Центрально-Міський районний суд м. Макіївки
буд.111 м. м. Макіївка Донецька область Україна 86108
Справа № 270/1027/14-ц
Провадження № 2/270/793/2014
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 червня 2014 року м. Макіївка
Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області в складі:
головуючого судді Кузнецова Р.О.
при секретарі Насікайло О.С.
заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Макіївці Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Український страховий дім», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою, -
в с т а н о в и в:
28.02.2014 ОСОБА_1 звернувся до Центрально-Міського районного суду м. Макіївки з позовом про стягнення спричиненої дорожньо-транспортною пригодою:
- з приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» (далі - ПрАТ «Український страховий дім») матеріальної шкоди в розмірі 9456,67 грн., моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн.;
- з ОСОБА_2 матеріальної шкоди в розмірі 1000,00 грн., моральної шкоди в розмірі 800,00 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що з боку ОСОБА_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 27.07.2013, з вини відповідача йому було спричинено шкоду, завдану його майну, додатково зазначивши, що цивільна відповідальність відповідача ОСОБА_2 застрахована ПрАТ «Український страховий дім».
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву від 05.06.2014, в якій просив розглянути справу без його участі.
Представник відповідача, ПрАТ «Український страховий дім» та відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду повідомлялись належним чином, про що свідчать матеріали справи (аркуші справи 62-64, 67-70, 77-78, 85-86, 88-89, 101-104), неодноразово від ПрАТ «Український страховий дім» надходили заяви про відкладення розгляду справи у зв'язку із численними перепонами для участі в судовому засіданні: відрядження, зайнятість в іншому судовому процесі, відпустка за власний рахунок (аркуші справи 72, 80, 95, 106), але жодного разу до таких заяв не було додано доказів у підтвердження заявлених представником підстав. Від ОСОБА_2 відомості про причини його неявки в судове засідання до суду не надходили.
Згідно вимогам ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
За приписами ч.ч. 2, 4 ст. 169 ЦПК України неявка представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про зловживання з боку представника ПрАТ «Український страховий дім» правом на участь в судовому засіданні, в зв'язку з чим клопотання про відкладення слухання справи вважається судом безпідставним та задоволенню не підлягає.
Крім того відповідно до вимог ч. 1 статті 224 Цивільного процесуального кодексу України у випадку неявки в судове засідання відповідача, належним чином повідомленого і від якого не надходила заява про розгляд справи у його відсутність або якщо вказані ним підстави неявки визнано неповажними, суд може прийняти заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачі належним чином повідомлялись про час та місце слухання справи. Як вбачається з клопотання позивача останній не заперечує проти заочного розгляду справи.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про необхідність проведення заочного розгляду справи.
Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України) встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_5 на праві власності належить автомобіль ВАЗ 2106 ЗНГ (державний номер НОМЕР_2) (аркуш справи 53).
27 липня 2013 року приблизно о 16 годині 10 хвилин ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «Москвич 2140», реєстраційний номер НОМЕР_3, рухаючись вулицею Леніна навпроти міської лікарні № 3 у Центрально-Міському районі м. Макіївки, на порушення вимог п.13.1 Правил дорожнього руху (затверджені постановою Кабінету Міністрів України 10 жовтня 2001 року № 1306) не залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозить, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «ВАЗ 2106», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів. За постановою Центрально-Міського районного суду м. Макіївка від 19.08.2013 ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у зв'язку із порушенням ПДР та пошкодженням автомобілю ОСОБА_1 (аркуш справи 16).
Згідно висновків консультації №4137 від 28.08.2013 про оцінку транспортного засобу після ДТП ВАЗ 2106 ЗНГ (державний номер НОМЕР_2) ринкова вартість після ДТП автомобілю ВАЗ 2106 ЗНГ (державний номер НОМЕР_2 склала 6390,91 грн. (аркуші справи 19-33).
Одночасно з цим відповідно до звіту №3905 від 23.08.2013 вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу ВАЗ 2106 ЗНГ (державний номер НОМЕР_2), склала 10456,67 грн. (аркуші справи 34-49).
В ході розгляду справи судом також було встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Москвич 2140», реєстраційний номер НОМЕР_3, на момент ДТП була застрахована ПрАТ «Український страховий дім», про що свідчить Поліс АС/0034691 від 12.01.2013 (аркуш справи 15).
Вважаючи, що внаслідок протиправних дій власника джерела підвищеної небезпеки ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого застрахована ПрАТ «Український страховий дім», позивачу було заподіяно матеріальну шкоду у вигляді пошкодження належного йому на автомобілю ВАЗ 2106 ЗНГ (державний номер НОМЕР_2) ОСОБА_1 звертався до ПрАТ «Український страховий дім» із заявою про виплату страхового відшкодування від 29.07.2013, а також пізніше направляв на адресу страхової компанії вимогу-претензію від 12.12.2013, в якій просив здійснити страхове відшкодування в сумі 10456,67 грн. (аркуші справи 6-8).
Проте відповіді від ПрАТ «Український страховий дім» позивачем одержано не було, у зв'язку із чим ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення спричиненої йому внаслідок ДТП матеріальної та моральної шкоди з ПАТ «СК «ПЗУ Україна» та ОСОБА_2, посилаючись на вимоги ст.ст. 1166, 1167, 1187 ЦК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При цьому згідно роз'яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди особами, цивільно-правова відповідальність яких застрахована, тому до таких відносин слід застосувати норми Цивільного кодексу України в частині, що регулюють питання матеріальної та моральної шкоди, а також положення Закону України «Про страхування» та Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
В пункті 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року N 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» (далі - ПВССУ №4 від 01.03.2013), наведено роз'яснення, згідно якого, враховуючи, що відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку що ОСОБА_1 володів автомобілем ВАЗ 2106 ЗНГ (державний номер НОМЕР_2), внаслідок чого у позивача виникло право вимоги відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Частиною 2 статті 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За положеннями п 1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини (п. 4 ПВССУ №4 від 01.03.2013).
Згідно частини четвертої статті 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Оскільки постановою Центрально-Міського районного суду м. Макіївка від 19.08.2013 вина ОСОБА_2 у зв'язку із порушенням ПДР та пошкодженням автомобілю ОСОБА_1 була встановлена, а правопорушник володів джерелом підвищеної небезпеки на відповідній правовій підставі, тому саме вказана особа має відповідати за завдану шкоду.
Одночасно з цим судом звертається увага на те, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ОСОБА_2 була застрахована ПрАТ «Український страховий дім», про що свідчить Поліс АС/0034691 від 12.01.2013.
В силу вимог ч. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України (стаття 29 Закону).
Матеріалами справи підтверджено, що вартість матеріальної шкоди, заподіяної володільцеві транспортного засобу в результаті пошкодження автомобілю ВАЗ 2106 ЗНГ (державний номер НОМЕР_2) склала 10456,67 грн. (звіт про вартість матеріального збиту, завданого власнику транспортного засобу №3905 від 23.08.2013). При цьому за Полісом АС/0034691 від 12.01.2013 страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, встановлена в розмірі сто тисяч грн., а за шкоду, заподіяну майну, - п'ятдесят тисяч грн., франшиза становить 1000,00 грн., тобто страховою сумою за вказаним договором повністю покривається завдана відповідачем ОСОБА_2 матеріальна шкода.
При цьому слід звернути увагу на те, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту (ч. 18 ст. 9 Закону України «Про страхування», Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Також судом береться до уваги роз'яснення, викладені в п. 16 ПВССУ №4 від 01.03.2013, а саме, що непред'явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі. Оскільки відповідно до статті 3 Закону N 1961-IV обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так і захисту майнових інтересів страхувальників, враховуючи положення статті 1194 ЦК, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання чи невиконання нею передбаченого статтею 33 Закону N 1961-IV обов'язку щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір (у передбачених випадках Моторному (транспортному) страховому бюро України, далі - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка. У разі відсутності такої згоди завдана потерпілому шкода підлягає відшкодуванню страховиком у межах передбаченого договором страхування страхового відшкодування.
Таким чином, враховуючи, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована ПрАТ «Український страховий дім», розмір страхових сум відповідає заявленим розмірам заподіяної матеріальної шкоди, а згоди застрахованої особи на відшкодування шкоди ним самим надано не було, тому суд вважає за можливе покласти обов'язок із відшкодування завданої позивачу шкоди в сумі 9456,67 - на ПрАТ «Український страховий дім», а в сумі, що дорівнює розміру франшизи, 1000,00 грн. - на ОСОБА_2, тому позовні вимоги ОСОБА_1 у вказаній частині підлягають задоволенню.
Крім того відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
З урахуванням встановлених в ході судового розгляду обставин суд дійшов висновку про те, що вина відповідача ОСОБА_2 у дорожньо-транспортній пригоді, що сталась 27.07.2013, є встановленою, тому і обов'язок з відшкодування завданої ОСОБА_1 моральної шкоди покладено на відповідача.
Одночасно з цим за вимогами норми ст. 26-1 Закону страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Отже, вказаний закон пов'язує обов'язок із страхового відшкодування завданої моральної шкоди лише особі, яка зазнала ушкодження здоров'я внаслідок ДТП, а оскільки позивачем не було надано доказів такого ушкодження, тому моральна шкода ПрАТ «Український страховий дім» не відшкодовується, у зв'язку із чим в цій частині суд має відмовити в задоволенні позову.
З урахуванням наведеного, а також у зв'язку з характером правопорушення та глибини душевних страждань позивача, лише вимоги в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 800,00 грн. підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
За приписами частини 1 статті 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання до суду: позовної заяви майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати позовної заяви немайнового характеру - 0,1 розміру мінімальної заробітної плати (частина 1, підпункти 1 та 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
При цьому слід мати на увазі, те що згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви ОСОБА_1 ним було заявлено до відповідачів позовні вимоги як майнового (про відшкодування матеріальної шкоди) так і немайнового характеру (про відшкодування моральної шкоди).
При цьому за приписами ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Таким чином розмір судового збору, що підлягає присудженню на користь позивача у даному випадку має складати: 243,60 грн. - з ПрАТ «Український страховий дім» (щодо вимог майнового характеру), а також 243,60 грн. + 121,80 грн. (щодо вимог майнового та немайнового характеру), а загалом 365,40 грн. - з ОСОБА_2
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 1, 11, 60, 61, 80, 88, 212, 213, 214, 215, 223 ЦПК України, ст. ст. 23, 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України, ст.ст. 22, 26-1, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року N4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», суд -
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» (02132, м. Київ, Печерський район, пл. Спортивна, будинок 3, код ЄДРПОУ 32556540) на користь ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_6, виданий Червоногвардійським РВ Макіївського МУ УМВС України в Донецькій області, адреса реєстрації: АДРЕСА_1) 9456 (дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят шість) грн. 67 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_6, виданий Червоногвардійським РВ Макіївського МУ УМВС України в Донецькій області, адреса реєстрації: АДРЕСА_1) суму франшизи в розмірі 1000 (одна тисяча) грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 800 (вісімсот) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
У частині позовних вимог про стягнення з приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн. - відмовити.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» (02132, м. Київ, Печерський район, пл. Спортивна, будинок 3, код ЄДРПОУ 32556540) на користь ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_6, виданий Червоногвардійським РВ Макіївського МУ УМВС України в Донецькій області, адреса реєстрації: АДРЕСА_1) 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_6, виданий Червоногвардійським РВ Макіївського МУ УМВС України в Донецькій області, адреса реєстрації: АДРЕСА_1) 365 (триста шістдесят п'ять) грн. 40 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.
Іншими учасниками судового процесу рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд міста Макіївки шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано судом апеляційної інстанції.
Рішення надруковане суддею в одному примірнику.
Суддя: Р.О. Кузнецов