Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22-1934 - 2006 р Головуючий у 1-й інстанції- Мурашко С.І.
Категорія - 5 Доповідач - Черненко В.В.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2006 року Колегія суддів Судової палати в цивільних
справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючого судді - Черненко В.В. Суддів - Говорухіна В.П., Фомічова С.Є. при секретарі - Сегал О.П..
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 16 травня 2006 року.
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 яка діє в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Обознівської сільської Ради , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування на житловий будинок з надвірними будівлями що знаходиться АДРЕСА_1.
В обґрунтування позовних вимог вказала , що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 яка приходилась рідною бабусею її неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , та матір'ю її покійного чоловіка ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
Після смерті бабусі відкрилась спадщина на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований АДРЕСА_1 який був збудований під час шлюбу , з ОСОБА_5, але не був зданий в експлуатацію.
Свідоцтво на забудову було видано на ім'я ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3.
Свідоцтво про право на спадщину, після смерті ОСОБА_5 , не видавалось.
Відповідно до ст.. 1266 ч.1 ЦК України її донька ОСОБА_2 являється спадкоємицею за законом після смерті своєї баби ОСОБА_4 за правом представлення, оскільки її батько ОСОБА_3, померлий ІНФОРМАЦІЯ_ОСОБА_2 , доводився сином спадкодавця і відповідно до ст..1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги за законом. Оскільки її донька являється неповнолітньою /на час відкриття спадщини малолітня\ відповідно до ч.4 ст.1268 ЦК України вона вважається такою , що прийняла спадщину після смерті своєї баби. Інших спадкоємців які б прийняли спадщину немає. Таким чином донька має право спадкувати все майно , належне на день смерті баби ОСОБА_4.
Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 16 травня 2006 року в задоволені позовних вимог було відмовлено.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду в зв'язку з порушенням норм процесуального та матеріального права допущених при постановці рішення судом першої інстанції. Зокрема вказується , що судом першої інстанції не було належним чином перевірено надані позивачем докази по справі , а висновки суду необгрунтовані.
Перевіривши законність та обгрунтованність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково . Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановлениям нового рішення , яким позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Правовідносини які виникли регулюються ЦК України / в редакції 1963 року/ який діяв на час відкриття спадщини.
Відмовляючи в позові суд першої інстанції дійшов висновку , що позивач по справі яка діяла інтересах своєї неповнолітньої доньки починаючи з 1996 року не зробила жодної дії перелічених в статті 549 ЦК України /в редакції 1963 року/ , а тому вважається що вона відмовилась від спадщини. Суд пославшись на п.5 прикінцевих та перехідних положень ЦК України від 16 січня 2003 року , дійшов висновку, що спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняв її син ОСОБА_3.
Колегія суддів вважає , що висновки суду першої інстанції є помилковими.
Відповідно до ст..11 ЦК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб , поданим відповідно до ЦПК України , в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі.
Визнаючи , що ОСОБА_3 прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_4 суд вийшов за межі позовних вимог так як такі вимоги позивачем не ставились , а самостійних вимог ОСОБА_3 не заявлялось. Крім того суд першої інстанції неправильно визначився в тій частині позовних вимог де вказувалось , що неповнолітня ОСОБА_2 не прийняла спадщину після смерті своєї бабусі ОСОБА_4.
З матеріалів справи вбачається , що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5. Після його смерті відкрилась спадщина на збудований , але не зданий в експлуатацію будинок який знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Заповіт померлим не складався. Заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подавались.
Відповідно до статті 529 ЦК України / в редакції 1963 року/ який діяв на час відкриття спадщини , спадкоємцями першої черги які відповідно до ст.. 549 ЦК України / в редакції 1963 року/були : жінка ОСОБА_4 , син ОСОБА_3 які проживали в даному будинку і вступили в управління спадковим майном , що підтверджується матеріалами справи. Інших спадкоємців які б прийняли спадщину на підставі законодавства не встановлено судом. Спадкоємцем першої черги відповідно до ст.. 529 ЦК України був також ОСОБА_3 , але вказану спадщину він не прийняв. Проживав в своєму будинку в тому ж селі.
Відповідно до ст..2ОСОБА_2 КоБС України майно придбане в період шлюбних відносин є спільним майном.
З матеріалів справи вбачається , що ОСОБА_5 і ОСОБА_4 в період будівництва спадкового будинку знаходились в шлюбних відносинах . Відповідно до встановленого , ОСОБА_4 мала право на 1/ОСОБА_2 частину, будинку на підставі ст..2ОСОБА_2 КоБС України/ який діяв на той час/ і на 1/4 частину від спадкової маси , на підставі спадкування за законом. ОСОБА_3 мав право на 1/4 частину спадкового майна.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3.
Після його смерті відкрилась спадщина яка складалась із 1/4 частину будинку за адресою АДРЕСА_1, яку померлий прийняв , але не оформив після смерті батька ОСОБА_5. Спадкоємцями на вказане майно були відповідно до ст.. 529 ЦК України / редакція 1963 року/ мати -ОСОБА_4, жінка ОСОБА_1 та донька ОСОБА_2 в рівних частинах. Інших спадкоємців які б прийняли спадщину відповідно до законодавства судом не встановлено. Заява про прийняття спадщини не подавалась. Спадкоємці прийняли спадщину відповідно до ст.. 549 ЦК України оскільки там проживали і фактично вступили в управління спадковим майном, що підтверджується матеріалами справи.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4.
Після її смерті відкрилась спадщина яка складалась із 5/6 частини будинку за адресою АДРЕСА_1 . Спадкоємцями першої черги на вказане спадкове майно були відповідно до ст.. 529 ЦК України /редакція 1963 року/ син ОСОБА_3, внучка ОСОБА_2 в рівних частинах. Заява про прийняття спадщини ні ким не подавалась до нотаріальної контори. Заповіт померлою не складався.
Суд першої інстанції в своєму рішенні вказав , що ОСОБА_3 прийняв спадщину після смерті матері оскільки він деякий час після смерті матері проживав у спадковому будинку при цьому суд посилається на пояснення свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Суд вказав , що позивач в інтересах своєї доньки не зробила жодної дії переліченої в ст..549 ЦК України, а тому вважається, що вона відмовилась від спадщини.
Колегія суддів перевірила дані докази і встановила , що свідок ОСОБА_6 давала пояснення в суді першої інстанції декілька разів і пояснила, що після смерті ОСОБА_4 в будинку АДРЕСА_1 ніхто не проживав . У сина померлої ОСОБА_8 був свій дім АДРЕСА_ОСОБА_2 де він і проживав. Онуку - ОСОБА_2 разом з її матір'ю ОСОБА_1 незадовго до своєї смерті, ОСОБА_4 виписала з будинку, а тому на день смерті вона також там не проживала. В судді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_6 пояснила , що вона не давала пояснень в суді першої інстанції, що ОСОБА_3 після смерті своєї матері вступив в управління майном. Вказує , що він жив в своєму будинку , який йому подарував його покійний брат ОСОБА_3. За спадковим будинком після смерті матері не доглядав а тільки пиячив . Після смерті матері, через деякий час , ОСОБА_3 продав свій будинок і виїхав до Росії де і проживає зараз. Після смерті ОСОБА_4 вона доглядала за її будинком , їй приходила допомагати за вказаним будинком ОСОБА_1 із своєю дочкою ОСОБА_2 .Виходячи із встановленого апеляційний суд дійшов висновку , що посилання суду першої інстанції на пояснення свідка ОСОБА_6 , як на встановлений факт , що ОСОБА_3 прийняв спадщину після смерті матері - ОСОБА_4 є необгрунтованим оскільки дані обставини не знайшли свого підтвердження.
До пояснення свідка ОСОБА_7 , яка пояснювала ,що ОСОБА_3 прийняв спадщину, суд апеляційної інстанції віднісся критично , з тих підстав , що даний свідок після смерті ОСОБА_4 деякий час проживав в даному будинку і мав намір купити вказаний будинок. Також з матеріалів справи вбачається , зокрема пояснень ОСОБА_8 , що він після смерті матері заяву про прийняття спадщини не подавав , вважав , що мати залишила заповіт відповідно до якого він є хазяїном спадкового будинку . З матеріалів справи вбачається , що заповіт ОСОБА_4 не складався. Також встановлено, що в матеріалах справи відсутні переконливі докази, що ОСОБА_3 прийняв спадщину після смерті своєї матері - ОСОБА_4.
Таким чином колегія судців дійшла висновку , що єдиним спадкоємцем яка прийняла спадщину , відповідно до статті 549 ЦК України ,яка залишилась після смерті ОСОБА_4 була її онука ОСОБА_2 .
Дії ОСОБА_4 які виразились в виписці з постійного місця проживання за адресою АДРЕСА_1, неповнолітньої ОСОБА_2 колегія суддів визнала як незаконні з тих підстав , що ОСОБА_2 після смерті свого батька ОСОБА_3 успадкувала частину будинку по вулиці Новогеоргіївській 10 разом із своєю матір'ю та ОСОБА_4 і вона мала право проживати у вказаному будинку на підставі співвласника. Крім того вона фактично вступила в управління спадковим майном яке залишилось після смерті бабусі ОСОБА_4 так як її мати яка є її законним представником допомагала ОСОБА_6 яка була сестрою покійної ОСОБА_4 доглядати за будинком , що вважається як фактичне управління майном.
В судовому засіданні апеляційної інстанції було встановлено , що неповнолітній ОСОБА_2 фактично належить 5/6 частини спадкового майна , а її матері тільки 1/6 частина спадкового майна . Мати неповнолітньої ОСОБА_2 відмовляється від своєї частини на користь своєї доньки. Колегія суддів вважає, що оскільки спадщина ще не була оформлена, відмова ОСОБА_1. на користь своєї неповнолітньої дочки не порушує ні чиїх інтересів то суд вважає за можливе визнати право власності на весь будинок який знаходиться за адресою АДРЕСА_1, за неповнолітньою ОСОБА_2 .
Керуючись ст.ст. 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України , колегія суддів Апеляційного суду Кіровоградської області:
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу задовільнити.
Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 16 травня 2006 року скасувати.
Позов ОСОБА_1 яка діє в інтересах своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 задовільнити.
Визнати право власності на житловий будинок з надвірними будівлями розташованого АДРЕСА_1 за ОСОБА_2
На рішення може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.
Головуючий : підпис
Судді : підписи
В.В. Черненко
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду Кіровоградської області