Справа № 2 а - 59
2008 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2008 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області у складі
колегії суддів:
головуючого судді Аршук Т.М. ,
суддів: Громової Л.В., Семенюк І.М. ,
при секретарі Іваненко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Головного управління Державного казначейства України при Міністерстві фінансів України, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: територіальне управління Державної судової адміністрації України в Сумській області про стягнення щомісячної премії, премії до свята 8 Березня 2005 року та надбавки за напруженість і складність роботи, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом та прохає суд стягнути на її користь з Державної судової адміністрації України суму невиплаченої щомісячної грошової премії за 2005-2006 роки в розмірі 10285, 02 грн., премію до свята 8 Березня 2005 року в розмірі 131 грн. 70 коп., а також сумку недоплаченої у 2006 році надбавки за виконання особливо важливої роботи в розмірі 12397 грн. 05 коп., всього 22813 грн. 77 коп., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона з 16 липня 1996 року працює суддею Конотопського міськрайонного суду та відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» її заробітна плата повинна складатися з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавки за вислугу років та інших надбавок. На виконання вимог вищевказаного Закону та нормативних актів, що регулюють оплату праці суддів головою Конотопського міськрайонного суду у 2005-2006 роках щомісяця видавалися накази про виплату їй кожного місяця грошової премії в розмірі 25% середньомісячного заробітку. Вказані накази були своєчасно направлені для проведення відповідних виплат до органів ДСА України, однак, виплата премій за період з січня по березень 2005 року та з січня по грудень 2006 року проведена не була та сума невиплаченої премії за вищевказаний період становить 10285 грн. 02 коп.3 приводу виплати премії у 2005-2006 роках вона зверталася до ТУ ДСА у Сумській області, проте, у виплаті їй було відмовлено. Крім того, у Конотопському міськрайонному суді в 2006 році видавалися накази про встановлення їй надбавки, відповідно до постанови КМУ № 856 від 03.09.05 та № 268 від 03.03.06 за напруженість і складність роботи, які також надсилалися для проведення виплат до органів ДСА України. Незважаючи на наявність наказів, виплата надбавки за напруженість і складність роботи їй у 2006 році в розмірі 12397 грн. 05 коп. проведена не була. Також у березні 2005 року відповідно до наказу голови Конотопського міськрайонного суду № 10-6 від 01.03.05 їй не була виплачена премія до свята 8 Березня 2005 року в розмірі 131 грн. 70 коп.
2
В судове засідання позивачка не з»явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с. 74 ).
Відповідачі Державна судова адміністрація України, Головне управління Державного казначейства України при Міністерстві фінансів України в судове засідання не з»явилися, в той час як вони належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, про причини свого неприбуття суд не повідомили.
Відповідач - Міністерство фінансів України також не з»явився в судове засідання, в той як належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, надав заяву про розгляд справи без участі його представника. З відзиву на позов вбачається, що Міністерство фінансів заперечує проти позову в частині вимог до нього, оскільки Законами України «Про Державний бюджет на 2005-2007роки» видатки для суддів на фінансування основної заробітної плати були передбачені в повному обсязі, оскільки такі виплати є обов»язковими. Проте, згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України «Про оплату праці» виплата винагороди за працю понад установлені норми носить необов»язковий характер, оскільки встановлювати її розмір є пріоритетом керівників установ у межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах установ на відповідний бюджетний рік. Видатки, передбачені в Державному бюджеті на оплату праці суддів на 2005-2007 роки були здійснені Державним казначейством України на 100% від плану. Асигнування, що передбачаються кошторисами, надаються головним розпорядникам бюджетних коштів, які здійснюють розподіл коштів між відповідними установами. З 01.01.2003 головним розпорядником коштів, передбачених у Державному бюджеті на утримання судів загальної юрисдикції є Державна судова адміністрація України. Оскільки Міністерство фінансів України не здійснює матеріальне та соціальне забезпечення судів та позивачка не перебувала з ним у трудових відносинах, то вимоги до Мінфіну є безпідставними (а.с. 71-73 ).
Третя особа - територіальне управління Державної судової адміністрації у Сумській області в судове засідання не з»явилася, в той час як належним чином була повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, про причини свого неприбуття суд не повідомила. З відзиву третьої особи на позов( а.с. 62-65 ) вбачається, що вона також заперечує проти позову, оскільки розпорядники бюджетних коштів беруть зобов»язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом. Кошти для виплати суддям щомісячної премії, надбавки за напруженість і складність роботи, премії до свят не були передбачені у Державних бюджетах на 2005-2006 роки, не були передбачені вони і у кошторисі видатків відповідних бюджетних установ.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 працює суддею Конотопського міськрайонного суду з 14 липня 1996 року (а.с. 6 ).
Особливий статус судді, гарантії його незалежності визначаються Конституцією України і законами, зокрема, Законом України "Про статус суддів", що виключає в процесі його конкретизації та розвитку будь - яке обмеження законодавчо встановлених гарантій статусу суддів або зниження їх рівня.
Статті 126, 130 Конституції України , положення ч. ч. 1, 3 ст. 11 Закону України " Про статус суддів" у взаємозв'язку з ч.8 ст. 14 Закону України " Про судоустрій України" закріплюють обов'язок держави забезпечувати фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів , гарантують досягнутий рівень незалежності суддів і забороняють при прийнятті нових законів чи інших нормативних актів або внесенні змін до них , скасувати чи звужувати існуючі гарантії незалежності суддів , у тому числі заходи їх правового захисту , матеріального та соціального забезпечення .
Вимоги ч.1 ст. 129 і ч.1 ст. 130 Конституції України та положенням ст. ст. 11, 44 Закону України " Про статус суддів " створюють механізм захищеності судової влади.
3
Відповідно до ст. 6.1 Європейської хартії про статус суддів, рівень оплати професійного виконання суддею своїх повноважень встановлюється таким чином , щоб ніщо не могло вплинути на його незалежність та неупередженість.
Частиною 1 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» передбачено, що заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок, тобто вказаний Закон визнає право суддів на отримання, крім посадового окладу премій, а також надбавок за вислугу років, інших надбавок та передбачає, що премії та інші надбавки, крім надбавки за вислугу років, також входять до складу заробітної плати суддів.
Зі змісту постанови КМУ «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, суддів та інших органів» від 09.03.06 № 268 вбачається, що право видавати накази про виплату щомісячної премії та надбавки за виконання особливо важливої роботи належить голові суду.
Головою Конотопського міськрайонного суду в межах його компетенції за період з січня по березень 2005 року та з січня по грудень 2006 року видавалися накази про виплату ОСОБА_1. щомісяця грошової премії в розмірі 25 відсотків її середньомісячного заробітку (а.с. 13-16, 19-21, 23, 24, 26, 29, 31.32-33, 36, 38, 40, 42, 44 ).
Вказані накази своєчасно надсилалися до ТУ ДСА у Сумській області для проведення відповідних виплат та на час розгляду справи судом є дійсними, вони не визнані незаконними та не скасовані у встановленому законом порядку.
З довідок-розрахунків заробітної плати ОСОБА_1 за 2005-2006 роки вбачається, що виплат їй премії за період з січня по березень 2005 року та з січня по грудень 2006 року не проводилося (а.с. 7-8 ).
З наданого позивачкою розрахунку вбачається, що за період з січня по березень
2005 року та з січня по грудень 2006 року розмір невиплаченої їй щомісячної грошової
премії становить 10285, 02 грн. (а.с. 9-11 ).
Суд погоджується з вказаним розрахунком, оскільки він визначений в розмірі, що встановлювався наказами голови Конотопського міськрайонного суду за 2005-2006 роки та виходячи із середньомісячного заробітку, підтвердженого довідками-розрахунком заробітної плати ОСОБА_1 за 2005-2006 роки, виданим ТУ ДСА у Сумській області (а.с. 7-8 ).
Положення ч. 1 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» повністю узгоджується з пунктом 1 ч.3 ст. 2-1 постанови КМУ від 03.09.05 № 865 «Про оплату праці суддів» та постановою КМУ № 248 від 03.03.06, за якими суддям встановлюється надбавка за виконання особливо важливої роботи у розмірі до 50% посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас.
У Конотопському міськрайонному суді у 2006 році головою суду видавалися накази про встановлення ОСОБА_1 надбавки за напруженість і складність роботи за період з січня по грудень 2006 року в розмірі 50% посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.05 та № 268 від 03.03.06 (а.с. 22, 25, 27, 28, 30, 34, 35, 37, 39, 41, 43), які своєчасно надсилалися до органів ДСА України для проведення відповідних виплат.
Вищевказані накази є законними, обгрунтованими та дійсними на даний час. ДСА України чи її територіальним органом у встановленому законом порядку вказані накази, після їх отримання, нечинними не визнавалися, а тому на думку суду, не могли бути проігноровані при нарахуванні позивачці заробітної плати за період з січня по грудень
2006 року.
Проте, як вбачається з довідки-розрахунку отриманої ОСОБА_1 заробітної плати за 2006 рік, виплата вказаної надбавки за період з січня по грудень 2006 року їй проведена не була (а.с. 7, 8 ).
Незважаючи на те, що
Постановами Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.05 та № 268 від 03.03.06 передбачене встановлення надбавки за виконання особливо
4
важливої роботи, а наказами голови Конотопського міськрайонного суду за 2006 рік позивачці встановлювалися надбавки за напруженість і складність роботи, суд вважає, що вказана обставина не може бути підставою для відмови у проведенні відповідних виплат, оскільки, в наказах про встановлення надбавки за напруженість і складність роботи наявне посилання на нормативні акти, якими передбачено виплату надбавки за виконання особливо важливої роботи.
Крім того, підстави для виплати ОСОБА_1 надбавки за виконання особливо важливої роботи підтверджується довідкою про штат суддів Конотопського міськрайонного суду та фактичну кількість суддів за 2005-2006 роки, відповідно до якої у Конотопському міськрайонному суді з листопада 2005 року по липень 2006 року по штатному розкладу передбачена кількість суддів 12 осіб, в той час як фактично працювало 11 суддів та з 25 грудня 2006 року у Конотопському міськрайонному суді знову працює 11 суддів, довідкою про кількість розглянутих справ (а.с. 51, 47-48 ).
З довідки-розрахунку заробітної плати позивачки вбачається, що за період травня -грудня 2005 року виплата надбавки за напруженість та складність роботи ДСА України була проведена, що також підтверджує той факт, що Державна судова адміністрація визнавала право ОСОБА_1 як судді на отримання даної надбавки та вважала її складовою заробітної плати, виплачувала вказану надбавку на підставі аналогічних наказів голови Конотопського міськрайонного суду. На час виплати ДСА України в добровільному порядку надбавки за напруженість та складність роботи в Конотопському міськрайонному суді також працювало 10 та 11 суддів замість 12 суддів, як це передбачено штатним розкладом, тобто передумови для виплати надбавки були аналогічні тим, що і у 2006 році.
Заборгованість з виплати ОСОБА_1 надбавки за виконання особливо важливої роботи за січень - грудень 2006 року склала 12397 грн. 05 коп., що підтверджується довідкою-розрахунком, долученою позивачкою до адміністративного позову (а.с. 11-12 ).
Суд погоджується з вказаним розміром, оскільки він визначений відповідно до наказів голови Конотопського міськрайонного суду за 2006 рік та виходячи із середньомісячного заробітку ОСОБА_1підтвердженого відповідною довідкою ТУ ДСА у Сумській області.
Крім того, позивачці, як слідує з довідки-розрахунку її заробітної плати за 2005 рік (а.с. 7 ) не була виплачена премія до свята 8 Березня 2005 року на підставі наказу голови Конотопського міськрайонного суду № 10-6 від 01.03.05 (а.с. 17 -18 ).
Розмір невиплаченої премії становить 131 грн. 70 коп., що також підтверджується відповідним розрахунком (а.с. 9 ) та повністю узгоджується з наказом голови суду та довідку про заробітну плату позивачки.
З приводу проведення вищевказаних виплат ОСОБА_1 зверталася до територіального органу ДСА України - ТУ ДСА в Сумській області, який проводить безпосереднє нарахування позивачці заробітної плати.
Як вбачається з листа ТУ ДСА у Сумській області від 16.11.06 в задоволенні вимог позивачки було відмовлено з мотивів того, що відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату, включаючи видатки на премію в межах фонду заробітної плати, затвердженої для бюджетних установ у кошторисах. Сума затвердженого кошторису на виплату заробітної плати на 2006 рік недостатня для виплати премії за січень-жовтень 2006 року (а.с. 45).
Суд вважаю, що своїми діями, які виразилися у невиплаті позивачці щомісячної премії, премії до свята 8 Березня 2005 року та надбавки за виконання особливо важливої роботи ДСА України порушує права позивачки на належне матеріальне забезпечення, оскільки відповідно до ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для діяльності суддів, а згідно правової позиції Конституційного Суду України (Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002)
5
норми про матеріальне забезпечення судців, їх соціальний захист, встановлені ст. ст. 44, 45 Закону України «Про статус судців» не можуть бути скасовані або знижені без відповідної компенсації. Вказані правові позиції погоджуються також з нормами права міжнародних організацій, зокрема, із п. 1, 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених Резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року та Рекомендаціями № R(94)12 Комітету Міністрів Ради Європи від 13.10.94, згідно яких виконавча і законодавча гілки влади повинні гарантувати незалежність суддів і утримуватися від кроків, які могли б поставити їх під загрозу, а також ст. 6.1. Європейської хартії про статус судців.
Суд вважає, що відсутність коштів не може бути підставою для відмови у задоволенні законних вимог позивачки та для порушення її права на належне матеріальне утримання як складову частину її незалежності як судді.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.
Частиною 2 ст. 125 Закону України «Про судоустрій України» передбачено, що ДСА України є центральним органом виконавчої влади, яка здійснює організаційне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, а також інших органів і установ судової системи, відповідно до цього Закону.
ДСА України діє на підставі Положення «Про Державну судову адміністрацію», затв. Указом Президента України № 182/2003 від 03.03.03.
Відповідно до п. 13 Положення «Про Державну судову адміністрацію України» ДСА здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні управління ДСА.
З відзиву ТУ ДСА у Сумській області на позов витікає, що ТУ ДСА у Сумській області не мало змоги провести відповідні виплати позивачці, оскільки розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов»язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами та відповідні кошти ТУ ДСА у Сумській області виділені не були.
В той же час з відзиву Міністерства фінансів України витікає, що видатки, передбачені у Державному бюджеті на 2005-2006 роки на оплату праці суддів були фактично здійснені Державним казначейством України на 100 % плану.
Згідно з Порядком касового виконання державного бюджету за видатками, затв. наказом Держказначейства України від 22.01.01 № 3, Порядком обслуговування Державного бюджету за видатками, затв. наказом Держказначейства України 25.05.04 № 89 виділення коштів з Державного бюджету здійснюється шляхом перерахування органами Держказначейства України на основі затверджених для цього кошторисів видатків бюджетних установ. Асигнування, що передбачаються кошторисами, надаються головним розпорядникам бюджетних коштів, який здійснюють безпосередній розподіл коштів між відповідними установами.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що належні ОСОБА_1 виплати слід стягнути з ДСА України як головного розпорядника бюджетних коштів.
Керуючись ст. ст. 19, 126, 130 Конституції України , ст. ст. 11, 44 Закону України "Про статус судців" , ст. 14 Закону України "Про судоустрій України", постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.05 № 865 «Про оплату праці суддів» та постановою Кабінету Міністрів України № 248 від 03.03.06 « Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань оплати праці суддів», ст. 10, 69-71, 158-163, 186 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
6
Стягнути з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 суму невиплаченої щомісячної премії за 2005-2006 роки у розмірі 10285 грн. 02 коп., премії до свята 8 Березня 2005 року в розмірі 131 грн.70 коп. та суму невиплаченої у 2006 році надбавки за виконання особливо важливої роботи в розмірі 12397 грн. 05 коп., а всього 22813 грн.77 коп.( двадцять дві тисячі вісімсот тринадцять грн.. 77 коп.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Конотопський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення постанови та апеляційної скарги - протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення постанови без попереднього поданнязаяви про апеляційне оскарження.