ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

                 

16.01.2007                                                                              Справа  №15/114

За позовом відкритого акціонерного товариства „Мукачівський пивзавод”,                 м. Мукачево

до Хлібокомбінату Іршавської райспоживспілки, м. Іршава

про стягнення 814,74 грн., в тому числі 549,80 грн. основного боргу –вартості поставленої продукції згідно з накладною №0004813 від 23.05.06, а також 264,94 грн. пені,

Суддя –голова господарського суду Ващиліна Н.М.

За участю представників сторін:

від позивача –Пупен Т.А., юрисконсульт, представник за довіреністю №37 від 17.1.06;

від відповідача – Паньканинець І.І., представник за довіреністю №772824 від 16.01.07;

СУТЬ СПОРУ: відкритим акціонерним товариством „Мукачівський пивзавод” заявлено позов до Хлібокомбінату Іршавської райспоживспілки про стягнення 814,74 грн., в тому числі 549,80 грн. основного боргу –вартості поставленої продукції згідно з накладною №0004813 від 23.05.06, а також 264,94 грн. пені.

Відповідач надіслав на адресу суду лист №1 від 05.01.07, в якому повідомив, що ним 18 грудня 2006 року була погашена заборгованість повністю.                                                                                                                                                    

Представник позивача просить стягнути на його користь пеню в розмірі 264,94 грн.  

Відповідач заперечує проти пред’явлених вимог, мотивуючи сплату основного боргу до подання позовної заяви.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,

                    СУД ВСТАНОВИВ:

За видатковою накладною №0004813 від 23.05.06 відповідачу було відвантажено позивачем пшеничне борошно на суму 5749,80 грн., вартість якого відповідачем сплачена частково.

За даними позивача заборгованість складає 549,80 грн. Однак відповідачем повідомлено про те, що сума 549,80 грн. перерахована ним позивачу платіжним дорученням №639 від 18.12.06, тобто до подачі позовної заяви.

Враховуючи зазначене, в частині стягнення суми основного боргу 549,80 грн. провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1.1 у зв’язку з відсутністю предмету спору.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені належить відмовити з огляду на наступне.

У відповідності до п.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” №543/96-ВР від 22.11.69 (з наступними змінами та доповненнями) за прострочення платежу пеня сплачується в розмірі, встановленому за згодою сторін. Статтею 231 Господарського кодексу України також регламентовано, що розмір штрафних санкцій може бути встановлено законом або договором.

Оскільки між сторонами спору відсутні договірні відносини, розмір пені сторонами спору не узгоджений, нарахована позивачем пеня стягненню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, п.1.1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД  ВИРІШИВ:

1.   Провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу 549,80  грн. припинити.

2. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 264,94 грн. пені відмовити.

3.  Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

     Суддя                                                             Н.М. Ващиліна