Судове рішення #38251883

Єдиний унікальний номер 230/1994/13-ц Номер провадження 22-ц/775/5839/2014



Категорія - 26 Головуючий у 1 інстанції - Мірошкін О.І.

Доповідач - Зінов'єва А.Г.




У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


13 серпня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Зінов'євої А.Г.

суддів: Смєлік С.Г.

Іванової А.П.

при секретарі: Скоробогатової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 10 червня 2014 року по справі за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Єнакіївського міського управління юстиції (далі ВДВС),-


В С Т А Н О В И В:


У квітні 2014 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаною скаргою, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Єнакіївського міського суду від 08 грудня 2011 року з шахти «Червоний профінтерн» на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди стягнуто грошову компенсацію в розмірі 7500 грн. На підставі вказаного рішення був виданий виконавчий документ, за яким ВДВС відкрите виконавче провадження. Постановою державного виконавця ВДВС виконавчий документ йому був повернутий без виконання на підставі п.7 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Підставою для винесення такої постанови зазначено: ліквідація підприємства, неможливість отримання відомостей про рахунки та неможливість розшуку майна. Вважає такі дій державного виконавця неправомірними, оскільки за даними відповідного органу, боржник як юридична особа з Державного реєстру не виключений. Просив визнати дії ВДВС неправомірними та зобов'язати відкрити виконавче провадження.

Рішенням Єнакіївського міського суду від 10 червня 2014 року ОСОБА_2 у задоволенні скарги було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_2 приніс апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати як таку, що не відповідає вимогам діючого законодавства. Просив постановити нове рішення, яким задовольнити його скаргу у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги стягувач посилався на те, що у суду першої інстанції не було підстав для відмови у задоволенні скарги. Посилаючись на ліквідацію підприємства-боржника, як на підставу відмови у задоволенні скарги, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що підприємство не виключено з Державного реєстру юридичних осіб. ДП «Донвуглереструктуризація» займається лише фізичною ліквідаціє шахти і не є її правонаступником. Суд не перевірив належним чином всі докази на підтвердження його доводів і помилково визнав дії державного виконавця правомірними.

До судового засідання сторони не прибули, про день, час та місце слухання справи повідомленні належним чином.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, зазначені державним виконавцем у постанові про повернення виконавчого документу, є обґрунтованими.

Між тим, такі висновки суду, яких суд дійшов з порушенням норм процесуального права, є передчасними.

При розгляді справи судом було встановлено, що рішенням Єнакіївського міського суду від 08 грудня 2011 року з шахти «Червоний профінтерн» на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої пошкодженням здоров'я, стягнуто грошову компенсацію в розмірі 7500 грн. На підставі вказаного рішення виданий виконавчий документ, за яким ВДВС відкрите виконавче провадження. В ході проведення примусового виконання судового рішення, державним виконавцем були проведені перевірки наявності рахунків та майна у юридичної особи боржника, що позитивних результатів не дало. Постановою державного виконавця ВДВС від 17.03.2014 р. виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання на підставі п.7 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до вимог п.7 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року (в редакції за станом на день виникнення правовідносин) (далі Закон), виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи майно боржника, розшук яких здійснювався органами внутрішніх справ, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Як вбачається з вказаної норми Закону, на яку посилається державний виконавець в постанові про повернення виконавчого документу, вона не передбачає повернення виконавчого документу у зв'язку із ліквідацією підприємства-боржника. Тим більш, що в ході слухання справи фактичної ліквідації останнього як юридичної особи не встановлено.

На підтвердження обґрунтувань повернення виконавчого листа, ВДВС надані відповіді компетентних органів про наявність-відсутність рахунків та майна у підприємства-боржника. Разом з тим, відповідно до вимог п.7 ч.1 ст. 47 Закону, підставою для повернення є розшук майна, який здійснювався органами внутрішніх справ. Доказів проведення такого розшуку відповідним органом ВДВС не представлено.

Таким чином, у суду першої інстанції не було підстав для відмови у задоволенні скарги ОСОБА_2

Оскільки при вирішенні вказаного питання судом першої інстанції були порушені норми процесуального права, апеляційний суд вважає, що на підставі п.2 ч.1 ст. 312 ЦПК України судове рішення підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали.

Відповідно до вимог ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно ст. 385 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Як вбачається з матеріалів справи, постанову державним виконавцем винесено 17 березня 2014 року, направлено на адресу стягувача - 20.03.2014 р. і отримано останнім - 26.03.2014 р. Звертаючись із скаргою на дії ВДВС 10.04.2014 р., ОСОБА_2 просить поновити йому строк на оскарження дій державного виконавця, посилаючись при цьому на його порушення з поважних причин, а саме необхідність отримання довідки з Державного реєстру юридичних осіб щодо реєстрації підприємства-боржника.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 73 ЦПК України, суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Апеляційний суд вважає, що ОСОБА_2 строк подання скарги був пропущений з поважних причин і, оскільки його права дійсно були порушені ВДВС, вважає за можливе його поновити.

Згідно вимог ст. 387 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

При цьому, відповідно до ст. 388 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на відділ державної виконавчої служби, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303-304, 307 ч.2 п.2, 312 ч.1 п.2, 313, 314 ч.1 п..6, 315 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:


Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 10 червня 2014 року скасувати.

Поновити ОСОБА_2 строк для звернення до суду за захистом порушеного права.

Скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Єнакіївського міського управління юстиції задовольнити.

Дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Єнакіївського міського управління юстиції щодо винесення постанови від 17 березня 2014 року про повернення виконавчого документу ОСОБА_2 на підставі п.7 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» визнати неправомірними.

Зобов'язати державного виконавця відділу державної виконавчої служби Єнакіївського міського управління юстиції скасувати постанову від 17 березня 2014 року про повернення виконавчого документу ОСОБА_2.

Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.



Головуючий:


Судді:





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація