Судове рішення #382124
Головуючий у 1 інстанції - Регеша В

Головуючий у 1 інстанції - Регеша В.О. Доповідач - Спірідонова Л.С.

 

Справа № 22-3/12 2006 р. Категорія 44

 

 

 

 

апеляційний суд кіровоградської області

РІШЕННЯ Іменем України

13 грудня 2006 р. Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Головуючого - Полежая В.Д.

Суддів - Спірідонової Л.С., Белінської І.М.

при секретарі - Шевченко Н.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайсуду від 16 жовтня 2006 p., -

ВСТАНОВИЛА:

20 березня 2002 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Світловодського казенного комбінату твердих сплавів і тугоплавких металів та Світловодської державної виконавчої служби про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з роботи та стягнення матеріальних та моральних збитків.

В обґрунтування своїх вимог зазначала, що її чоловік ОСОБА_2 працював на згаданому підприємстві до 6.07.1998 року. Трудові правовідносини припинив у зв'язку зі смертю. На день смерті заборгованість по зарплаті померлого становила 1073 грн. 11 коп., яку вона по рішенню комісії по трудовим спорам отримала, як спадкоємець у липні 1999 року.

Вважає, що невиплата заробітної плати з січня 1997 р. по липень 1998 року, несвоєчасне виконання рішення КТС державною виконавчою службою завдали їй матеріальну та моральну шкоду.

Після неодноразових уточнень і доповнень просила на її користь стягнути слідуючи суми: з казенного комбінату - за затримку при звільненні працівника середньомісячну зарплату з 6.07.1998 р. по липень 1999 р. в сумі 2476 грн. 12 коп.; індексацію по заробітній платі з серпня по грудень 1997 року в сумі 77 грн. 92 коп.; компенсацію на заробітку плату з січня 1998 р. по липень 1998 р. в сумі 106 грн. 26 коп., аудиторські витрати в сумі 30 грн., витрати на правову допомогу - 500 грн., моральну шкоду в сумі 15000 грн., вартість витрат на проїзд - 22 грн.

З Світловодської державної районної виконавчої служби просила стягнути індексацію за несвоєчасне виконання рішення комісії по трудовим спорам за період з листопада 1998 р. по червень 1999 р. в сумі 166 грн. 31 коп. та моральну шкоду в сумі

5000 грн.

Рішенням Світловодського міськрайсуду від 16 жовтня 2006 року в задоволенні

позову відмовлено.

 

Суд прийшов до висновку, що Світловодське районне відділення виконавчої служби було ліквідовано 19.08.2005 р., новостворена служба правонаступником ліквідованих відділів ДВС районних управлінь юстиції не являється, а тому відповідачем по справі не може бути.

Стосовно інших вимог, то вони задоволенню не підлягають, оскільки згідно цивільного законодавства заробітна плата не входить до складу спадкового майна.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначається, що правовідносини сторін не можуть регулюватись цивільним кодексом в редакції 2004 року, оскільки події мали місце у 1998 р. і регулювались постановою КМУ від 12.09.1991 р. Вважає, що має право на отримання всіх виплат, передбачених трудовим законодавством.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду скасуванню через неправильне застосування норм матеріального права та ухвалення нового рішення по суті заявлених позовних вимог.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд послався на рішення суду за 1999 рік, яким нібито питання виплати заборгованості по заробітній платі померлого ОСОБА_2 вже розглядалось, інші вимоги заявлені з порушенням строків позовної давності, а державна виконавча служба у 2005 році реорганізована і не є належним відповідачем.

Відмовляючи в задоволенні позову в повному обсязі суд не прийняв до уваги положення ст.4 Кодексу законів про працю України, за якою законодавство про працю складається з Кодексу законів та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Так, індексація заробітної плати вперше була передбачена в ст.95 КЗпП України у березні 1991 року, порядок індексації визначено ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» від 3.07.1991 p., зокрема в ст.10 зазначається, що за відповідних умов індексація доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи. З матеріалів справи вбачається, що питання індексації заробітної плати за 1997 рік підприємством повинно бути вирішено у січні 1998 року.

Згідно довідки про нарахування заробітної плати заборгованість виникла за серпень-грудень 1997 p., індексація на заборгованість в сумі 552 грн. 58 коп. не була нарахована. Відповідно до висновку аудиту її розмір складає 77 грн. 32 коп. Оскільки зазначена сума повинна бути врахована при визначенні загальної суми заборгованості, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Виплата середнього заробітку за час затримки розрахунку передбачена ст.117 КЗпП України. Така виплата є компенсаційною, а тому вимога про її отримання може належати тільки особі, що перебувала з підприємством у трудових правовідносинах і на цивільно-правові стосунки не розповсюджується. З цих же підстав не підлягають задоволенню і вимоги про відшкодування моральної шкоди.

Крім того, Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» прийнято 19.10.2000 р. і набрав чинності з 1.01.2001 року, а ст.237-1 КЗпП України про відшкодування моральної шкоди - з січня 2000 р.

Стосовно вимог до державної виконавчої служби, то вона не може бути відповідачем по даній справі, оскільки на момент видачі посвідчення комісії по трудовим спорам (а.с.18) 19 вересня 1998 року його виконання здійснювалось судовим виконавцем Світловодського міського суду і було виконано 14.07.1999 р.

ЗУ «Про виконавче провадження» був прийнятий у липні 1999 року, а главу 31-Г ЦПК України про оскарження дій, бездіяльності органів ДВС введено в дію з жовтня 2000 року

Відповідно зазначені вимоги задоволенню не підлягають.

 

Рішення, ухвалене з порушенням норм матеріального права, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст.307 ч.1п.2, 309 ч.1 п.4. 313-314,316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Світловодського міськрайсуду від 16 жовтня 2006 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Світловодського казенного комбінату твердих сплавів і тугоплавких металів на користь ОСОБА_1 77 грн. 32 коп.

В іншій частині резолютивну частину рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий: підпис Судді: підписи Згідно з оригіналом: Суддя апеляційного суду Кіровоградської області

Л.С. Спірідонова

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація