У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 серпня 2014 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого судді - Ковалевича С.П.
суддів: Василевича В.С., Малько О.С.
секретар судового засідання - Пиляй І.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Зарічненського районного суду Рівненської області від 20 червня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» про визнання правочину недійсним та застосування наслідків його недійсності.
Перевіривши докази та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Зарічненського районного суду Рівненської області від 20 червня 2014 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.
Вважаючи дане рішення незаконним через порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, ОСОБА_1 подала на нього апеляційну скаргу.
В обґрунтування скарги вказує, що висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки правильно встановивши відсутність в неї волі і наміру для укладення договору про адміністрування активів, та того, що підписуючи спірний договір про адміністрування вона вважала, що укладає договір купівлі-продажу, суд прийняв рішення і обґрунтував його висновками, які не відповідають дослідженим і встановленим судом обставинам.
Посилаючись на викладені обставини, просить оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове, яким її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В запереченні на апеляційну скаргу ТОВ «АВТО ПРОСТО» вважають рішення суду першої інстанції обґрунтованим та законним, а доводи апелянта безпідставними, оскільки позивач мала повну і достовірну інформацію про послуги відповідача та порядок їх надання. Угода між позивачем та ТОВ «АВТО ПРОСТО» укладена відповідно до норм і положень цивільного законодавства.
Просять апеляційну скаргу відхилити, а рішення Зарічненського районного суду Рівненської області від 20 червня 2014 року залишити без змін.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що 21 квітня 2011 року між позивачем ОСОБА_1 та ТзОВ «АВТО ПРОСТО» укладено угоду № 349004 з додатками № 1, № 2 та № 4, які є невід'ємними частинами. Відповідно до цієї угоди відповідач взяв на себе зобов'язання надати позивачу послуги системи АвтоТак, спрямовані на придбання автомобіля ВАЗ 210994, зазначеного в додатку №1 до угоди.
Відповідно до п.1.2 Додатку №2 до угоди учасник уповноважує АВТО ПРОСТО на організацію та адміністрування системи. Система функціонує таким чином, що кількість Учасників групи, яким надається право на отримання автомобіля, відповідає кількості автомобілів, яку можливо придбати за рахунок чистого фонду групи. Учаснику, який сплатив повну вартість автомобіля та виконав усі зобов'язання щодо сплати внесків в оплату послуг та страхових платежів, буде надано право на отримання автомобіля на найближчому асигнаційному акті, який буде проводитись у місяці, наступному за місяцем в якому учасник повністю виконав усі зобов'язання за угодою. Такий учасник користується пріоритетом в отриманні автомобіля перед іншими учасниками в групі.
Згідно з розділом І, п.2.1 - 2.8 розділу ІІ Додату № 2 до цієї угоди позивач зобов'язався щомісячно сплачувати наступні платежі згідно графіку внесків: повний внесок, цілий чистий внесок, половинний чистий внесок, внесок в оплату послуг, внесок в оплату страхового платежу.
Відповідно до ст. 4, п. 4.1 додатку № 2 сторони домовилися про те, що учасник (позивач) отримує автомобіль через механізми надання права на його отримання, передбачені в угоді, якщо належним чином виконує свої зобов'язання за даною угодою.
За умовами укладеної угоди упродовж 2011-2012 років позивачем сплачено 25571 грн., що підтверджується квитанціями, доданими до матеріалів справи.
Колегія суддів апеляційного суду знаходить правильними і обґрунтованими висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову і визнання оспорюваного правочину недійсним з підстав помилки позивача при укладенні правочину, а тому погоджується з ними.
Згідно до ч.1, ч.2 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Встановлено, що позивач під час укладення угоди отримала її примірник та додатки до неї, в яких міститься детальний опис послуг, які надаються відповідачем, підписала її. Свою згоду з істотними умовами угоди позивач також підтвердила, вносячи протягом тривалого часу платежі, передбачені цією угодою.
До того ж, відповідно до ст. 10 угоди учасник заявляє, що отримав усі коректно викладені пояснення від представників фірми, уважно прочитав та зрозумів угоду та усі додатки до неї, що засвідчує своїм підписом.
Частиною 1 ст. 229 ЦК України визначено, що якщо особа, яка вчинила правочин, помилилась щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
Пункт 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» вказує, що помилки внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.
Крім того, відповідно до ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.
Судом першої інстанції роз'яснено позивачу, що відповідно до даної норми та ст.13 п. 13.1 та п. 13.9 додатку 2 до угоди, вона має право розірвати угоду за власним бажанням, про що має повідомити АВТО ПРОСТО у письмовій формі, та таким чином повернути сплачені нею повні внески.
Тому, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги про те, що місцевий суд досягнув висновків із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, які суд вважав встановленими, а також всупереч встановленим обставинам, не заслуговують на увагу і є необґрунтованими. Так само необґрунтованими апеляційний суд знаходить і посилання на порушення норм матеріального та процесуального права, які, на думку апелянта, допущені районним судом при вирішенні справи і ухваленні оскаржуваного рішення.
Рішення суду ухвалено без порушень норм матеріального і процесуального права, судом з'ясовано обставини, що мають значення для справи, в повній мірі, а апеляційна скарга не містить посилань на закон, з порушенням якого ухвалено рішення, та не спростовує правильності висновків суду, а тому колегія суддів не знаходить підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст.307, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Зарічненського районного суду Рівненської області від 20 червня 2014 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Сторони по справі мають право оскаржити рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня проголошення ухвали апеляційної інстанції в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: С.П. Ковалевич
Судді: В.С. Василевич
О.С. Малько