У Х В А Л А

іменем України

15 серпня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі

головуючий суддя: Хилевич С.В.

судді: Ковалевич С.П., Рожин Ю.М.

секретар судового засідання Ковальчук Л.В.

за участю позивача і представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Володимирецького районного суду від 14 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Великоцепцевицької сільської ради Володимирецького району і ОСОБА_2 про визнання права власності на виробничий будинок - будівлю центральної вагової,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Володимирецького районного суду від 14 травня 2014 року провадження у зазначеній справі закрито.

У поданій на рішення апеляційній скарзі позивач покликається на його незаконність та необґрунтованість через неправильне застосування норм процесуального права.

На її обґрунтування зазначав про помилковість висновків суду щодо правомірності договірного обсягу прав і обов'язків його представника, який повністю збігається з його повноваженнями як позивача. Представник не роз'яснив змісту угоди, а оскільки позивач є необізнаним у юридичній термінології, то знаючи про те, що представник управі відмовитися від позову, він не зміг би клопотати про закриття провадження у справі за його позовом про визнання права власності на майно, яке заслужив своєю роботою у колгоспі.

Не був присутнім він і при роз'ясненні процесуальних прав у судовому засіданні.

З наведених підстав просить ухвалу Володимирецького районного суду від 14 травня 2014 року скасувати, а позовну заяву передати на новий розгляд в той самий суд в іншому складі суддів.

У поданих запереченнях ОСОБА_2, вважаючи оскаржувану ухвалу законною і обґрунтованою, просив апеляційну скаргу відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі та з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи і доводи позивача, колегія суддів прийшла до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що заява про відмову від заявлених вимог не порушує прав і свобод сторін, зроблена в межах цивільної процесуальної дієздатності представника позивача відповідно до укладеної угоди про надання правової допомоги, тому підлягає прийняттю, а провадження у справі слід закрити.

Проте з такими висновками не можна погодитися.

Матеріалами справи встановлено, що в лютому 2014 року ОСОБА_1 подав позов до Великоцепцевицької сільської ради про визнання за ним права власності на виробничий будинок - будівлю центральної вагової в АДРЕСА_1 (а.с. 2-3).

24 січня 2014 року між позивачем і ОСОБА_3 укладено угоду про надання правової допомоги, за умовами якої ОСОБА_1 наділив свого представника повним обсягом прав, які надані законом представнику позивача (а.с. 12).

Норми ч. 5 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачають, що зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави та суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Стаття 26 Правил адвокатської етики, що затверджені Установчим з'їздом адвокатів 17.11.2012 року, вказує про обов'язок адвоката з розумною регулярністю інформувати клієнта про хід виконання доручення і своєчасно відповідати на запити клієнта про стан його справи. Інформація має подаватися в обсязі, достатньому для того, щоб він міг приймати обґрунтовані рішення стосовно суті свого доручення та його виконання.

У ході розгляду справи 14 травня 2014 року представник ОСОБА_1 подав заяву, де просив "залишити справу без розгляду в зв'язку із відмовою позивача від позову" (а.с. 41). Позивач був відсутній у судовому засіданні.

Згідно із ч. 2 ст. 174 ЦПК України до ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення.

За обставинами справи при прийнятті відмови від позову судом першої інстанції не враховано можливого конфлікту інтересів сторін угоди про надання правової допомоги, а також того, що відмова представника позивача від позову позбавляє ОСОБА_1 права в майбутньому пред'явити аналогічний позов.

З цією метою слід було визнати явку ОСОБА_1 у судове засідання обов'язковою і заслухати його думку з приводу відмови представника від позову.

Крім того, судом першої інстанції не роз'яснено наслідки закриття провадження у справі, що встановлено ст. 206 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 зазначеного закону у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Згідно з п. 3 ст. 311 ЦПК України підставою для скасування оскаржуваної ухвали є невідповідність висновків районного суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 313-315, 324-325 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Володимирецького районного суду від 14 травня 2014 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Головуючий: Судді: