Єдиний унікальний номер 262/2380/14-ц Номер провадження 22-ц/775/5868/2014

Категорія - 24 Головуючий у 1 інстанції - Ульяніч І.В.

Доповідач - Зінов'єва А.Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Зінов'євої А.Г.

суддів: Смєлік С.Г.

Іванової А.П.

при секретарі: Скоробогатій Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 17 червня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до комунального підприємства Донецької міської ради (далі КП) «Донецькміськводоканал» про стягнення безпідставно отриманих коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 17 червня 2014 року ОСОБА_2 у задоволенні вищевказаного позову було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивачка принесла апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати як таке, що не відповідає вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, яким суд дав неправильну правову оцінку. Просила ухвалити нове рішення, яким задовольнити її вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 посилалася на те, що у суду першої інстанції були всі підстави для задоволення позовних вимог. В ході слухання справи судом першої інстанції встановлено, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 вона набула 14.12.2012 р. По вказаній квартирі значилася заборгованість по оплаті комунальних послуг з водопостачання та водовідведення, яку вона під загрозами відповідача мусила сплатити, оскільки у позові про списання з неї заборгованості рішенням суду їй відмовлено з підстав неправильно обраного способу захисту. Виходячи з діючого законодавства, вона не була споживачем послуг, які надавалися у квартиру до набуття нею права власності. Таким чином, суду було повністю доведено факт безпідставного отримання відповідачем коштів у розмірі 1400 грн., які складають із заборгованості по оплаті послуг, які їй не надавалися.

До судового засідання сторони не прибули, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно визначив правовідносини, які виникли між сторонами, надав їм відповідну оцінку і обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 14.12.2012 р., укладеному з ОСОБА_3, ОСОБА_2 набула права власності на квартиру АДРЕСА_1. У вказану квартиру позивачем надаються послуги з водопостачання та водовідведення. По вказаній квартирі за станом на 01.01.2013 р. мала місце заборгованість по оплаті вищевказаних комунальних послуг в розмірі 1477 грн. 39 коп., з яких 1400 грн. у січні 2014 р. позивачкою було погашено.

На підставі рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 09.01.2014 р. ОСОБА_2 було відмовлено у задоволенні позов, пред'явленого до КП «Донецькміськводоканал» про визнання недійсним боргу за послуги з водопостачання та водовідведення з підстав не відповідності обраного способу захисту ст. 16 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

При розгляді справи судом першої інстанції було встановлено наявність заборгованості по оплаті комунальних послуг по квартирі, яка була придбана позивачкою у грудні 2012 р. і яку останній було запропоновано сплатити, що нею було виконано.

Згідно вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

В ході слухання справи позивачкою не надано доказів безпідставного отримання відповідачем коштів в рахунок погашення заборгованості по оплаті комунальних послуг і тому у суду першої інстанції не було підстав для задоволення вимог ОСОБА_2

Апеляційний суд не може прийняти до уваги доводи позивачки про внесення оплати під загрозами відповідача, оскільки на їх підтвердження не надано доказів.

Також безпідставними є доводи про те, що згідно діючого законодавства, вона не була споживачем послуг, які надавалися у квартиру, право власності щодо якої вона набула у грудні 2012 р.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року (в редакції за станом на день виникнення правовідносин) (далі Закон) споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

При цьому, згідно Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України

від 21 липня 2005 р. №630, відповідач має право на отримання оплати комунальних послуг, зокрема з водопостачання та водовідведення.

Таким чином, рішення суду відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для його скасування не має. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-304, 307 ч.1 п.1-308, 313, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 17 червня 2014 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий:

Судді: