у нього сірники, а коли він відповів, що не курить та пішов далі, йому ззаду нанесли удар по голові, він знепритомнів і отямився у лікарні. У нього зникли мобільний телефон і гроші/т.1 а.с.123-125, т.2 а.с.260-262/.
Свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 підтвердили, що знайшли неподалік від бару лежачого на дорозі без свідомості ОСОБА_4, якого доправили до лікарні.
А свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підтвердили, що 15.11.2005 р. о 12 годині вони разом із ОСОБА_1 продали на ринку мобільний телефон, який зі слів ОСОБА_1, той викрав у невідомого в ночі.
Вказаними доказами спростовуються твердження апелянтів про наявність у засуджених корисливого мотиву під час побиття потерпілого.
Факт побиття ОСОБА_4 засудженими і ОСОБА_6 підтверджується актом судово-медичного огляду /т.2 а.с.4-5/, згідно якого, у ОСОБА_4 виявлено закриту черепно-мозкову травму - забій головного мозку, садна та синці на голові, рвану забійну рану нижньої губи, підвивих одного зуба на нижній щелепі, забій грудної клітки з локальним пневмотораксом, які утворилися внаслідок ударів ногами і руками і відносяться до середньої тяжкості ушкоджень.
Цим актом спростовується твердження потерпілого про те, що йому був завданий лише один удар, після якого він знепритомнів.
Таким чином, суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ст.ст.122 ч.І, 296 ч.2 КК України, а ОСОБА_1 і за ст. 185 ч. 1 КК України.
Разом з тим, кваліфікуючи дії ОСОБА_2 за ст. 185 ч.1 КК України суд не врахував, що вартість викраденого ним майна не перевищує трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян (на час вчинення злочину - 393 грн.) і його дії містять склад адміністративного правопорушення. Тому вирок суду в частині засудження ОСОБА_2 за ст.185 ч.І КК України підлягає скасуванню в порядку ст.365 КПК України з закриттям справи в даній частині на підставі п.2 ч.І ст.6 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції потерпілого ОСОБА_4 та державного обвинувача залишити без задоволення.
Вирок Скадовського районного суду, від 09 жовтня 2006 року, відносно ОСОБА_1 - залишити без змін.
В порядку ст.365 КПК України цей же вирок в частині засудження ОСОБА_2за ст.185 ч.І КК України скасувати і на підставі п.2 ч.І ст.6 КПК України справу в даній частині закрити.
Вважати ОСОБА_2засудженим за ст.ст.122 ч.І, 296 ч.2 КК України, на підставі ст.70 КК України, до покарання призначеного судом - 2-х років обмеження волі у кримінально-виконавчій установі.
В решті вирок залишити без змін.
Головуючий: В.А.Годун
Судді: А.П.Дубченко, Н.М.Ришкова