Справа № 22ц-2903/2006 Головуючий в 1-й інстанції: Вербицький В.В.
Категорія: Доповідач: Борисов Є.А.
УХВАЛА
Іменем України
2.1 листопада 2006 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного
суду Луганської області у складі:
головуючого: Борисова Є.А.
суддів: Кравченко Н.В., Пригорнєвої Л.І.
при секретарі: Годуновій К.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за
апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного
суду м. Луганська від 8 серпня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до
Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» в особі дирекції в Луганській
області про стягнення несплаченої страхової суми
встановила:
У лютому 2006 року ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Луганська з позовом до Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» про стягнення несплачених страхових сум, посилаючись на те, що у серпні 2005 року він звільнився з прикордонних військ України у запас за станом здоров'я і згідно з висновком МСЕК від 19 вересня 2005 року у нього була встановлена ступінь втрати професійної працездатності - 20%, тому він вважає, що відповідач повинен сплатити йому страхову суму в розмірі 8460 грн., виходячи з мінімального прожиткового рівня 423 грн., який встановлено ст.. 63 Закону України « Про державний бюджет України на 2005 рік. Однак відповідач не в повному розмірі виплатив належну йому страхову суму, а саме 1700 грн., чим порушив його права. Тому позивач просив суд стягнути з відповідача недонараховану страхову суму в розмірі 6760 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 8 серпня 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» в особі дирекції в Луганській області про стягнення недонарахованої страхової суми було відмовлено за їх необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись при цьому на те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права.
В судовому засіданні позивач підтримав свою апеляційну скаргу. Представники відповідача і третьої особи - Адміністрації Державної прикордонної служби України в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнали, просили залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст.. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» військовослужбовці, а також військовозобов'язані, призвані на збори, підлягають державному обов'язковому особистому страхуванню на випадок загибелі або смерті в розмірі 100-кратного мінімального прожиткового рівня населення України на час загибелі або смерті. А також у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних у період проходження служби (зборів), у розмірі, залежному від ступеня втрати працездатності, що визначається у відсотковому відношенні від загальної суми страхування на випадок загибелі або смерті.
Статтею 1 Закону України « Про затвердження прожиткового мінімуму на 2005 рік» .встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 423 гривень, а також для тих, хто відноситься-до основних соціальних і демографічних груп населення:
дітей віком до 6 років -376 грн.;
дітей віком від 6 до 18 років -468 гривень;.
працездатних осіб -453 гривень;
осіб, які втратили працездатність -332 гривень.
Стаття 2 Закону України « Про затвердження прожиткового мінімуму на 2005 рік» передбачає, що розміри державних соціальних гарантій на 2005 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами, законом «Про державний бюджет України на 2005 рік, а також правовими актами Кабінету Міністрів України.
Статтею 59 Закону України « Про державний бюджет України на 2005 рік « передбачено що нарахування страхової суми з державного обов'язкового особистого страхування військовослужбовців відповідно до ст.. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» у 2005 році здійснюється виходячи з рівня 85 грн.
Відмовляючи позивачу в задоволенні його позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що поняття « мінімальний прожитковий рівень» і « прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць» не є тотожними поняттями і що розмір прожиткового рівня на підставі якого обчислюються страхові суми згідно із ст.. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» встановлюється законодавцем. Зокрема на 2005 рік такий рівень встановлено в розмірі 85 грн. і відповідач, як вбачається з матеріалів справи, провів нарахування страхової суми з державного обов'язкового особистого страхування позивача виходячи саме з цього рівня, встановленого законодавцем, і виплатив позивачу страхову суму 1700 грн.
З урахуванням вищенаведеного суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про відсутність будь-яких порушень прав позивача з боку Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» при нарахуванні і виплаті страхових сум.
Відповідно до ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням вимог процесуального і матеріального права і підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає. Керуючись ст.хт.303, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 8 серпня 2006 року про справі за позовом ОСОБА_1 до Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» в особі дирекції в Луганській області про стягнення несплаченої страхової суми залишити без змін.
Ця ухвала набирає чинності негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її оголошення.
Головуючий:
Судді: