Справа № 1-п-18/08
ПОСТАНОВА
04 квітня 2008 року, суддя Подільського районного суду міста Києва Бородій В.М. , за участю прокурора Охріменка C.O., потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2 , розглянувши постанову заступника Дніпровського транспортного прокурора міста Києва Смітюха О.Ф. про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 за ст. 342 ч.2 та 345 ч.2 КК України від кримінальної відповідальності у зв»язку із зміною обстановки, -
ВСТАНОВИВ:
11 березня 2008 року заступник Дніпровського транспортного прокурора міста Києва Смітюх О.Ф. виніс постанову про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв»язку із зміною обстановки.
Постанова затверджена Дніпровським транспортним прокурором 14 березня 2008 року.
ОСОБА_4 предъявлено обвинувачення у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст. 342 та ч.2 ст. 345 КК України.
Згідно пред'явленого ОСОБА_4 обвинувачення, він 11 січня 2008 року, приблизно о 23 годині, разом з невстановленими слідством особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, зайшов до вестибулю №2 станції метро «Контрактова площа» КП «Київський метрополітен» у м. Києві, де вони висловлювалися нецензурною лайкою.
В цей самий час, перебуваючи у кімнаті міліції станції метро «Контрактова площа», міліціонери Управління охорони Київського метрополітену ГУ МВС України в м. Києві - старшина міліції ОСОБА_1 та молодший сержант міліції ОСОБА_2 , до обов'язків яких окрім інших у відповідності до п.1 ст. 10 Закону України «Про міліцію» відноситься забезпечення громадського порядку, почувши нецензурну лайку, вийшли до вестибулю №2 та почали вимагати припинити порушувати громадський порядок.
На законну вимогу працівників правоохоронних органів, ОСОБА_4 та невстановлені слідством особи, висловлювання брутальною лайкою припинили та пройшли до перону станції метро «Контрактова площа». Працівники міліції ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернулись до приміщення кімнати міліції.
Перебуваючи на пероні станції метро «Контрактова площа», ОСОБА_4 та невстановлені слідством особи, помітивши, що працівники міліції направились до кімнати міліції, продовжили висловлюватися нецензурною лайкою, на що працівники міліції повторно вийшли з кімнати міліції та вказали останнім припинити протиправні дії.
Не реагуючи на законну вимогу працівників міліції, ОСОБА_4 та невстановлені слідством особи, матеріали кримінальної справи відносно яких виділені в окреме провадження, близько 23 години, маючи умисел на нанесення працівникам правоохоронних органів тілесних ушкоджень в зв'язку з виконанням ними своїх службових обов'язків, різкими рухами направились до турнікетів вестибулю №2 станції метро «Контрактова площа», де ОСОБА_4 та невстановлені слідством особи нанесли по декілька ударів ногами та руками старшині міліції ОСОБА_1 та молодшому сержанту міліції ОСОБА_2
Діючи умисно, у групі спільно з невстановленими слідством особами, маючи єдиний злочинний умисел, спрямований на нанесення працівникам правоохоронних органів тілесних ушкоджень в зв'язку з виконанням ними своїх службових обов'язків, ОСОБА_4 наніс один удар своєю правою ногою в голову працівника міліції ОСОБА_1 та два удари своєю правою ногою в область його тулубу, чим спричинив ОСОБА_1 тілесні ушкодження.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №40/1 від 15 січня 2008 року, в наслідок ударів, нанесених ОСОБА_4 спільно з невстановленими слідством особами, матеріали кримінальної справи відносно яких виділені в окреме провадження, у ОСОБА_1 утворилися легкі тілесні пошкодження, що потягли за собою розлад здоров'я на строк понад 6, але менш ніж 21 день у вигляді кровопідтьоків в лобовій області зліва, в лобово-скроневій області справа, у скроневій області справа, в лобово-тім'яній області справа, на спинці і скатах носу/
Згідно висновку судово-медичної експертизи №41/1 від 15.01.08 у ОСОБА_2 також утворилися легкі тілесні пошкодження, що потягли за собою розлад здоров'я на строк понад 6, але менш ніж 21 день у вигляді болючої припухлості м'яких тканин на спинці та скатах носу.
Під час затримання та доставки громадянина ОСОБА_4 до кімнати міліції, останній, продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на вчинення опору працівникам міліції в зв'язку з виконанням останніми своїх службових обов'язків, під час слідування до кімнати міліції, застосовуючи фізичну силу, впирався ногами в підлогу, намагався вирватись з утримання міліціонерів, відштовхуючи їх від себе.
Такими діями ОСОБА_4 активно протидіяв здійсненню працівникам міліції своїх службових обов'язків по його затриманню.
Свою постанову заступник прокурора мотивує тим, що під час проведення досудового слідства було встановлено, що ОСОБА_4 раніше не судимий, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, по місцю роботи та проживання характеризується позитивно, вперше вчинив злочин середньої тяжкості, а саме злочини, передбачені ст. 342 ч.2, ст. 345 ч.2 КК України, які утворюють ідеальну сукупність, що не може бути перепоною для застосування звільнення особи від кримінальної відповідальності, свою вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, перестав бути суспільне небезпечною особою внаслідок зміни обстановки, яка полягає у його працевлаштуванні після вчиненого злочину, сприянні органам досудового слідства та підрозділам міліції у встановленні осіб, які 11.01.2008 року спричинили тілесні ушкодження працівникам правоохоронного органу, матеріали кримінальної справи відносно яких виділені в окреме провадження, зміна зазначеної обстановки позитивно вплинула на ОСОБА_4, факт вчинення ним нового тотожного або однорідного злочину малоймовірний, він просить кримінальну справу відносно йього закрити у зв'язку із зміною обстановки, про що звернувся до органів досудового слідства з письмовим клопотанням.
Дослідивши постанову заступника Дніпровського транспортного прокурора міста Києва, вивчивши додані матеріали кримінальної справи, заслухавши думку прокурора, який підтримав постанову, думку потерпілого ОСОБА_2 , який заперечував проти звільнення
ОСОБА_4 від покарання, та думку потерпілого ОСОБА_1, який не заперечував проти постанови органу досудового слідства, та пояснення ОСОБА_4, прийшов до висновку, що достатніх підстав для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв»язку із зміною обстановки не вбачається, виходячи з наступного.
Згідно ст. 48 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування кримінальної справи або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Відповідно до ст. 7 КПК України, прокурор, а також слідчий за згодою прокурора за наявності підстав, зазначених у статті 48 Кримінального кодексу України, складає мотивовану постанову про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно ст. 12 КПК України при вирішенні питання про закриття кримінальної справи відповідно до ст. 7 КПК України, суд зобов»язаний з»ясувати думку потерпілого по справі. Потерпілий або його представник можуть оскаржити рішення про закриття справи в апеляційному порядку.
Суд, оцінюючи в сукупності всі дослідженні в судовому засіданні обставини, прийшов до висновку, що достатніх підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв»язку із зміною обстановки немає. При цьому суд виходить з конкретних обставин пред»явленого обвинувачення, характеру скоєних злочинів, конкретних дій підсудного, який був один із активних серед осіб, які вчинили напад на працівників міліції в громадському місці на виду інших осіб, що саме ОСОБА_4 наносив удари потерпілому ОСОБА_1 в життєво важливі органи, заподіюючи тілесні ушкодження, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку як скоєного так і особи обвинуваченого. Суд звертає увагу на те, що дії ОСОБА_4 та осіб, які разом з ним вчинили напад на працівників міліції, були зупинені тільки завдяки втручанню сторонніх осіб, які прийшли на допомогу потерпілим, що лише завдяки діям цих осіб був затриманий ОСОБА_4, який чинив активний опір під час затримання. Як вбачається з матеріалів справи, він не надав якої - небудь реальної допомоги щодо встановлення інших осіб, учасників нападу на працівників міліції. В окреме провадження виділено не матеріали відносно конкретних осіб, а відносно невстановлених слідством осіб, які у групі з обвинуваченим заподіяли тілесні ушкодження працівникам міліції. Суд вважає, що посилання органу досудового слідства на працевлаштування ОСОБА_4, як ознаку зміни обстановки, що діяння, яке він скоїв перестало бути суспільно небезпечним і він перестав бути суспільно небезпечною особою, є не переконливим.
У зв'язку з цим справа підлягає поверненню прокурору для організації подальшого розслідування справи відповідно до вимог КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 48 КК України, 7, 7-1, 12 КПК України , -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у звільненні ОСОБА_4, який обвинувачується у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст. 342 KK України та ч.2 ст. 345 КК України, від кримінальної відповідальності у зв»язку із зміною обстановки.
Справу повернути Дніпровському транспортному прокурору міста Києва для подальшого додаткового розслідування.
Копію постанови направити Дніпровському транспортному прокурору міста Києва, обвинуваченому ОСОБА_4, потерпілим ОСОБА_1 і ОСОБА_2
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через Подільський райсуд міста Києва.