Справа №2 а-71 2008 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 березня 2008 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі: головуючого судді Аршук Т.М.
судців Громової Л.В., Семенюк І.М.
при секретарі Іваненко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі справу за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, територіального управління Державної судової адміністрації України у Сумській області про стягнення 1067, 47 грн, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом та прохає суд стягнути на його користь з відповідачів суму невиплаченої щомісячної грошової премії за квітень 2007 року в розмірі 24, 90грн., а також суму недоплаченої у квітні та травні 2007 році надбавки за виконання особливо важливої роботи в розмірі 1042 , 57 грн. , а всього 1067, 47грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він з 21 червня 1982 року працює суддею, а з 5 березня 2007 року працює суддею Конотопського міськрайонного суду та відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» його заробітна плата повинна складатися з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавки за вислугу років та інших надбавок. На виконання вимог вищевказаного Закону та нормативних актів, що регулюють оплату праці суддів, головою Конотопського міськрайонного суду у квітні 2007 році видавався наказ про виплату йому грошової премії, який був своєчасно направлений до ТУ ДСА у Сумській області, але премія за квітень 2007 року в розмірі 24, 90 грн. йому не була виплачена. Крім того у Конотопському міськрайонному суді видавалися накази про встановлення йому надбавки за виконання особливо важливої роботи за квітень і травень 2007 року в розмірі 50% посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас. Вказані накази були своєчасно направлені для проведення відповідних виплат до ТУ ДСА у Сумській області однак, виплата вказаної надбавки проведена не була.
В судове засідання позивач не з»явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідачі : Державна судова адміністрація України, Міністерство фінансів України, територіальне управління Державної судової адміністрації України у Сумській області в судове засідання не з»явилися, надали заяви про розгляд справи без участі їх представників , проти позову заперечують , посилаючись на те, що оскільки Законом України «Про
2
Державний бюджет на 2007рік» видатки для суддів на фінансування основної заробітної плати були передбачені в повному обсязі, оскільки такі виплати є обов»язковими. Проте, згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України «Про оплату праці» виплата винагороди за працю понад установлені норми носить необов»язковий характер, оскільки встановлювати її розмір є пріоритетом керівників установ у межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах установ на відповідний бюджетний рік. Видатки, передбачені в Державному бюджеті на оплату праці суддів на 2007 роки були здійснені Державним казначейством України на 100% від плану. Асигнування, що передбачаються кошторисами, надаються головним розпорядникам бюджетних коштів, які здійснюють розподіл коштів між відповідними установами. З 01.01.2003 головним розпорядником коштів, передбачених у Державному бюджеті на утримання судів загальної юрисдикції є Державна судова адміністрація України. Оскільки Міністерство фінансів України не здійснює матеріальне та соціальне забезпечення судів та позивач не перебував з ним у трудових відносинах, то вимоги до Мінфіну є безпідставними. Державна судова адміністрація України, територіальне управління Державної судової адміністрації України у Сумській області діяли та діють на підставі Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», Бюджетного кодексу України та ст. 68 Конституції України , а отже не може бути відповідачем у даній справі, а тому прохають в позові відмовити.
Відповідач Державне казначейство України в судове засідання не з»явився, про день і час розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 працює суддею Конотопського міськрайонного суду з 5 березня 2007 року (а.с. 3-4 ). Особливий статус судді, гарантії його незалежності визначаються Конституцією України і законами, зокрема, Законом України "Про статус суддів ", що виключає в процесі його конкретизації та розвитку будь - яке обмеження законодавчо встановлених гарантій статусу судців або зниження їх рівня.
Статті 126, 130 Конституції України , положення ч. ч. 1, 3 ст. 11
Закону України " Про статус суддів" у взаємозв'язку з ч.8 ст. 14
Закону України " Про судоустрій України" закріплюють обов'язок
держави забезпечувати фінансування та належні умови для
функціонування судів і діяльності суддів , гарантують досягнутий рівень незалежності суддів і забороняють при прийнятті нових законів чи інших нормативних актів або внесенні змін до них , скасувати чи звужувати існуючі гарантії незалежності суддів , у тому числі заходи їх правового захисту , матеріального та соціального забезпечення.
Вимоги ч.1 ст. 129 і ч.1 ст. 130 Конституції України та положенням ст. ст. 11, 44 Закону України " Про статус суддів " створюють механізм захищеності судової влади.
3
Відповідно до ст. 6.1 Європейської хартії про статус суддів, рівень оплати професійного виконання суддею своїх повноважень встановлюється таким чином , щоб ніщо не могло вплинути на його незалежність та неупередженість.
Частиною 1 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» передбачено, що заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок, тобто вказаний Закон визнає право суддів на отримання, крім посадового окладу премій, а також надбавок за вислугу років, інших надбавок та передбачає, що премії та інші надбавки, крім надбавки за вислугу років, також входять до складу заробітної плати суддів.
Зі змісту постанови КМУ «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, суддів та інших органів» від 09.03.06 № 268 вбачається, що право видавати накази про виплату щомісячної премії та надбавки за виконання особливо важливої роботи належить голові суду.
Головою Конотопського міськрайонного суду в межах його компетенції видавався наказ про виплату ОСОБА_1. грошової премії в розмірі 20 відсотків середньомісячного заробітку за квітень 2007 року (а.с. 7) , а також видавалися накази про виплату ОСОБА_1. у квітні та травні 2007 року надбавки за виконання особливо важливої роботи в розмірі 50 % його посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас (а.с. 8, 9).
Вказані накази своєчасно надсилалися до ТУ ДСА у Сумській області для проведення відповідних виплат та на час розгляду справи судом є дійсними, вони не визнані незаконними та не скасовані у встановленому законом порядку.
З довідки-розрахунку заробітної плати ОСОБА_1 за 2007 рік вбачається, що виплата надбавки за виконання особливо важливої роботи за період квітень , травень 2007 року та премії за квітень 2007 року не проводилася (а.с. 5 ).
З наданого позивачем розрахунку витікає, що за квітень 2007 року розмір невиплаченої йому премії становить 24, 90 грн. а сума невиплаченої за квітень, травень 2007 року надбавки за виконання особливо важливої роботи становить 1042, 57 грн. (а.с. 6 ).
Суд погоджується з вказаним розрахунком, оскільки він визначений в розмірі, що встановлювався наказами голови Конотопського міськрайонного суду за 2007 рік та виходячи із розміру посадового окладу та доплати за кваліфікаційний клас ОСОБА_1 за 2007 рік, підтвердженого довідкою-розрахунком заробітної плати позивача, виданою ТУ ДСА у Сумській області (а.с. 5 ).
Суд вважає, що своїми діями, які виразилися у невиплаті позивачу надбавки за виконання особливо важливої роботи та премії ТУ ДСА у Сумській області порушило права позивача на належне матеріальне забезпечення, оскільки відповідно до ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для діяльності суддів, а згідно
4
правової позиції Конституційного Суду України (Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002) норми про матеріальне забезпечення суддів, їх соціальний захист, встановлені ст. ст. 44, 45 Закону України «Про статус суддів» не можуть бути скасовані або знижені без відповідної компенсації. Вказані правові позиції погоджуються також з нормами права міжнародних організацій, зокрема, із п. 1, 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених Резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року та Рекомендаціями № R(94)12 Комітету Міністрів Ради Європи від 13.10.94, згідно яких виконавча і законодавча гілки влади повинні гарантувати незалежність суддів і утримуватися від кроків, які могли б поставити їх під загрозу, а також ст. 6.1. Європейської хартії про статус суддів.
Крім того, як вбачається зі змісту постанов КМУ № 865 від 03.09.05 та № 268 від 09.03.06 виплата надбавки за виконання особливо важливої роботи не ставиться в залежність від наявності коштів на виплату заробітної плати в кошторисі відповідного суду чи від економії коштів на оплату праці, а згідно підп. 15, 16 п. 5 Положення про ТУ ДСА, затв. Наказом ДСА України № 205/04 від 16.11.04 складання кошторису видатків місцевих судів на відповідний рік покладається на відповідні ТУ ДСА, які також беруть участь у підготовці матеріалів для формування бюджету судів та здійснюють заходи щодо їх фінансування..
Суд вважає, що відсутність коштів не може бути підставою для відмови у задоволенні законних вимог позивача та для порушення його права на належне матеріальне утримання як складову частину його незалежності як судді.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.
Частиною 2 ст. 125 Закону України «Про судоустрій України» передбачено, що ДСА України є центральним органом виконавчої влади, яка здійснює організаційне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, а також інших органів і установ судової системи, відповідно до цього Закону.
ДСА України діє на підставі Положення «Про Державну судову адміністрацію», завт. Указом Президента України № 182/2003 від 03.03.03.
Відповідно до п. 13 Положення «Про Державну судову адміністрацію України» ДСА здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні управління ДСА. Безпосереднє фінансування місцевих загальних судів здійснюють відповідні управління ДСА України.
Згідно п. 18 Положення про ТУ ДСА, затв. наказом ДСА від 16.11.04 № 205/04 територіальне управління є юридичною особою, має самостійний баланс і рахунки в установах банків та Державного казначейства України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ТУ ДСА у Сумській області є належним відповідачем та суму невиплаченої ОСОБА_1. надбавки за виконання особливо важливої роботи за квітень, травень 2007
5
року та премії за квітень 2007 рік слід стягнути з ТУ ДСА у Сумській області.
Керуючись ст. ст. 8, 19, 22, 58, 64, 126, 130 Конституції України, ст. ст. 14, 112-125 Закону України «Про судоустрій України»., ст. ст. 11, 44 Закону України «Про статус суддів»,
Постановами КМУ № 865 від 03.09.05 та № 268 від 03.03.06, ст. 10, 69-71, 158-163, 186 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з територіального управління Державної судової адміністрації України у Сумській області на користь ОСОБА_1 суму невиплаченої щомісячної премії за квітень 2007 року у розмірі 24 грн. 90 коп. та суму невиплаченої у квітні та травні 2007 році надбавки за виконання особливо важливої роботи в розмірі 1042грн. 57 коп., а всього 1067 грн.47 коп.( одна тисяча шістдесят сім грн.47 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Конотопський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення постанови та апеляційної скарги - протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення постанови без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.