Справа № 419/489/14-ц
Провадження № 2/419/161/2014
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 травня 2014 року смт. Новоайдар
Новоайдарський районний суд Луганської області в складі:
головуючого судді Мальченко І.В.,
при секретарі Заходяченко О.В.,
за участю: позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
представника третьої особи - Довгаль С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду смт. Новоайдар цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей Новоайдарської районної державної адміністрації про визначення місця проживання дитини, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач в квітні 2014 року звернувся до суду з даним позовом до відповідачки, в обґрунтування якого зазначив, що 13.07.2004 року в судовому порядку розлучився з відповідачкою по справі. Після розлучення донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 залишилася з матір'ю в смт. Новоайдар. До 06.03.2014 року ОСОБА_4 мешкала з матір'ю, а батько забирав її на вихідні до с. Гречишкине за місцем свого мешкання. 06.03.2014 року позивач відвіз дитину до Новоайдарського РТМО, де їй зробили операцію. З цього моменту до теперішнього часу дитина мешкає у позивача в с. Гречишкине. Відповідачка не працює, не відвідує свою доньку, мешкає з чоловіком, який звільнився з місць позбавлення волі та витрачає аліментні платежі не за призначенням. За наведених обставин, позивач вважає, що його донька повинна проживати саме з ним, оскільки це відповідає інтересам дитини, яка бажає проживати саме з позивачем. В добровільному порядку відповідачка не згодна на те, щоб ОСОБА_4 проживала з ОСОБА_1, в зв'язку із чим позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на його задоволенні.
Відповідачка в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала у повному обсязі, просить суд відмовити в задоволенні позову.
Представник третьої особи в судовому засіданні просить суд задовольнити подолані вимоги в повному обсязі, зазначивши про те, що дане рішення буде відповідати інтересам дитини.
Відповідно до ст.15 ЦПК України розгляд даної справи належить до компетенції суду.
Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши сторін по справі, свідків, оцінивши надані докази, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 15 лютого 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвали шлюб, відповідно до фотокопії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 15 лютого 2013 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Новоайдарського районного управління юстиції, актовий запис № 4 (а.с. 7), від шлюбу у сторін народилася донька - ОСОБА_4, відповідно до фотокопії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 28 серпня 2001 року, зареєстрованого та виданого Новоайдарським відділом реєстрації актів громадянського стану Луганської області, актовий запис № 51 (а.с. 6), яка на момент розгляду справи в суді проживає з ОСОБА_1
За актом про обстеження умов проживання від 03.02.2014 року встановлено, що в будинку за адресою: АДРЕСА_1 проживають ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, для останньої відведено окрему кімнату з ліжком, столом, стільцем. За результатом обстеження запропоновано ОСОБА_2 створити належні умови для виховання та навчання ОСОБА_4 (а.с. 8).
За актом про обстеження умов проживання б/н, б/д встановлено, що в будинку за адресою: АДРЕСА_2 проживають ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_9 Дитина - ОСОБА_4 почуває себе захищеною, спілкується з усіма членами сім'ї, батько ОСОБА_1 переймається загальними потребами дитини та станом її здоров'я. За результатом проведено бесіду з ОСОБА_1 щодо необхідності участі обох батьків у вихованні дитини (а.с. 9).
За розпорядженням голови Новоайдарської РДА від 27.03.2014 року № 129 визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 за місцем проживання батька ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2, зобов'язано ОСОБА_1 не перешкоджати ОСОБА_2 брати участь у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_4 (а.с. 10).
За довідкою Гречишкинської сільської Ради від 25.03.2014 року № 169 ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2, разом із ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (а.с. 11).
За листом ВДВС Новоайдарського РУЮ від 24.03.2014 року № 920 встановлено, що за виконавчим листом від 22.12.2004 року № 2-1118 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, платежі надходять систематично та в повному обсязі (а.с. 12).
Свідок ОСОБА_10 суду зазначив про те, що є класним керівником ОСОБА_4, зазначив про те, що у вихованні дитині приймають участь і батько і мати, охарактеризував мати, як емоційну та скандальну особу, оскільки та дозволяє собі кричати на вулиці на нього щодо образ її дитини однокласниками. Однак, вказав про те, що мати періодично приймає участь, але не систематично, основна відповідальність лежить на батькові.
Свідок ОСОБА_11 суду зазначила про те, що знає дитину майже з першого класу школи, діагностувала дитину на психічний стан, за результатом всі показники в межах норми.
Свідок ОСОБА_12 суду показав, що знає дитину протягом останніх п'яти років. Вважає, що дитину краще залишити з батьком, оскільки він повністю займається її вихованням та утриманням, проте як мати є скандальною особою, та, зі слів дитини чув, як вона бажає жити з батьком.
Свідок ОСОБА_6 повідомила про те, що з кінця грудня 2013 року дитина ОСОБА_4 змінилася, проявляє агресію до своєї матері, в школі змінила свою поведінку, виявляє бажання жити зі своїм батьком.
Свідок ОСОБА_13 суду показала, що знає ОСОБА_4 з самого дитинства, проживають по - сусідству, зазначила про те, що батько позитивно впливає на дитину, тоді як мати ухиляється від виконання своїх обов'язків щодо виховання.
Свідок ОСОБА_14 суду показала, що з 1 класу спілкується з ОСОБА_4 та її сім'єю, зазначила про значний вклад батька та бабусі у виховання дитини, проте вказала, що мати постійно уникає питань виховання дитини.
Свідок ОСОБА_8 суду зазначила про те, що з моменту народження ОСОБА_4 перебувала на утриманні батька ОСОБА_1, зазначила, що ОСОБА_2 аліментні платежі витрачає не за призначенням, постійно у дитини забирає грошові кошти, також зазначила про те, що була свідком, коли матір негативно відносилася до своєї дитини.
18 лютого 2014 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини було вирішено роз'яснити ОСОБА_1 про те, що згідно чинного законодавства батьки мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей та розглянути питання щодо визначення місця проживання дитини ОСОБА_4 на черговому засіданні комісії /а. с. 51/.
24 березня 2014 року рішенням комісії з питань захисту прав дитини № 5/2 визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_4 за місцем проживання її батька - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2, зобов'язано гр. ОСОБА_1 не перешкоджати ОСОБА_2 брати участь у вихованні та спілкування з малолітньою ОСОБА_4
Згідно ст.150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Відповідно до ст.163 СК України, батьки мають переважне право перед іншими особами на те, щоб малолітня дитина проживала з ними. Батьки мають право вимагати відібрання малолітньої дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суд. Суд може відмовити у відібранні малолітньої дитини і переданні її батькам або одному з них, якщо буде встановлено, що це суперечить її інтересам.
Відповідно до ст.161 СК України, під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Відповідно до ст.19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні,а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Судом не встановлено документально підтверджуючих доказів по справі, а також в судовому засіданні ознаку зловживання спиртними напоями чи аморальної поведінки ОСОБА_2, що може зашкодити розвиткові малолітньої дитини - ОСОБА_4
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 має належні умови для забезпечення потреб малолітньої дитини ОСОБА_4, також має житлову площу у спільній частковій власності з ОСОБА_7, ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2.
За ст.9 Конвенції про права дитини, дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до принципу 6 "Декларації прав дитини", яка прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 р., дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і під відповідальністю своїх батьків і в усякому разі в атмосфері любові і моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.
При вирішенні спору щодо місця проживання дитини, суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Так, судом було враховано волевиявлення ОСОБА_4 щодо її місця проживання.
Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, виходячи з наведеного, з'ясувавши юридичну природу виниклих правовідносин, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для прийняття рішення у справі по суті та на підставі даних доказів, наведених вище норм діючого законодавства, враховуючи, що ОСОБА_1 виявляє велику увагу до дитини - малолітньої ОСОБА_4 і турботу про неї, суд разом з цим вважає за доцільне визначити місце проживання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1 за місцем його проживання.
Згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 19,141,150,151,152,153,155,158, 159,160,161,162 Сімейного кодексу України, ст.ст. 3,4,10,11,15,58,59,60-64,209,212-215,218 ЦПК України, "Декларацією прав дитини", яка прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 р., суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей Новоайдарської районної державної адміністрації про визначення місця проживання дитини - задовольнити.
Визначити місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_2.
Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Новоайдарський районний суд Луганської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії судового рішення.
Суддя: І.В.Мальченко