Єдиний унікальний номер 0553/5399/12 Номер провадження 22-ц/775/5894/2014
Категорія - 27 Головуючий у 1 інстанції - Заставенко М.О.
Доповідач - Зінов'єва А.Г.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 серпня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Зінов'євої А.Г.
суддів: Краснощокової Н.С.
Могутової Н.Г.
при секретарі: Люліній Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 04 червня 2014 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства (далі ПАТ) «БТА Банк» (далі Банк) до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту,-
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Червоногвардійського районного суду м. Макіївки від 04 червня 2014 року позовні вимоги Банку були задоволені частково: на їх користь з відповідачки ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором стягнуто 306118 грн. 88 коп. та судові витрати в розмірі 3061 грн.19 коп., а всього стягнуто - 309180 грн. 07 коп. В іншій частині вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, відповідачка ОСОБА_2 принесла апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати як таке, що не відповідає вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, яким суд дав неправильну правову оцінку. Просила ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Банку щодо неї відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідачка ОСОБА_2 посилалася на те, у суду першої інстанції не було підстав для задоволення позову Банку. Ухвалюючи рішення на користь Банку, суд не звернув уваги на пропуск останнім позовної давності, про застосування якої відповідачем було заявлено. Крім того, поза увагою суду залишився лист Банку, надісланий на адресу боржника про погашення заборгованості. В ході слухання справи судом першої інстанції було встановлено, що між сторонами досягнуто домовленості про порядок погашення заборгованості по кредиту, тобто встановлено графік погашення тіла кредиту та процентів за користування ним. В порушення вимог судової практики, посилаючись на переривання відповідачем перебігу строку позовної давності, що відбулося шляхом внесення деяких сум на погашення процентів за користування кредитом (на підтвердження чого Банком не надано доказів), суд не звернув уваги на те, що позовна давність застосовується до кожного чергового платежу. Більш того, стягуючи на користь Банку суму заборгованості, суд навіть не перевірив її розрахунок.
До судового засідання сторони не прибули, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно визначив правовідносини, які виникли між сторонами, надав їм відповідну оцінку і обгрунтовано дійшов висновку про наявність заборгованості за кредитним договором, обов'язок погашення якої поклав на боржника.
Так, при розгляді справи судом встановлено, що 12.04.2006 р. між Банком та ОСОБА_2 був укладений договір кредиту №ПД-09-06 цільового призначення (поточні потреби) на суму 24000 доларів США строком на 2 роки (до 11.04.2008 р.) під 14% річних (далі Договір). Погашення даного кредиту необхідно було проводити у відповідності з узгодженим між сторонами графіком, відображеним в Договорі, шляхом щомісячного внесення до 12 числа кожного місяця 1000 доларів США. Нарахування та порядок погашення процентів за користування кредитом, встановлені розділом 6 Договору. На забезпечення виконання умов Договору 12.04.2006 р. між Банком та ОСОБА_3 був укладений договір поруки, згідно якого остання прийняла на себе зобов'язання солідарної з основним боржником відповідальності перед Банком у повному обсязі. Прийняті на себе зобов'язання за Договором відповідачка ОСОБА_2 виконувала неналежним чином, в результаті чого за станом на 11.06.2012 р. в неї утворилася заборгованість в розмірі 306118 грн. 88 коп., яка складає з тіла кредиту - 17950 доларів США (143465 грн. 38 коп.); строкової заборгованості за сплатою процентів - 292,23 доларів США (363 грн. 95 коп.); заборгованості по процентам за користування кредитом - 11968,52 доларів США (14661 грн. 14 коп., пені -35528 грн. 69 коп. та 3% річних за несвоєчасне виконання зобов'язань - 29130 грн. 76 коп.
Відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч.1 ст. 526 та ст. 525 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, зокрема, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, Договір сторонами підписаний, що свідчить про досягнення домовленості щодо всіх істотних його умов. Позивач виконав прийняті на себе зобов'язання і надав ОСОБА_2 кошти в розмірі і на умовах, визначених Договором. Остання ж умови договору виконувала неналежним чином, про що свідчить наявність заборгованості.
За вказаних обставин суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про зобов'язання ОСОБА_2 погасити виниклу за договором кредиту заборгованість із застосуванням відповідальності, передбаченої умовами Договору.
Рішення суду відповідачкою ОСОБА_3 та Банком не оскаржене.
Апеляційний суд не може прийняти до уваги доводи апелянта про безпідставне незастосування судом першої інстанції позовної давності, оскільки вони необґрунтовані.
Відповідно до вимог ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).
При цьому, як вбачається з вимог ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.
Як вбачається з п. 11.5. Договору, сторони досягли згоди про те, що за будь-якими вимогами, які випливають за даними Договором, встановлюється позовна давність тривалістю у три роки.
Договір між сторонами укладений 12.04.2006 р. строком дії до 11.04.2008 р. включно. До вказано Договору доданий узгоджений між сторонами графік його погашення - до 12 числа кожного місяця. При цьому, як вбачається з розділу 6 Договору, нарахування процентів на фактичну заборгованість здійснюються щомісячно в останній робочий день поточного місяця за фактичну кількість днів в періоді. Оплата процентів проводиться щомісячно не пізніше перших 5 робочих днів місяця, наступного за тим, за який вони нараховані.
Виходячи з наданого позивачем розрахунку заборгованості, останній платіж (тіла кредиту та процентів за користування ним) за Договором був внесений у період з 18.01 по 08.02.2007 р. у розмірі 1000 доларів США та 229 грн. 06 коп. відповідно. Після чого, починаючи з грудня 2009 р. періодично вносилися суми процентів за користування кредитом і останній платіж мав місце у квітні 2011 р. На підтвердження внесення вказаних платежів Банком представлений розрахунок заборгованості, викладений за комп'ютерною програмою, який відповідачкою не спростований.
Відповідно до вимог ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Виходячи з наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про переривання відповідачкою ОСОБА_2 перебігу позовної, що відбулося у зв'язку із внесенням нею сум на погашення процентів за користування кредитом. І хоча, порядок та строки сплати процентів передбачені умовами Договору, а погашення тіла кредиту Графіком, вказані суми є невід'ємними частинами основного Договору. Тобто, сплачуючи проценти за користування кредитними коштами, відповідачка ОСОБА_2 фактично визнає факт продовження користуватися тілом кредиту і наявність по ньому заборгованості.
Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 06.11.2013 р. по справі № 6-116 цс 13, Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення. Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу. У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами - ст. 1048 ЦК України ), що підлягає сплаті. Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.
Не можуть бути також прийняті до уваги доводи апелянта про те, що судом першої інстанції не перевірені надані позивачем розрахунки заборгованості, оскільки вони необґрунтовані. Насамперед, апелянтом не надано доказів неправильного розрахунку заборгованості. Виходячи з умов Договору, графіку внесення оплати тіла кредиту, нарахування процентів у розмірі, визначеному Договором, та відповідальності, передбаченої розділом 10 Договору, щодо якої сторони досягли згоди (до позовної заяви долучені розрахунки пені та 3% річних), у суду першої інстанції не було підстав для викладення їх в мотивувальній частині рішення. Тим більш, що в ході слухання справи відповідачем не конкретизувалися які і за який період нарахування проведені неправильно, своїх розрахунків також не представлено.
Щодо застосування і пені, і 3% річних, то суд обґрунтовано стягнув розраховані позивачем суми на користь Банку, оскільки виходячи з вищевказаної постанови Верховного Суду України, у разі встановлення у договорі різних видів цивільно-правової відповідальності за різні порушення його умов, одночасне застосування таких заходів відповідальності не свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Не заслуговують також уваги доводи апелянта про фактичне погашення заборгованості з посиланням на лист Банку №09-03/163 від 10.01.2013 р., оскільки він не містить відомостей про погашення заборгованості за Договором кредиту, на підтвердження чого Банком повинна видаватися довідка відповідного зразку.
Таким чином, рішення суду відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для його скасування не має. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-304, 307 ч.1 п.1-308, 313, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 04 червня 2014 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий:
Судді: