ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/625/14-a

"18" серпня 2014 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Осташа А.В. при секретарі Костецькій Н.Т.;

за участю:

представника позивача: Кузіва П.Г.

представників відповідача: Вонятівської О.В., Кобзар Д.М. та Касіян О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Тернополі адміністративну справу

за позовом Державного підприємства «Бучацьке лісове господарство»

до Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.11.2013 року №0002851700/179 та від 21.11.2013 року №0000652200/183,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Бучацьке лісове господарство» (далі - ДП «Бучацьке лісове господарство» або позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом до Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області (далі - Бучацька ОДПІ або відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.11.2013 року №0002851700/179 яким позивачу нараховано грошове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 1 084 100,11 грн. (в т.ч. 722 733,41 грн. - основний платіж, 361 366,7 грн. - штрафні (фінансові) санкції) та від 21.11.2013 року №0000652200/183, яким позивачу нараховано грошове зобов'язання по податку на прибуток підприємств в сумі 455 302 грн. (в т.ч. 305 391 грн. - основний платіж, 149 911 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Представник позивача в обґрунтування позовних вимог, суду пояснив, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки є не об'єктивними та не відповідають фактичним обставинам справи, а прийняті за її результатами податкові повідомлення-рішення - протиправні.

Зокрема, щодо податкового повідомлення-рішення №0002851700/179, яким підприємству нараховано грошове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 1 084 100,11 грн. (в т.ч. 722 733,41 грн. - основний платіж, 361 366,7 грн. - штрафні (фінансові) санкції), представник позивача зазначив, що визнає застосування штрафних санкцій, проте з донарахуванням основного платежу не погоджується оскільки вважає, що воно призведе до повторного нарахування такого податку та суперечить нормам ст..54 ПК України.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0000652200/183, яким позивачу нараховано грошове зобов'язання по податку на прибуток підприємств в сумі 455 302 грн. (в т.ч. 305 391 грн. - основний платіж, 149 911 грн. - штрафні (фінансові) санкції), представник позивача вважає, що воно було винесене безпідставно, оскільки при проведенні перевірки аналізувався лише дохід підприємства не включаючи витрат.

Разом з тим, представником позивача зазначено, що перевіряючими не встановлено жодних застережень стосовно віднесення тих чи інших витрат підприємства до складу собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг) чи адміністративних витрат, витрат на збут або інших витрат підприємства при відображенні їх на рахунках бухгалтерського обліку, а також до первинних бухгалтерських документів, що підтверджують здійснення таких витрат. Крім того, представник позивача зазначив, що неправильність позиції податкового органу щодо визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств підтверджується висновком судово-економічної експертизи, яка була проведена в даній адміністративній справі та висновки якої він просив врахувати суд при постановленні кінцевого рішення у справі.

З врахуванням викладеного, представник позивача просив позов задовольнити та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.11.2013 року №0002851700/179 та від 21.11.2013 року №0000652200/183.

Представники відповідача проти позову заперечили, суду пояснили, що перевіркою повноти визначення доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування встановлено, що в результаті допущених порушень податкового законодавства, позивачем занижено задекларовані показники та не включено до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств безнадійну кредиторську заборгованість, по якій минув строк позовної давності.

Також, перевіркою встановлено, що підприємством не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб.

Враховуючи викладене, представники відповідача вважають, що оспорювані податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Крім пояснення представника позивача та представників відповідача, судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача та представників відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, з наступних міркувань.

Судом встановлено, що Бучацькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Тернопільській області було проведено виїзну планову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 р. по 30.06.2013 р., за результатами якої складено акт від 14.10.2013 року №136/22/00993030 (далі - Акт).

Перевіркою встановлено, що в порушення пп.135.4.1 п.135.1, пп.135.4.2 п.135.4, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, ст.149 Податкового кодексу України, ДП «Бучацьке лісове господарство» занижено задекларовані показники, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в сумі 305 391 грн., а саме: за 4 квартал 2011 року в сумі 5 570 грн., за 2 квартал 2012 року в сумі 21 368 грн., за 4 квартал 2012 року в сумі 278 453 грн. За дане порушення контролюючим органом винесене податкове повідомлення-рішення від 21.11.2013 року №0000652200/183, яким позивачу донараховане грошове зобов'язання по податку на прибуток підприємств в сумі 455 302 грн. (в т.ч. 305 391 грн. - основний платіж, 149 911 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Також, перевіркою встановлено, що в порушення пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, підприємством не сплачено (не перераховано) податок на доходи фізичних осіб, під час виплати доходу на користь іншого платника податків в сумі 722 733,41 грн. На підставі такого висновку, контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 20.11.2013 року №0002851700/179 яким позивачу донараховане грошове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 1 084 100,11 грн. (в т.ч. 722 733,41 грн. - основний платіж, 361 366,7 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Аналізуючи оспорювані податкові повідомлення-рішення та висновки акту перевірки, що стали підставою для їх винесення, суд приходить до переконання про неправомірність окремих висновків, виходячи з наступного.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 21.11.2013 року №0000652200/183, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств в сумі 455 302 грн., з яких: 305 391 грн. - основний платіж, 149 911 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

З акту перевірки вбачається, що підставою для прийняття цього повідомлення-рішення слугував висновок акту перевірки щодо порушення підприємством пп.135.4.1 п.135.1, пп.135.4.2 п.135.4, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, ст.149 Податкового кодексу України, а саме: встановлено заниження задекларованого суб'єктом господарювання доходу від операційної діяльності. Перевіркою встановлено, що на формування цих показників мали вплив: здійснення операцій з надання послуг в лісовому господарстві і лісництва та лісозаготівель; сума безповоротної фінансової допомоги; позитивне значення курсових різниць; доходи від реалізації інших оборотних активів; не включення до декларації безнадійної кредиторської заборгованості, внаслідок чого, на думку Бучацької ОДПІ, позивачем занижено податок на прибуток в сумі 305 391 грн., а саме: за 4 квартал 2011 року в сумі 5 570 грн., за 2 квартал 2012 року в сумі 21 368 грн., за 4 квартал 2012 року в сумі 278 453 грн.

Відповідно до п. 135.1. ст.135 ПК доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 135.4.1 п.135.4 ст.135 ПК дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Відповідно до пп. 135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Позивач з таким висновком не погоджується та стверджує, що при проведенні перевірки аналізу піддається лише дохід підприємства, а витрати підприємства з метою їх оподаткування податком на прибуток перевіряючими не аналізувався.

Для визначення суми фактичних витрат, які ДП «Бучацьке лісове господарство» повинно було віднести до податкових витрат з метою визначення об'єкта оподаткування по податку на прибуток за 2012 рік, судом призначено судово-економічну експертизу.

Як вбачається з висновку експерта від 24 липня 2014 року №701-14-22 (а.с.150-154), сума заниження податку на прибуток в розмірі 305 391 грн., а саме: за 4 квартал 2011 року в сумі 5 570 грн., за 2 квартал 2012 року в сумі 21 368 грн., за 4 квартал 2012 року в сумі 278 453 грн., встановлена перевіркою Бучацької ОДПІ, документально та нормативно не підтверджується, а результатом діяльності підприємства за 2012 рік є збиток у сумі 982 385,68 грн.

З врахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що висновок контролюючого органу щодо заниження ДП «Бучацьке лісове господарство» задекларованих показників, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування неправомірний, а податкове повідомлення-рішення від 21.11.2013 року №0000652200/183 відповідно підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 20.11.2013 року №0002851700/179, яким позивачу донараховане грошове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 1 084 100,11 грн., з яких: 722 733,41 грн. - основний платіж, 361 366,7 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття цього повідомлення-рішення є висновок в акті перевірки про порушення ДП «Бучацьке лісове господарство» пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України, а саме, підприємством не сплачено (не перераховано) податок на доходи фізичних осіб, під час виплати доходу на користь іншого платника податків в сумі 722 733,41 грн.

Відповідно до пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Позивачем зазначено, що несплата податку на дохід фізичних осіб під час виплати доходу на користь іншого платника, зумовлена вкрай важким фінансовим становищем підприємства в періоді, що перевірявся, зокрема оподаткований дохід нараховувався, але не виплачувався платнику податку.

Проте, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 передбачено, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до п.54.2 ст.54 ПК грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Таким чином даною нормою, встановлено правило, що грошове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб є узгодженим в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету, а тому не потребує його визначення контролючим органом за правилами встановленими п.54.3 ст.54 ПК України.

Суд погоджується з твердженням позивача, що нарахування грошового зобов'язання по податку на доходи в сумі 722 733,41 грн. призведе до його повторного нарахування, оскільки зазначена сума є частиною залишку по сплаті податку на доходи фізичних осіб по рахунку 641, загальний розмір якого станом на 30.06.2013 року становить 1 626 907,60 грн. (а.с. 82).

На підставі п.127.1 ст.127 ПК України контролюючим органом нараховано штраф у розмірі 50% від суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Пунктом 127.1 ст.127 ПК передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 20.11.2013 року №0002851700/179 в частині нарахування основного платежу по податку на доходи фізичних осіб в сумі 722 733,41 грн. підлягає скасуванню, а в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 361 366,7 грн., таким, що винесено правомірно та підлягає сплаті.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, в судовому засіданні в результаті здобутих та досліджених доказів встановлено, що оспорювані податкові повідомлення-рішення від 20.11.2013 року №0002851700/179 в частині нарахування основного платежу в сумі 722 733,41 грн. та від 21.11.2013 року №0000652200/183 винесені з порушенням вимог чинного податкового законодавства, порушують права позивача, а тому суд приходить до переконання про захист порушених прав шляхом визнання податкових повідомлень-рішень протиправними та їх скасування.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відповідно до ч.1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Тернопільській області від 21 листопада 2013 року №0000652200/183.

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Тернопільській області від 20 листопада 2013 року №00002851700/179 в частині визначення грошового зобов'язання по основному платежу в сумі 722733, 41 грн.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Повернути з державного бюджету України на користь державного підприємства "Бучацьке лісове господарство" 488 грн. сплаченого судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 22 серпня 2014 року.

Суддя Осташ А. В.

копія вірна

Суддя Осташ А. В.