Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа № 22-2761-  2006 р.                         Головуючий у 1-й інстанції- Жушман О.М.

Категорія -  36                                              Доповідач - Черненко В.В.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

20 грудня    2006 року                                   Колегія суддів Судової палати в цивільних

справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Головуючого судді - Черненко В.В.

Суддів - Говорухіна В.П., Фомічова С.Є.

при секретарі - Сегал О.П..

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 16 серпня 2006 року.

ВСТАНОВИЛА:

24.09.2001 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому ставить питання про стягнення з відповідача заборгованості по аліментах в сумі 2254 гривні 95 копійок включно по серпень 2001 року, а далі по 1 гривні 60 копійок з застосуванням індексу інфляції за кожен місяць на утримання сина ОСОБА_3, та стягнення моральної шкоди в розмірі 3000 гривень. В судовому засіданні в серпні 2006 року позивач змінила свої вимоги і просила суд стягнути з відповідача на її користь заподіяну шкоду в зв'язку з тратою годувальника в розмірі 16424 гривні 01 копійку за період з 1.03.1994 року по 1.03.2006 року, та моральну шкоду в розмірі 3000 гривні.

В обгрунтування позовних вимог вказала , що 28 листопада 1992 року відповідачем було здійснено ДТП в результаті якої її чоловік, ОСОБА_4, загинув . У загиблого залишився неповнолітній син . матір'ю якого є позивач. Відповідно до рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області  від.29.04.1994 року з відповідача на її користь на утримання сина ОСОБА_3 , щомісячно повинні стягуватись аліменти по 158200 карбованців, що зараз складає 1 гривня 60 копійок, починаючи з лютого 1994 року з моменту подачі заяви. Вказує , що відповідач не сплачує вказані аліменти і тому не виплачені аліменти необхідно про індексувати та стягнути на її користь.

Рішенням Кіровського районного суду   М.Кіровограда від 15.02.2006 року позовні вимоги було частково задоволено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду в зв'язку з порушенням норм процесуального та матеріального права допущених при постановці рішення судом першої інстанції.

Перевіривши законність та обгрунтованність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги апеляційний суд дійшов висновку , що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково . Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового рішення , яким позовні вимоги позивача підлягають відхиленню.

Постановляючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку , що суму відшкодування шкоди яку виплачує відповідач потрібно індексувати відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України  про індексацію грошових доходів громадян від 25 січня 1991 року»   . В рішенні суд вказав . що у відповідності   з висновком   судово-економічної експертизи відшкодування шкоди неповнолітньому ОСОБА_3 з урахуванням індексації за період з 01 березня 1994 року по 01 березня 2006 року експертом визначено в розмірі 16616 гривень 13 копійок. Зазначену суму повинно бути змінено на суму фактично відшкодованої /сплаченої шкоди відповідачем. Також суд вказав , що оскільки позивач звернулась з позовом 24 вересня 2001 року . то стягнення проводити з вересня 1998 року, так як з 1994 року позивачкою  пропущено трирічний строк позовної давності.  Суд також  врахував ,  що відповідач похилого віку , пенсіонер, а тому вказану суму необхідно   замінити на 2000 гривень. Суд визначився , що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 11244 гривні 73 копійки та . щомісячно кошти з урахуванням індексації проведеної експертом 197 гривень 93 копійки. В задоволені інших позовних вимог відмовив.

Колегія суддів не погодилась з такими висновками суду першої інстанції , тому що рішення суду не грунтується на законі і воно не є обгрунтованим , а саме, відповідно до ст..213 ЦПК України законним є рішення , яким суд , виконавши всі вимоги цивільного судочинства вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обстави на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень , підтверджених тими доказами які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст..11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу . в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі.

З матеріалів справи вбачається , що рішенням Петрівського районного суду від 29 квітня 1994 року в зв'язку з втратою годувальника на користь позивачки з відповідача було стягнуто    на утримання її сина ОСОБА_3   по 158200 карбованців щомісячно, що на час розгляду справи складає І гривню 60 копійок. Вказана сума   яка підлягає стягненню є фіксованою і не залежить від доходів відповідача по справі.

Позивач в позовній заяві ставить питання, про стягнення з відповідача нерегулярно сплачених сум які суд визначив на відшкодування шкоди в зв'язку з втратою годувальника при цьому вказуючи , що вказані суми необхідно стягнути з відповідача із застосуванням індексації.

Колегія суддів перевірила вимоги позивача відповідно до наданих доказів і дійшла висновку , що докази які б підтверджувати позовні вимога позивача в частині заборгованості по платежах в матеріалах справи відсутні. В матеріалах справи є довідки надані відповідачем по справі , що заборгованості по платежах відповідно до рішення Петрівського районного суду від 1994 року немає.

Відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 р. з наступними змінами і в редакції від 06.02.2003 року індексації підлягають грошові доходи громадян , одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я , а також суми , що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.

Відповідно до ст..5 вказаного Закону підприємства . установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів, підприємства, установи та організації , що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів. Індексація пенсій, інших виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших видів соціальної допомоги проводяться відповідно за рахунок Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, за рахунок коштів Державного бюджету України.

Індексація стипендії особам, які навчаються, проводяться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.

Виходячи із викладеного колегія суддів вважає . що відповідач по справі є фізичною особою . виплачує відшкодування шкоди в фіксованій сумі і яка не залежить від його заробітку . а тому . вказана сума не підтягає індексації відповідно до вказаного Закону оскільки в ст..5 вказаного Закону конкретно вказані джерела фінансування у випадку проведення індексації.

Посилання суду   першої інстанції на   ті обставини . що   позовні вимоги позивача підлягають задоволенню     оскільки  відповідно до вказаного  вище  Закону  підлягають індексації суми   які виплачуються   особам у випадку відшкодування шкоди в зв'язку з втратою годувальника є помилковим. Стаття 2 вищезазначеного Закону розповсюджується на правовідносини які виникли в зв'язку з заподіянням працівникові шкоди . а також суми що виплачуються особам у разі втрати годувальника . тобто у випадках заподіяння шкоди особі   підприємствами   чи   організаціями      і   в   яких   конкретно   вказується   джерело фінансування при проведені індексації. В нашому випадку  на правовідносини які виникли між сторонами   Закон    України «Про індексацію    грошових доходів населення» не розповсюджується   . так як відповідач не є тим органом який  зобов'язаний відповідно до вказаного Закону нараховувати індексації в зв'язку з ростом цін . а організація в якій працює відповідач не несе відповідальність за шкоду заподіяну відповідачем.

Колегія суддів також вважає , що при розгляді справи суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, коли постановляв рішення про стягнення з відповідача на користь - позивача 197 гривень 93 копійки , оскільки в матеріалах справи відсутні докази про те . що позивачем по справі заявлялись позовні вимоги, відповідно до ЦПК України, про перерахування фіксованої суми , яку було визначено Петрівським районним судом Кіровоградської області в 1994 році, про щомісячні платежі на відшкодування шкоди в зв'язку з втратою годувальника.

Таким чином колегія суддів дійшла висновку , що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів також вважає , що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити оскільки вимоги позивача не обгрунтовані.

Керуючись ст.ст. 304,  307,  309,  313, 314, 316 ЦПК України  ,  колегія суддів Апеляційного суду Кіровоградської області:

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу задовільніші частково.

Рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 16 серпня 2006року скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 До ОСОБА_1 про стягнення індексації в зв'язку з заподіянням шкоди та відшкодування моральної шкоди відмовити.

На рішення може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.

Головуючий - підпис

Судді -   підписи

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду Кіровоградської області

В.В. Черненко