Справа №22ас-343 Головуючий у першій інстанції Яковлев О.В.
Категорія 1,3 Доповідач Черниш Т.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2006 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської
області в складі:
головуючого- судді Кривохижі В.І., суддів Черниш Т.В.,
Чорнобривець О.С., при секретарі Тітенко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду Кіровоградської області від 22 червня 2006 року,
встановила:
В лютому 2000 року ОСОБА_1звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області (далі - УМВС) про визнання неправомірною відмову врахувати до складу грошового забезпечення для перерахунку з 1 січня 2005 року раніше призначеної пенсії доплати та надбавки, передбачені Указом Президента України «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ» від 4 жовтня 1996 року № 926/96 (далі - Указ Президента від 4 жовтня 1996р.) та постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» від 13 липня 2004 року №895 ( далі постанова КМУ від 13 липня 2004 p.). Просив з цих підстав зобов»язати відповідача провести перерахунок пенсії та стягнути 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої йому неправомірними діями .
Постановою Ленінського районного суду від 22 червня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив постанову скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, і передати справу на новий розгляд. Зазначав, зокрема, що суд безпідставно застосував положення ч. 1 ст. 100 КАС, послався на нормативні акти, що втратили силу.
При розгляді справи позивач доводи апеляційної скарги підтримав, представник відповідача вважав, що суд ухвалив правильне рішення.
Переглянувши судове рішення в межах, визначених ст. 195 КАС України, заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи і нові докази, колегія суддів підстав для скасування постанови не вбачає.
2
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером Міністерства внутрішніх справ України. Пенсія йому була призначена після звільнення 6 січня 2000 року у відставку за віком згідно п. «а» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» від 9 квітня 1992 року №2262- XIІ (далі - Закон №2262-ХІІ) у розмірі 61 % суми грошового забезпечення, визначеної за ст. 43 Закону.
Відповідно доп.2 р.11 «Прикінцеві положення» Закону України №1769-ІУ від 15 червня 2004 року «Про внесення змін до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» з 1 січня 2005 року позивачу було зроблено перерахунок пенсії з урахуванням доплат та надбавок, які він отримував під час проходження служби, та відповідних надбавок, які введені після звільнення позивача.
Відмову відповідача прийняти при цьому в розрахунок доплату, передбачену п. «а» ч. 3 Указу Президента України «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ» від 4 жовтня 1996 року №926/96 не можна визнати неправомірною. Зазначеною нормою надано право керівникам органів внутрішніх справ у межах асигнувань, що виділяються на утримання цих органів, встановлювати особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їхньою згодою та в інтересах справи на службі, -щомісячну доплату в розмірі від 25 до 50 відсотків суми пенсії, яка б могла бути їм нарахована.
Представник відповідача визнавав, що дія п.»а» ч. 3 Указу на ОСОБА_1 поширювалась, і не заперечував, що той з липня 1997р. міг отримувати встановлену зазначеним Указом щомісячну доплату, підтвердивши наданим додатком до наказу УМВС №436 від 11 червня 1997 року, що така доплата становила 25 відсотків суми пенсії, яка могла бути нарахована позивачеві. Наказом УМВС від 15 березня 1999 року такі доплати особам складу органів УМВС були скасовані з 1 березня 1999 року.
Як вбачається з матеріалів оглянутої цивільної справи №1138. ОСОБА_1 в березні 2000 року оскаржував законність зазначеного наказу від 15 березня 1999 року в порядку гл. 31-А ЦПК (1963р.). однак ухвалою Ленінського районного суду від 1 вересня 2000 року, залишеною без зміни ухвалою Кіровоградського обласного суду від 12 жовтня 2000 року, скарга була залишена без розгляду у зв»язку з пропуском без поважних причин строку звернення до суду.
Відповідно до ч. З ст. 43 Закону України №2262-ХІІ ( в редакції Закону № 1769-ІУ від 15 червня 2004 року, який набув чинності з 1 січня 2005 року) пенсії особам, які мають право на пенсію за цим Законом, обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством. Пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №396 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (із змінами та доповненнями) теж передбачено правило обчислення пенсії із суми грошового забезпечення, що виплачується зазначеним особам на день звільнення.
з
Як вбачається з наявних в розрахунку вислуги років даних, ОСОБА_1 вийшов на пенсію з посади старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ інспекції штабу УМВС в Кіровоградській області, на яку був призначений наказом № 329 л/с від 22 листопада 1999 року. На той час Указ Президента від 4 жовтня 1996 року № 926/96 був чинним, але запроваджена п. «а» ч. З доплата, яка відноситься до додаткових видів грошового забезпечення, у встановленому законом порядку позивачу не призначалась і, відповідно, не виплачувалась за останньою штатною посадою.
За таких обставин відсутні підстави для врахування зазначеної доплати, яку позивач не отримував під час проходження служби, працюючи на посаді, з якої звільнився на пенсію, тому суд правильно відмовив в задоволенні позову в цій частині.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд помилково визнав як одну з підстав для відмови в задоволенні позову- пропуск позивачем встановленого ч.1 ст. 100 КАС строку звернення до суду. Доводи ОСОБА_1 про те, що УМВС повідомило його про відмову врахувати зазначені доплати при перерахунку пенсії в липні 2005 року, не спростовані, підтверджені матеріалами цивільної справи №2-3776 /05, позовне провадження в якій було відкрите 14 вересня 2005 року за відповідною позовною заявою ОСОБА_1 до УМВС , з якою звернувся до суду 18 серпні 2005 року. Ухвалою від 7 грудня 2005 року суд закрив провадження у справі з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК, роз»яснивши позивачу право на звернення до суду з адміністративним позовом.
Саме відмовою у перерахунку з 1 січня 2005 року пенсії, а не припиненням з 1 березня 1999 року доплати, ОСОБА_1 мотивував вимоги адміністративного позову, поданого 22 лютого 2006 року.
Помилково суд послався в рішенні і на постанову Кабінету Міністрів України №257 від 2 квітня 1993 року.»Про умови оплати праці працівників органів внутрішніх справ», яка втратила чинність з прийняттям Указу Президента України від 4 жовтня 1996 р. №926, та, видані МВС України на її виконання накази, що стосуються умов призначення інших, ніж ті, якими обгрунтовано позов, доплат.
Оскільки такі порушення не вплинули на правильний по суті висновок про те, що відповідачем при перерахунку пенсії не порушені законні права ОСОБА_1, колегія суддів вважає необхідним виключити зазначені посилання з мотивувальної частини постанови, не скасовуючи її.
Відсутні підстави і для задоволення вимоги ОСОБА_1 про покладення на УМВС зобов»язання провести перерахунок пенсії з урахуванням підвищення 40% грошового утримання, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2004 року №895 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ». Цією постановою передбачаюсь підвищення з 1 вересня 2004р. зазначеним особам раніше призначених пенсій, для обчислення яких у складі грошового забезпечення немає додаткових видів грошового забезпечення ( крім відсоткової надбавки за вислугу років) або їх розмір менше 40 відсотків грошового забезпечення. Дія зазначеної постанови на позивача не може поширюватись, оскільки йому, як підтверджено наявними в оглянутій судом пенсійній справі матеріалами, з 1 січня 2005 року пенсія перерахована з грошового забезпечення загальною сумою 2005 грн.50 коп., в тому числі 1640 грн., тобто, значно більше, ніж 40% основних видів грошового забезпечення (364грн.50 коп.), складає розмір додаткових видів грошового утримання.
4
Таким чином, ОСОБА_1 права на перерахунок пенсії з підстав, на які посилається в позовній заяві, не має. Перерахунок управлінням МВС проведено відповідно до чинного законодавства, при цьому законні права та інтереси позивача не були порушені, моральна шкода йому не завдана, відшкодуванню не підлягає.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, а тому,
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 199, 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду Кіровоградської області від 22 червня 2006 року -без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду протягом одного місяця.
Головуючий : підпис
Судді : підписи
Т.В. Черниш
Згідно з оригіналом: Суддя апеляційного суду Кіровоградської області