У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі

головуючий суддя: Хилевич С.В.

судді: Василевич В.С., Ковалевич С.П.

секретар судового засідання Ковальчук Л.В.

за участю позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Радивилівського районного суду від 5 червня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Башарівської сільської ради Радивилівського району, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,: Дубенське ВРЕР ВДАІ УМВС України в Рівненській області; про визнання права власності на транспортний засіб,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Радивилівського районного суду від 5 червня 2014 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову до Башарівської сільської ради Радивилівського району, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,: Дубенське ВРЕР ВДАІ УМВС України в Рівненській області; про визнання права власності на транспортний засіб.

У поданій на рішення апеляційній скарзі позивач покликається на його незаконність та необґрунтованість через порушення норм матеріального і процесуального права, а також за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи.

На її обґрунтування зазначала про помилковість висновків суду щодо неналежності спірного транспортного засобу спадкодавцю ОСОБА_2, оскільки ця обставина підтверджується змістом реєстраційної карти АМТ від 22.01.2014 року і довідки від 08.02.2014 року №35\14-184. Оскільки вона є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 і звернулася до нотаріуса у передбачений законом строк для прийняття спадщини, тому підстав для відмови у задоволенні позову не вбачала.

З наведених підстав просить рішення Радивилівського районного суду від 5червня 2014 року скасувати і ухвалити нове - по суті позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі та з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи і доводи позивача, колегія суддів прийшла до висновку про відхилення апеляційної скарги.

Відмовляючи позивачу у задоволенні вимог, суд першої інстанції правильно виходив з відсутності доказів про належність на праві власності спірного транспортного засобу спадкодавцю, а також з того, що ОСОБА_1 втратила правовстановлювальний документ на автомобіль значно пізніше, ніж прийняла спадщину, тобто у неї була можливість надати його при прийнятті спадщини, однак нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину - спірний автомобіль якраз в зв'язку із відсутністю уже на той час технічного паспорта. Крім того, позивачем взагалі не представлено доказів щодо втрати технічного паспорта і щодо відмови уповноваженого органу у видачі дубліката правовстановлювального документа на транспортний засіб.

Матеріалами справи встановлено, що 24 лютого 2010 року у віці 73 роки померла мати позивача - ОСОБА_2 (а.с. 14).

Записи у реєстраційній картці АМТ свідчать про те, що вона була власником автомобіля Mercedes Benz 208 D, державний номерний знак НОМЕР_1, 1993 року випуску, кузов НОМЕР_2 (а.с. 12).

На а.с. 8 міститься довідка державного нотаріуса Радивилівської районної державної нотаріальної контори №86\02-14 від 07.01.2014 року, за якою спадкоємцем померлої є ОСОБА_1 відповідно до поданої заяви про прийняття спадщини, що зареєстрована в Книзі обліку та реєстрації спадкових справ за №214 від 03.03.2010 року (підстава: спадкова справа 94 за 2010 рік).

З довідки цієї ж нотаріальної контори №137\02-14 від 19.02.2014 року вбачається, що видача свідоцтва про право на спадщину за законом на користь позивача на автомобіль марки Mercedes Benz 208 D, державний номерний знак НОМЕР_1, власником якого була спадкодавець, унеможливлюється відсутністю правовстановлювального документа, що підтвердив би право власності на транспортний засіб (а.с. 9).

Вважаючи, що вона прийняла всю спадщину і тому успадкувала право на спірний автомобіль, однак у зв'язку із втратою 2 січня 2014 року правовстановлювального документа на транспортний засіб нотаріусом їй не видано свідоцтво про право на спадщину на нього, ОСОБА_1 звернулася до суду, вимагаючи визнати за нею право власності на автомобіль Mercedes Benz 208 D, державний номерний знак НОМЕР_1, 1993 року випуску, кузов НОМЕР_2.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Норми п. 18 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року №1388 (з наступними змінами) передбачають, що замість утраченого або непридатного для користування свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта) на підставі заяви власника або його представника видається нове свідоцтво.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, будь-яких доказів про звернення до реєстраційно-екзаменаційного підрозділу Державної автомобільної інспекції щодо реєстрації (перереєстрації) спірного автомобіля за нею та видачу нового свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта) ОСОБА_1 не надала, а судом їх здобуто не було.

Заява №34323064 від 22.01.2014 року з проханням провести перереєстрацію при видачі дубліката свідоцтва про реєстрацію не містить жодних відміток про її прийняття підрозділом Державної автомобільної інспекції для наступного вирішення. Також є очевидним, що заяву зроблено від імені ОСОБА_2, тобто матері позивача, яка померла ще 24 лютого 2010 року (а.с. 11-11, зв.).

Крім того, матеріали справи не містять будь-яких доказів щодо факту втрати ОСОБА_1 у січні 2014 року свідоцтва про реєстрацію автомобіля Mercedes Benz 208 D, державний номерний знак НОМЕР_1.

Тому такими, що не заслуговують на увагу, є доводи позивача про те, що нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірний автомобіль через відсутність правовстановлювального документа, оскільки за таких обставин свідоцтвом про реєстрацію автомобіля Mercedes Benz 208 D, державний номерний знак НОМЕР_1, вона не володіла вже на момент відкриття спадщини в 2010 році.

Таким чином спростовуються доводи апеляційної скарги про помилковість висновків місцевого суду щодо відсутності у ОСОБА_1 права на спірний автомобіль.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення є додержання судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 324-325 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Радивилівського районного суду від 5 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Судді: